Рішення

від 11.09.2022 по справі 914/1505/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2022 Справа № 914/1505/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалФуд СКМ», м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства «Школяр», м. Червоноград,

про стягнення заборгованості в розмірі 340 824,31 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалФуд СКМ» до Комунального підприємства «Школяр» про стягнення заборгованості в сумі 340 824,31 грн., з яких 226 373,94 грн. основний борг, 20 911,90 грн. пеня, 25 626,42 грн. інфляційні втрати, 67 912,16 30% штрафу.

Ухвалою суду від 18.07.2022 позовну заяву залишено без руху, надано 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 03.08.2022 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

12.09.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті. Даною ухвалою задоволено клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи ухвалено здійснювати з врахуванням зменшення.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття рішення, судом 12.09.2022 проголошено вступна та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу №0211 від 02.11.2017 у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 226 373,94 грн.

На основну суму заборгованості нараховано пеню 20 911,90 грн., 30% штрафу 67 912,16 грн., інфляційні втрати 25 626,42 грн.

З урахування зменшення позовних вимог до стягнення підлягає заборгованість в розмірі 334 022,77 грн.

Позиція відповідача

Відповідач проти задоволення позову з урахуванням зменшення позовних вимог не заперечує.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГалФуд СКМ», в особі директора Мишолівського Б.Р., з однієї сторони та комунальним підприємством «Школяр», в особі директора Чекіля В.С., з другої сторони був укладений Договір купівлі-продажу №0211 від 02.11.2017, згідно умов якого Продавець зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує продукти харчування на умовах, визначених у даному Договорі.

Свої зобов`язання з поставки Товару на адресу Покупця, ТзОВ «ГалФуд СКМ» виконав в повному обсязі.

Враховуючи п.5.1 Договору, де передбачено, що Покупець здійснює розрахунки за Товар протягом 21 (двадцять одного) календарного дня з дати прийому-передачі Товару.

Відповідно до умов цього ж Договору, згідно п. 5.2 моментом виконання Покупцем своїх зобов`язань по здійсненню розрахунків за Товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок або до каси Продавця. Виходячи з цього, відсутність передбаченої суми на розрахунковому рахунку ТОВ «ГалФуд СКМ», прямо засвідчує факт порушення умов Договору КП «Школяр».

Згідно умов Договору купівлі-продажу № 0211 від 02.11.2017 ТОВ «ГалФуд СКМ» взяло на себе обов`язки передати в обумовлені цим Договором терміни у власність Покупця Товар, а саме продукти харчування, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього узгоджену грошову суму.

Продавець ТОВ «ГалФуд СКМ» свої зобов`язання згідно вказаного Договору виконав в частині розділів 3, 4, 6 «Якість. Терміни та умови поставки. Прийом - передача товару», а КП «Школяр» - Покупець порушив умови Договору в частині розділу 5 «Порядок розрахунків».

Покупець порушив договірні умови в частині розрахунків за отриманий Товар і частково не оплатив вартість отриманого у 2022 році товару на суму 226 373,94 грн., що підтверджується видатковими накладними (накладні містяться в матеріалах справи).

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст. 629 Цивільного кодексу України Договір є обов`язковим для виконання Сторонами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні обумовлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

(термін).

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог - що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Крім того, згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. В договорі не передбачено умов, щодо односторонньої відмови Покупцем своїх зобов`язань. Відповідно Покупець порушив вимоги зазначених правових норм.

Відповідно до ст. 692 ЦКУ, Покупець зобов`язаний оплатити Товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати Товару продавець має право вимагати оплати Товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 ЦК України).

В даному випадку комунальним підприємством «Школяр» було порушено умови Договору в частині оплати за поставлений Товар, згідно замовлення та видаткових (товарно-транспортних) накладних. Відповідач частково не оплатив вартість отриманого у 2022 році товару на суму 226 373,94 грн. З урахуванням зменшення позовних вимог задоволенню підлягає 219 572,29 грн. заборгованості.

Згідно статей 549, 551 та ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних за користування коштами від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом та відсотки пені від суми боргу за період протермінування розрахунків, що встановлені законом і не обумовлені в договорі.

Згідно умов розділу 7 Договору №0211 від 02.11.2017, передбачена відповідальність Покупця за затримку оплати товару, а саме, у разі несвоєчасної оплати Товару Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. У випадку прострочки Покупцем оплати вартості Товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати Товару та зобов`язаний сплатити на користь Продавця, крім установленої Договором пені, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30 % від вартості отриманого та не оплаченого в строк Товару.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, штрафу, пені та встановлено, що такі проведено вірно. Задоволенню підлягає пеня 20 911,90 грн., 30% штрафу 67 912,16 грн., інфляційні втрати 25 626,42 грн.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України N 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.97 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Проаналізувавши встановлені обставини, надавши оцінку доводам учасників справи, господарський суд керуючись стандартом вірогідності доказів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача в розмірі 5 112,40 грн.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Школяр» (80100, вул. Миру, 7/1, м. Червоноград, Львівська обл., р/р НОМЕР_1 в Західне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 19175328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалФуд СКМ» (79040, Україна, м. Львів, вул. Городоцька, 357; фактична адреса: 79024, Україна, м. Львів, вул. Промислова, 50/52; р/р НОМЕР_2 в філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 325796, ІПН 416085213034, заборгованість за Договором купівлі - продажу №0211 від 02.11.2017 в сумі 334 022,77 грн., з яких 219 572,29 грн., - основний борг; 20 911,90 грн. - пеня, 25 626,42 грн. - інфляційні втрати, 67 912,16 грн. - 30% штрафу та 5 112,40 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.09.2022.

Суддя Горецька З.В.