Рішення

від 12.09.2022 по справі 915/1809/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року Справа № 915/1809/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА» (80750, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Хильчиці, вул. Заводська, буд. 14; адреса електронної пошти: rbazarnyk@koudijs.ua; ідентифікаційний код 33708884)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМА ЧЕРЕМША» (54055, м. Миколаїв, вул. Слобідська сьома, буд. 70/10; адреса електронної пошти: selsnabi@gmail.com; ідентифікаційний код 24946319)

про: стягнення 218 493,47 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

13.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 29.11.2021 (вх. № 18697/21) (з додатками), в якій просить суд (з урахуванням заяви про усунення недоліків):

- прийняти позовну заяву та порушити провадження у справі;

- розглянути дану справу в позовному провадженні;

- стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Черемша» (код ЄДРПОУ 24946319) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33708884) суму боргу в розмірі 185 569,50 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 15 764,73 грн, інфляційне збільшення 4179,00 грн, 7 % річних 7413,16 грн, штраф 3 % 5567,08 грн;

- стягнути з відповідача судовий збір.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору купівлі-продажу № 11/11/20 від 11.11.2020; накладних (7 шт.); акту звірки; вимоги про повернення боргу від 25.05.2021; банківської виписки; застосування норм статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою суду від 10.01.2022, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1809/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 08 лютого 2022 року о 10:30; запропоновано позивачу надати суду та направити відповідачу належним чином засвідчені копії замовлень, які передбачені п.п. 1.1, 2.1-2.3 Договору купівлі-продажу № 11/11/20 від 11.11.2020; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 08.02.2022 було відкладено розгляд справи по суті на 11 березня 2022 року о 10:00.

Засідання з розгляду даної справи по суті, яке було призначено на 11 березня 2022 року, не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

25.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Враховуючи воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення розумного балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, суд вважав за можливе продовжити розгляд справи, у зв`язку з чим ухвалою від 17.08.2022 було призначено розгляд даної справи по суті на 13 вересня 2022 року о 10:00.

06.09.2022 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшла заява б/н від 06.09.2022 (вх. № 3647/22) про участь в судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 09.09.2022.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 10.01.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали направлена на адресу відповідача була 14.01.2022 повернута відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою з відміткою причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400145206274).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаній юридичній особі у встановленому процесуальним законом порядку.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2022 у справі № 915/1809/21 є 14.01.2022.

За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 31.01.2022 включно.

Разом із тим, ні протягом встановленого строку, ні станом на дату проведення судового засідання з розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

В судове засідання 13.09.2022 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 13.09.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРМА ЧЕРЕМША», як покупцем, був укладений Договір купівлі-продажу № 11/11/20 (далі - Договір), відповідно до предмету якого продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити, а продавець прийняти і оплатити корма та кормові добавки, надалі товар, в асортименті, комплектності та кількості, згідно замовлень покупця (п. 1.1).

За умовами наведеного Договору:

- відпуск товару продавцем покупцю здійснюється на підставі видаткових накладних (п. 2.4);

- оплата за товар здійснюється покупцем на умовах відтермінування платежів за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 21 календарний день з дати переходу права власності на товар від продавця до покупця; при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 50000,00 грн, весь інший асортимент товару відпускається на умовах передоплати за договірними цінами (п. 3.1);

- грошові зобов`язання, які не виконані покупцем в термін, вказаний у п. 3.1 даного Договору, або на суму, що перевищує 50000,00 грн, вважаються протермінованими із наступного дня, по який повинні бути здійснені платежі у відповідності до п. 3.1 даного Договору, до дня фактичної оплати за отриманий товар (п. 3.2);

- платежі, здійснені покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений товар (п. 3.3);

- у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань покупцем, він сплачує штраф у розмірі 3 відсотків з суми простроченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п. 7.2);

- в разі прострочення покупцем виконання грошових зобов`язань, на вимогу продавця він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 7% відсотків річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків (п. 7.3);

- даний Договір вступає в силу з дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2021 року (п. 11.1);

- якщо в строк не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про відмову в продовженні дії Договору, то він автоматично вважається поновлений ще на 1 рік, кількість пролонгацій договору необмежена (п. 11.2);

- закінчення терміну дії або дострокове розірвання Договору не звільняє сторін від проведення взаємних розрахунків чи відшкодування збитків, якщо підстави для цього виникли під час дії Договору (п. 11.5).

Вищенаведений Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, а також відсотків річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами Договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір купівлі-продажу № 11/11/20 від 11.11.2020;

- накладні (7 шт.);

- акт звірки;

- вимога про повернення боргу від 25.05.2021;

- банківська виписка.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про купівлю-продаж.

