Рішення

від 18.09.2022 по справі 910/4931/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2022Справа № 910/4931/22Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Нессі" до Фізичної особи-підприємця Кравець Ірини Анатоліївни про стягнення 199 425,43 грн,

без виклику представників учасників процесу (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2022 року Приватне підприємство "Нессі" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Ірини Анатоліївни (далі - Підприємець) заборгованості в розмірі 199 425,43 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті за договором оренди від 15 грудня 2021 року № 15/12-21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

11 липня 2022 року через загальний відділ канцелярії суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 липня 2022 року вищенаведену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4931/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 18 липня 2022 року про відкриття провадження у справі № 910/4931/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 04212, місто Київ, вулиця Маршала Малиновського, будинок 4-В, квартира 17.

Дана ухвала суду була отримана відповідачем 25 липня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення вказаного поштового відправлення № 0105492526688.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, останнім днем для подачі відповідачем відзиву було 9 серпня 2022 року.

Проте Підприємець у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2021 року між Підприємством та Підприємцем було укладено договір оренди № 15/12-21, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 116,00 кв.м, яке знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 2Г, корпус 2, приміщення 242, другий поверх, - для розміщення виставково-дизайнерської студії.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками його сторін.

Згідно з пунктами 2.1., 2.5. договору відповідач вступає у строкове платне користування нерухомим майном після підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього правочину. Вказаний об`єкт оренди вважається повернутим позивачу з моменту підписання акту приймання-передачі (повернення) сторонами.

Відповідно до пункту 3.1. цього правочину за користування приміщенням Підприємець сплачує Підприємству орендну плату за кожен календарний місяць авансом.

Як передбачено пунктами 3.2., 3.2.2. спірної угоди, розмір щомісячної орендної плати становить 50 000,00 грн без ПДВ. До орендної плати не включаються витрати за комунальні послуги, пов`язані з використанням та утриманням нежитлового приміщення, зокрема: витрати на теплову та електроенергію, водопостачання, прибирання сміття, будь-які інші витрати.

Згідно з пунктами 3.3., 3.3.1. та 3.3.2. договору Підприємство укладає договори із підприємствами-постачальниками послуг, пов`язаних з використанням та утриманням орендованого приміщення, а саме: постачанням теплової та електроенергії, водопостачання, прибиранням сміття на території, прилеглої до будинку, у якому знаходиться об`єкт оренди. Оплату послуг за всіма договорами з постачальниками комунальних послуг відповідач компенсує позивачу окремо від орендної плати згідно копій рахунків-фактур, наданих орендодавцем, плюс 10 відсотків до вказаної суми. Оплату за електропостачання, теплопостачання та водовідведення Підприємець здійснює у встановлений законодавством та договорами терміни окремо від орендної плати, згідно показників лічильників, за рахунками від орендодавця не пізніше п`яти банківських днів з моменту їх отримання.

Як передбачено пунктом 3.5. цієї угоди, орендна плата, зазначена в пункті 3.2. цього договору, сплачується авансом щомісяця 25 числа кожного місяця (за наступний місяць), але не пізніше 1 числа наступного місяця в безготівковій формі на рахунок позивача.

Згідно з пунктом 4.3.6. договору Підприємець зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати Підприємству: орендну плату, комунальні послуги та кошти за договорами, передбачені пунктом 3.3.даної угоди.

Як встановлено підпунктами а), д) пункту 4.2.6. договору Підприємство має право розірвати в односторонньому порядку цю угоду у випадках, зокрема: наявності заборгованості з орендної плати, заборгованості за комунальні платежі; системного (2 та більше разів) невиконання (порушення) умов договору.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.2.6. договору у випадку дострокового розірвання договору він вважається припиненим з дати, зазначеної у письмовому повідомленні позивача, яке направляється на адресу відповідача. Орендар зобов`язаний звільнити приміщення протягом 5 днів. Сторони дійшли згоди про те, що дострокове розірвання цього договору не потребує додаткового укладення угоди про його розірвання.

Строк дії даного договору з 15 грудня 2021 року по 31 грудня 2022 року (пункт 6.1 спірного правочину).

За приписами пунктів 6.5., 6.6. договору він припиняється внаслідок, зокрема, невиконання сторонами зобов`язань, передбачених вказаною угодою. Одностороннє припинення (розірвання) договору дозволяється лише у випадках та в порядку, передбачених цією угодою.

З матеріалів справи вбачається, що 15 грудня 2021 року позивач та відповідач підписали відповідний акт приймання-передачі вказаного нежилого приміщення.

28 травня 2022 року позивач направив відповідачу супровідний лист з рахунками на оплату: орендних платежів за період з березня 2022 року по червень 2022 року, послуг з теплопостачання з лютого 2022 року по квітень 2022 року та інших комунальних послуг у розмірі 2 297,30 грн.

