Постанова

від 14.09.2022 по справі 915/294/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 915/294/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Стратієнко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,

представників учасників справи:

позивача - Лавриновича В.О.,

відповідача - Бурки В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 (головуючи суддя - Савицький Я. Ф., судді - Колоколов С. І., Принцевська Н. М.)

за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021

та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 (суддя - Смородінова О. Г.)

у справі № 915/294/21

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО"

про стягнення 26196979,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи

1.1.Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" (позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" (відповідач) про відшкодування збитків у сумі 20322401,83 грн, стягнення штрафу у розмірі 4887670 грн та пені у розмірі 986907,62 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем умов договору від 11.08.2020 №60425643 в частині поставки товару (соняшник урожаю 2020 року) в кількості 2500 метричних тон з опціоном +3,0/-3,0% в обумовлені сторонами строки з 10.09.2020 по 31.10.2020 включно, внаслідок чого позивач змушений був понести реальні збитки у вигляді додаткових витрат на закупівлю непоставленого відповідачем товару у інших постачальників за більш високою ціною.

1.3.Господарський суд Миколаївської області рішенням від 06.10.2021 позовні вимоги Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 690835,33 грн та штраф в розмірі 3421369 грн. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 20322401,83 грн, пені в розмірі 296072,29 грн та штрафу в розмірі 1466301 грн відмовив.

1.4.Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 23.02.2022 рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2021 скасував в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" 690835,33 грн пені та 3421369 грн штрафу. Прийняв нове рішення у справі №915/294/21, яким у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" про відшкодування збитків у сумі 20322401,83 грн, стягнення штрафу у розмірі 4887670 грн та пені у розмірі 986907,62 грн відмовив.

1.5.Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29400 грн, а також гонорару в розмірі 2208477,51 грн, який дорівнює 10% від розміру вимог, в задоволенні яких судом відмовлено.

1.6.Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" подало заперечення щодо розподілу судових витрат, що пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, мотивовані тим, що стягнення гонорару у вигляді 10% від незадоволених судом позовних вимог є явно неспівмірним: ані із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ані із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ані із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Позивач вважав, що при визначенні розміру судових витрат на оплату послуг адвоката, який буде здійснено за наслідками розгляду даної справи, слід враховувати принцип jura novit curia (суд знає закони) та розмежувати, які саме виконані адвокатом роботи або надані послуги мали безпосередній вплив на прийняте судове рішення. Також позивач зауважив, що договір про надання правничої допомоги укладено, а акт приймання-передачі складено між Адвокатським бюро "Романа Олійника" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО", в той час як всі процесуальні документи від імені та в інтересах відповідача, так само як і представництво його інтересів в суді, здійснювалися адвокатом Цвик Андрієм Олеговичем, а в судовому засіданні 30.09.2021 також адвокатом Якименком Костянтином Вячеславовичем, хоча будь-яких належних та допустимих доказів наявності трудових відносин між Адвокатським бюро "Романа Олійника" та адвокатами Цвик А.О. і Якименком К.В. (копію трудової книжки, копії наказів про призначення на посаду, копію трудового договору тощо) відповідачем надано не було.

1.7.Господарський суд Миколаївської області додатковим рішенням від 27.10.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі №915/294/21, стягнув з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" 1034738,18 грн витрат на правничу допомогу, з яких 18618,08 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1016120,09 грн гонорару успіху.

1.8.Судові рішення мотивовані доведеністю відповідачем належними та допустимими доказами понесених ним витрат на правову допомогу у даній справі в розмірі 24000 грн.

1.9.Разом з цим, суди зазначили, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" гонорар успіху є завищеним та належна до відшкодування сума підлягає зменшенню на 50%, зокрема з урахуванням рекомендації Ради адвокатів Харківської області, викладених у відповідному рішенні №17 від 21.03.2018, щодо "гонорару успіху" (в разі прийняття рішення на користь клієнта), який відповідно до цих рекомендацій становить 5% від ціни позову, відтак дійшли висновку, що співмірний і розумний розмір гонорару успіху відповідача у даній справі становить 5% від розміру вимог, в задоволенні яких судом відмовлено у зв`язку з їх необґрунтованістю.

2.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

2.1.Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 і додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 в частині стягнення з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" 1034738,18 грн витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО".

2.2.Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив про застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та додаткових постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 і від 14.02.2022 у справі №903/326/21; про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини шостої статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у подібних правовідносинах.

2.3.За твердженнями скаржника судами не враховано, що стягнений зі скаржника гонорар успіху адвоката відповідача на 98,2 % перевищує вартість фактично наданої адвокатським бюро відповідачу правничої допомоги; гонорар успіху в розмірі понад 1 мільйон гривень є абсолютно неспівмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на надання правничої допомоги відповідачу та наданими адвокатським бюро послугами, які полягають в підготовці всього 1 (однієї) заяви по суті справи та участі адвокатів в судових засіданнях у справі; гонорар успіху, як й інші витрати на правничу допомогу, фактично не були сплачені відповідачем адвокатському бюро; відсутні докази надання правничої допомоги відповідачу саме адвокатами адвокатського бюро, стягнення витрат у розмірі гонорару якого зявлено відповідачем до стягнення з позивача.