Так, згідно з приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного Договору постачальником було передано покупцю, а останнім було прийнято у власність товар на загальну суму 352 874,00 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень накладними:

- № ДУ-1500323 від 13.11.2020 на суму 15745,25 грн;

- № 60005664 від 19.11.2020 на суму 21816,00 грн;

- № 15000349 від 10.12.2020 на суму 2835,00 грн;

- № 60006038 від 10.12.2020 на суму 15680,00 грн;

- № 60006398 від 30.12.2020 на суму 29 215,00 грн;

- № 15000016 від 21.01.2021 на суму 50 013,25 грн;

- № ДУ-15000100 від 28.04.2021 на суму 217 569,50 грн.

Відповідач, у свою чергу, за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 167 304,50 грн, що вбачається з наданих позивачем банківських виписок, зокрема, покупцем були здійснені такі платежі:

- платіж від 04.12.2020 на суму 15 745,25 грн;

- платіж від 18.12.2020 на суму 21 816,00 грн;

- платіж від 29.12.2020 на суму 2 835,00 грн;

- платіж від 29.12.2020 на суму 15 680,00 грн;

- платіж від 20.01.2021 на суму 29 215,00 грн;

- платіж від 02.04.2021 на суму 50 013,25 грн;

- платіж від 26.07.2021 на суму 7 000,00 грн;

- платіж від 13.08.2021 на суму 15 000,00 грн;

- платіж від 19.08.2021 на суму 10 000,00 грн.

Вищевказані обставини додатково підтверджуються наданою позивачем до матеріалів справи копією Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2020-21.05.2021.

Отже, за даними Товариства з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА», не спростованими та не запереченими Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРМА ЧЕРЕМША», відповідач розрахунки за поставлений товар здійснював з простроченням та не у повному обсязі.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою від 25.05.2021 щодо погашення наявної заборгованості, на яку відповідач не надав відповіді.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за поставлений за Договором товар, в зв`язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА» суму заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМА ЧЕРЕМША» в розмірі 185 569,50 грн (352 874,00 грн - 167 304,50 грн) зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

1. Пеню на загальну суму 15 764,73 грн, у тому числі:

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 217 569,50 грн за період з 20.05.2021 по 25.07.2021 на суму 6 008,49 грн

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 210 569,50 грн за період з 26.07.2021 по 12.08.2021 на суму 1 661,48 грн;

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 195 569,50 грн за період з 13.08.2021 по 18.08.2021 на суму 514,37 грн;

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 185 569,50 грн за період з 19.08.2021 по 29.11.2021 на суму 7 580,39 грн.

2. Штраф 3 % на загальну суму 5 567,08 грн.

3. 7 % річних на загальну суму 7 413,16 грн, у тому числі:

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 217 569,50 грн за період з 20.05.2021 по 25.07.2021 на суму 2 795,61 грн;

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 210 569,50 грн за період з 26.07.2021 по 12.08.2021 на суму 726,89 грн;

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 195 569,50 грн за період з 13.08.2021 по 18.08.2021 на суму 225,03 грн;

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 185 569,50 грн за період з 19.08.2021 по 29.11.2021 на суму 3 665,63 грн.

4. Інфляційні втрати на загальну суму 4 179,00 грн, у тому числі:

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 217 569,50 грн за період з 20.05.2021 по 25.07.2021 на суму 653,14 грн

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 210 569,50 грн за період з 26.07.2021 по 12.08.2021 на суму 0,00 грн;

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 195 569,50 грн за період з 13.08.2021 по 18.08.2021 на суму -391,14 грн;

- по накладній ДУ-15000100 від 28.04.2021 щодо суми заборгованості 185 569,50 грн за період з 19.08.2021 по 29.11.2021 на суму 3 917,00 грн.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу, суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань покупцем, він сплачує штраф у розмірі 3 відсотків з суми простроченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Отже, на підставі ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України та відповідних умов Договорів позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.

Судом перевірено розрахунок пені та штрафу, заявлених позивачем до стягнення та встановлено, що відповідні нарахування проведено вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум відсотків річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Крім того, умовами п. 7.3 Договору в разі прострочення покупцем виконання грошових зобов`язань, на вимогу продавця він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 7% відсотків річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України та відповідних умов Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 7% річних.

За перевіркою суду нарахування інфляційних втрат та 7% річних позивачем проведено правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМА ЧЕРЕМША» (54055, м. Миколаїв, вул. Слобідська сьома, буд. 70/10; ідентифікаційний код 24946319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА» (80750, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Хильчиці, вул. Заводська, буд. 14; ідентифікаційний код 33708884) суму боргу в розмірі 185 569,50 грн, пеню в розмірі 15 764,73 грн, штраф 3 % у розмірі 5567,08 грн, інфляційні втрати у розмірі 4179,00 грн, 7 % річних у розмірі 7413,16 грн, а також 3277,41 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА» (80750, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Хильчиці, вул. Заводська, буд. 14; ідентифікаційний код 33708884);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРМА ЧЕРЕМША» (54055, м. Миколаїв, вул. Слобідська сьома, буд. 70/10; ідентифікаційний код 24946319).

Повне рішення складено та підписано судом 19.09.2022.

Суддя О.Г. Смородінова