Проте вказана вимога позивача буда залишена відповідачем без задоволення.

4 червня 2022 року позивач направив відповідачу повідомленням від вказаної дати, яким сповістив останнього про дострокове розірвання спірного договору в односторонньому порядку відповідно до його пунктів 4.2.6., 6.5. та вказав, що спірний правочин вважається припиненим з 4 червня 2022 року. Також позивач просив повернути приміщення до 11 червня 2022 року.

10 червня 2022 року між сторонами підписано відповідний акт приймання-передачі, за яким Підприємець повернув орендоване нежитлове приміщення Підприємству.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем виставлено рахунки на оплату з орендних платежів: від 18 січня 2022 року № 5 у розмірі 50 000,00 грн (оренда плата за січень 2022 року), від 31 березня 2022 року № 138 у розмірі 50 000,00 грн (орендна плата за березень 2022 року), від 30 квітня 2022 року № 136 у розмірі 50 000,00 грн (орендна плата за квітень 2022 року), від 27 березня 2022 року № 137 у розмірі 44 000,00 грн (орендна плата за травень 2022 року), від 26 квітня 2022 року № 85 у розмірі 6 000,00 грн (орендна плата за травень 2022 року), від 4 червня 2022 року № 145 у розмірі 6 666,67 грн (орендна плата за період з 1 червня 2022 року по 4 червня 2022 року).

У той же час, у своєму позові Підприємство просило суд стягнути з відповідача 21 419,92 грн коштів орендних платежів за січень 2022 року, враховуючи проведену відповідачем часткову оплату.

Таким чином, загальний розмір заявленої до стягнення орендної плати за період з січня 2022 року по 4 червня 2022 року становить 178 086,59 грн.

Також позивачем виставлено рахунки на оплату компенсації за комунальні послуги: від 18 травня 2022 року № 98 у розмірі 9 421,53 грн (за лютий 2022 року), від 27 травня 2022 року № 133 у розмірі 7 416,50 грн (за березень 2022 року), від 27 травня 2022 року № 134 в розмірі 2 203,51 грн (за квітень 2022 року); а також виставлено рахунок від 28 травня 2022 року № 139 у розмірі 2 297,30 грн (компенсація витрат за електроенергію, використання холодної води, централізованого постачання гарячої води за період з 13 квітня 2022 року по 19 травня 2022 року, за управління та обслуговування будинку та прибудинкової території за період з квітня 2022 року по травень 2022 року), що загалом становить 21 338,84 грн.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором оренди за період з січня 2022 року по 4 червня 2022 року включно з компенсацією витрат на комунальні послуги з лютого 2022 року по травень 2022 року складає 199 425,43 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Підприємець на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про задоволення вимог Підприємства до відповідача про стягнення вказаної суми боргу.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Підприємства підлягає задоволенню.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 16 730,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2021 року між Підприємством та адвокатом Бутиріним Ярославом Ярославовичем було укладено договір про надання правничої допомоги № 44/2021, за умовами якого останній зобов`язався надавати позивачу правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним правочином.

Згідно з розділом 5 вказаного правочину протягом трьох робочих днів з моменту надання (виконання) вказаної у рахунку-фактурі правової допомоги/послуги адвокат та клієнт складають акт виконаних робіт. Кількість видів правової допомоги, обсяг наданих послуг та рахунків-фактур жодним чином не обмежуються.

Судом встановлено, що адвокатом виставлено позивачу рахунок-фактуру від 15 червня 2022 року на загальну суму 16 730,00 грн наданих адвокатських послуг по цій справі.

16 червня 2022 року між позивачем та адвокатом підписано та скріплено печатками акт виконаних робіт, з переліком наданих юридичних послуг.

На підтвердження того, що Бутирін Я.Я. є адвокатом, позивачем до його позовної заяви було долучено копії: відповідного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 17 серпня 2020 року серії КВ № 000977, а також ордеру від 15 червня 2022 року серії АА № 1161990, що підтверджують повноваження вказаного адвоката на представництво інтересів Підприємства в суді.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги задоволення пред`явлених Підприємством позовних вимог у повному обсязі, а також зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у зв`язку, зокрема, з їх неспіврозмірністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про покладення на Підприєиця 16 730,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравець Ірини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Нессі" (04211, місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 2-Г, офіс 241; ідентифікаційний код 22935056) 199 425 (сто дев`яносто дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 43 коп. заборгованості, 2 991 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто одну) грн 38 коп. судового збору, а також 16 730 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19 вересня 2022 року

СуддяЄ.В. Павленко