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з оскаржуваним додатковим рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в частині віднесення на позивача витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 1034738,18 грн, які складаються з суми витрат на правничу допомогу в розмірі 18618,08 грн (в цій частині судові рішення щодо віднесення витрат на позивача не оскаржуються) та суми гонорару успіху в розмірі 1016120,09 грн.

3.2.Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

3.3.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3.4.За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

3.5.Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду витяг з договору про надання правничої допомоги від 09.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" (клієнт) та Адвокатським бюро "Романа Олійника" (бюро), відповідно до предмету якого бюро здійснює надання правової допомоги, представництво та захист інтересів клієнта в Господарському суді Миколаївської області, та інших судах України у справі за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" до клієнта про стягнення збитків, штрафу, пені за невиконання зобов`язань за договором поставки, без обмеження повноважень, на умовах, передбачених даним договором (п.1.1).

3.6.Відповідно до п.4.1 договору від 09.04.2021 визначено вартість послуг бюро:

- первинна усна консультація адвоката - 1000 грн за 1 год. роботи;

- вивчення документів, які стосуються справи - 900 грн за 1 год. роботи;

- аналіз законодавства та судової практики, ознайомлення з матеріалами судових справ, кримінальних проваджень, збір доказів шляхом відвідування підприємств/установ/організацій (тощо) - 900 грн за 1 год. роботи;

- підготовка позовної заяви (відзиву на позовну заяву) - 1 500 грн за 1 год. роботи;

- підготовка заяв та клопотань - 900 грн за і год. роботи;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 1500 грн за 1 год. роботи;

- участь у судовому засіданні - 2000 грн за 1 год.;

- відрядження до іншого міста (окрім Вінницької області) - 10000 грн за один день.

3.7.Гонорар бюро за позитивний результат (відмову у задоволенні позову, часткове задоволення позову) складає 10 відсотків від суми позову або незадоволених позовних вимог (п.4.2 договору).

3.8.Пунктом 4.5 договору сторони встановили, що за результатами надання правової допомоги (винесення рішення суду) складається акт, який підписується бюро та клієнтом. В акті вказується обсяг наданої правової допомоги та її вартість.

3.9.Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" та Адвокатським бюро "Романа Олійника" підписано акт приймання-передачі наданих послуг №1 договору про надання правничої допомоги від 09.04.2021, яким визначено, що бюро (адвокати, що діяли від його імені - Цвик Андрій Олегович та Якименко Костянтин Вячеславович) з 09.04.2021 по 07.10.2021 надало клієнтові юридичні послуги відповідно до п.4.1 Договору про надання правової допомоги №б/н від 09.04.2021, а клієнт прийняв надані послуги.

3.10.Відповідно до п.1.1 акта вартість та обсяг наданих послуг складається з: первинна консультації клієнта (1,5 години) - 1500 грн; готування та подання відзиву на апеляційну скаргу ДП "САНТРЕЙД" на ухвалу про направлення справи за підсудністю (3 години) - 4500 грн; готування та подання відзиву на позовну заяву ДП "САНТРЕЙД" (3 години) - 4500 грн; готування та подання заяви про зупинення провадження у справі (1 год.) - 900 грн; участь у судових засіданнях: 08.07.2021 (1 година) - 2000 грн, 03.08.2021 (1 година) - 2000 грн, 31.08.2021 (1 година) - 2000 грн, 30.09.2021 - відрядження у м. Миколаїв для участі у судовому засіданні 10000 грн, 06.10.2021 (1 година) - 2000 грн. Всього до сплати - 29400 грн.

3.11.В пункті 2 вказаного акта зазначено, що відповідно до п.4.2 договору про надання правової допомоги № б/н від 09.04.2021 бюро нарахувало гонорар в сумі 2208477,51 грн, що складає 10% від суми незадоволених позовних вимог.

3.12.Колегія суддів виходить із того, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

3.13.Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п.79 і 112).

3.14.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

3.15.Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

3.16.Частково задовольняючи вимоги заявника щодо стягнення з позивача витрат за фактично надані адвокатські послуги, суди попередніх інстанцій встановили, що акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 07.10.2021 містить окремі роботи (надані послуги) з надання правничої допомоги, які не підлягають відшкодуванню в межах даної справи, а саме: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ДП "САНТРЕЙД" на ухвалу про направлення справи за підсудністю (3 години) - 4500 грн, оскільки відповідну апеляційну скаргу ДП "САНТРЕЙД" на ухвалу про направлення справи за підсудністю було задоволено постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №915/294/21, отже відповідні витрати покладаються та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО"; складання та подання заяви про зупинення провадження у справі (1 год.) - 900 грн, адже у задоволенні вказаного клопотання відповідача судом було відмовлено, а тому відповідні витрати також покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО".

