Рішення

від 18.09.2022 по справі 920/465/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2022м. СумиСправа № 920/465/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/465/22

за позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Механіка плюс (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 215; код ЄДРПОУ 31787440),

про стягнення 25 398,24 грн

Справа розглядається без виклику сторін

УСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача стягнути пеню в сумі 12 226,53 грн та штраф в сумі 13 171,71 грн нарахованих на підставі договору поставки №08-227110-21 від 14.06.2021 та видаткових накладних, а також просить стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2022 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Матеріали справи свідчать, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, проте відзиву на позовну заяву не подав.

01.08.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання №01/32136 від 01.08.2022 (вх.№3325/22), відповідно до якого просить долучити до матеріалів справи копію договору поставки №08-227110-21 від 14.06.2021 та копію додаткової угоди №1 від 06.10.2021. Судом оглянуті зазначені документи та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

14.06.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Механіка плюс» за результатами проведення відкритих торгів (UA-2021-04-26-008189-a) укладено договір поставки № 08-227110-21 (надалі-договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується поставити товар в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в Додатках 1, 2 до Договору (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар та оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, предметом закупівлі (за ДК 021:2015): є 42120000-6 насоси та компресори запчастини до компресорів.

Згідно пункту 1.3. Договору, найменування, асортимент, одиниця вимірювання, характеристики товару, інші вимоги до товару, документів щодо товару тощо визначаються згідно з Додатком 1 Завдання, Додатком 2 Специфікація до Договору та іншими умовами Договору відповідно.

Пунктом 2.2. Договору, передбачено, що ціна договору становить 419 815,00 грн, крім того ПДВ 83 963,00 грн, всього з ПДВ 503 778,00 грн (п`ятсот три тисячі сімсот сімдесят вісім грн 00 коп.) відповідно до Додатку 2 до Договору Специфікація.

Відповідно до п. 5.1. Договору, постачальник здійснює поставку товару за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з умовами та у строки, що зазначені в Договорі: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12/14; 90 календарних днів з дати укладання Договору, але не пізніше 31.12.2021 року (в залежності від того, яка дата наступить раніше).

Таким чином, 90 календарних днів з моменту укладання Договору 13.09.2021 року (кінцевий термін поставки).

Відповідно до п. 5.5. та 5.6. Договору, приймання-передача товару здійснюється сторонами відповідно Договору та актів законодавства України. Приймання Покупцем товару, документації, що передається разом з товаром засвідчується шляхом підписання видаткової накладної (підготовленої та переданої Покупцю Постачальником під час поставки (передачі) товару); Видаткова накладна повинна мати визначені чинним законодавством реквізити первинного документа. Один примірник видаткової накладної після підписання покупцем повертається постачальнику.

Відповідно до п. 5.12. Договору, датою поставки (передачі) товару визнається дата підписання покупцем видаткової накладної. З дати підписання видаткової накладної до покупця переходить право власності, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар партіями, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № 43 від 18.08.2021 на суму 113 911,20 грн, №48 від 19.08.2021 на суму 64 188,00 грн, №50 від 15.09.2021 на суму 137 511,60 грн, №52 від 26.10.2021 на суму 45 432,00 грн, №56 від 09.11.2021 на суму 89 138,40 грн та №60 від 02.12.2021 на суму 53 596,80 грн. Зазначені накладні підписані обома сторонами.

В той же час, відповідач у встановлений Договором строк повністю не розрахувався з позивачем у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до п. 8.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність передбачену Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.3. та 8.5. Договору, за порушення строків поставки, строків заміни товару Постачальник сплачує Покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості товару, строк поставки / заміни якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Постачальник повинен додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем було нараховано відповідачу штрафні санкції, а саме: пеню (у розмірі 0,1% вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення) у розмірі 12 226,53 грн та штраф у розмірі 13 171,71 грн.

Також, з метою досудового врегулювання спору, 14.12.2021 за №01/59067 позивачем було направлено відповідачу претензію про сплату пені та штрафу. Станом на момент звернення до суду відповідь на претензію від відповідача не отримано позивачем, грошові кошти не перераховано.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Частиною першою ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними, підтверджується факт належного виконання позивачем зобов`язання щодо поставки товару, а також факт часткового виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару.

Право позивача на стягнення з відповідача пені та штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами договору, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язання з поставки товару, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 12 226,53 грн та штраф в розмірі 13 171,71 грн.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 12 226,53 грн та штрафу в розмірі 13 171,71 грн є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Механіка плюс (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 215; код ЄДРПОУ 31787440) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) пеню у розмірі 12 226,53 грн (дванадцять тисяч двісті двадцять шість гривень 53 коп.), штраф у розмірі 13 171,71 (тринадцять тисяч сто сімдесят одна гривня 71 коп.); 2841,00 (дві тисячі вісімсот сорок одна гривня 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Рішення підписано суддею 19.09.2022.

СуддяО.Ю. Соп`яненко