3.17.Відтак суди дійшли висновку, що в межах даної справи відповідачем доведено належними доказами понесення ним витрат на правничу допомогу в розмірі 24000 грн, що сторонами не оскаржується.

3.18.Колегія суддів також констатує, що висновок судів попередніх інстанції стосовно того, що у зв`язку з частковою відмовою в задоволенні позову з позивача на користь відповідача належить стягнути (пропорційно до розміру вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, у зв`язку з їх необґрунтованістю) 18618,08 грн витрат на професійну правничу допомогу, сторонами не оскаржується. Доводів щодо невідповідності понесених витрат у визначеній судом сумі критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності та співмірності скаржником не наведено.

3.19.Щодо стягнення "гонорару успіху", колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

3.20.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

3.21.При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

3.22.Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

3.23.У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

3.24.З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

3.25.Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума гонорару в розмірі 10 відсотків від суми незадоволених позовних вимог не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, у спосіб її зменшення до якогось іншого відсотку, у даному випадку до 5 відсотків від суми незадоволених позовних вимог відповідно, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу. Колегія суддів при цьому звертає увагу, що самим адвокатським бюро складено акти про надання клієнтові юридичних послуг з урахуванням складності цієї справи, які вартують 29400 грн, з яких за висновками судів лише 24000 грн можуть бути віднесені на позивача.

3.26.Тобто колегія суддів виходить з того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі "гонорару успіху", суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов`язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми незадоволених позовних вимог), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським бюро та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін - відмови позивачеві у позові, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь відповідач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок позивача.

3.27.Отже, колегія суддів вважає, що за результатами розподілу судових витрат витрати в формі "гонорару успіху" не можуть бути стягнуті в розмірі, який на понад 98% перевищує вартість фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки це не відповідає критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.

3.28.Підсумовуючи, Верховний Суд виходить з того, що судові витрати, які за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді ("гонорар успіху") до оплати за фактично надані послуги, про яку сторони договору про надання правової допомоги також домовились у договорі про надання правової допомоги, не можуть покладатись на сторону, на яку судові витрати іншої сторони мають бути віднесені відповідно до процесуальних норм про розподіл судових витрат, виходячи лише зі зменшення судом гонорару, який визначено сторонами цього договору на власний розсуд, без одночасної оцінки його розміру всім критеріям судових витрат на правничу допомогу, які унормовані у главі 8 "Судові витрати" ГПК України, у їх сукупності. Тобто не буде правомірним просте зменшення судом таких судових витрат у спосіб встановлення іншого (меншого) відсотку від того відсотку, який обумовлено в договорі про надання правничої допомоги щодо бази його (відсотку) нарахування.

3.29.Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною п`ятою статті 129 ГПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причинно пов`язаних з розглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що не стверджуючи про нульову кореляцію витрат у формі "гонорару успіху" фактично понесеним витратам, за оцінкою колегії суддів розумним та справедливим у даному випадку буде віднесення на позивача витрат у формі "гонорару успіху" в розмірі 24000,00 грн, які відповідають (1) і фактичним витратам на правову допомогу, які відповідач планував понести в суді, виходячи з обсягу запланованої правової допомоги та складності справи; (2) і витратам, які фактично поніс відповідач, відповідно до актів наданих послуг; (3) і витратам, які за оцінкою суду підлягають віднесенню на позивача, виходячи з оцінки самим відповідачем та фахівцями у сфері права, з якими він мав домовленості щодо певного результату розгляду справи, з точки зору її складності, та розумної необхідності і реальності понесених судових витрат.

3.30.Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в загальній сумі 42618,08 грн, з яких 18618,08 грн витрати на професійну правничу допомогу (пропорційно задоволених вимог), безпосередньо пов`язані з розглядом справи, та 24000 грн витрати у формі "гонорару успіху", опосередковано пов`язані з розглядом справи, втім які за оцінкою колегії суддів саме в такій сумі знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку (у пов`язаності)з розглядом справи .

4.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

4.2.Згідно з частиною четвертою статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

4.3.З урахуванням викладеного, оскаржувані постанова та додаткове рішення суду першої інстанції підлягають зміні в частині зменшення судових витрат, віднесених на позивача в якості "гонорару успіху", з викладенням їх мотивувальних частин та пункту 3 резолютивної частини додаткового рішення в редакції цієї постанови, а касаційна скарга, відповідно, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" задовольнити частково.

2.Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі №915/294/21 змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «САНТРЕЙД» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 19-21А; ідентифікаційний код 25394566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕМО» (23140, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Демидівка, вул. Колгоспна, буд. 1 Б; ідентифікаційний код 37261790) 42618 (сорок дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн 08 коп. витрат на правничу допомогу".

3.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

Л.В. Стратієнко