Рішення

від 14.09.2022 по справі 355/2144/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/2144/21

Провадження № 2/355/561/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було реалізоване право на приватизацію житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_1 .

24 грудня 1998 року власниками було отримано свідоцтво про право власності на житло. Згідно даного свідоцтва співвласниками житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 являються: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Дане свідоцтво в подальшому було зареєстроване в органах БТІ.

01 липня 2005 року ОСОБА_5 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,250 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу якої увійшла 1/5 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1270 ЦК України ОСОБА_1 звернувся до Баришівської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 жовтня 2021 року Малиновська Н. В. державний нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори видала на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/5 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/5 частку земельної ділянки розташовану по АДРЕСА_1 , нотаріусом було роз`яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину на спадкову частку земельної ділянки розташованої під будинком не можливо в зв`язку з тим, що житловий будинок розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 приватизований на п`ятьох осіб, а державний акт виготовлений на одну особу - ОСОБА_5 , тоді як повинен був бути виготовлений на п`ятьох осіб відповідно до часток права власності у житловому будинку.

В нотаріальній конторі всім співвласникам житлового будинку було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на відповідні частки земельної ділянки.

В зв`язку з невідповідністю документів, що посвідчують право власності на майно позивачі не можуть вільно та на свій розсуд розпоряджатися своїм майном.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме витребувати у Баришівської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.07.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі та задоволено клопотання представника позивача про витребування у Баришівської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.07.2022 до суду надійшла копія спадкової справи №313/2020 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

28.07.2022 від відповідача на адресу суду надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за відсутності їх представника.

15.09.2022 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було реалізоване право на приватизацію житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_1 .

24 грудня 1998 року позивачами було отримано свідоцтво про право власності на житло. Згідно даного свідоцтва співвласниками житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 являються: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Дане свідоцтво в подальшому власниками було зареєстроване в органах БТІ.

01 липня 2005 року ОСОБА_5 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,250 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 25.06.2020.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу якої входить 1/5 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 звернувся до Баришівської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 жовтня 2021 року державний нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори видала на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/5 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/5 частку земельної ділянки розташовану по АДРЕСА_1 , нотаріусом було роз`яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину на спадкову частку земельної ділянки розташованої під будинком - не можливо в зв`язку з тим, що житловий будинок розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 приватизований на п`ятьох осіб, а державний акт виготовлений на одну особу - ОСОБА_5 , тоді як повинен був бути виготовлений на п`ятьох осіб відповідно до часток права власності у житловому будинку.

В нотаріальній конторі всім співвласникам житлового будинку було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на відповідні частки земельної ділянки.

В зв`язку з невідповідністю документів, що посвідчують право власності на майно позивачі не можуть вільно та на свій розсуд розпоряджатися своїм майном.

Через невідповідність держаного акту про право власності на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1 виникає необхідність у визнанні права власності на відповідні частки земельної ділянки за всіма співвласниками:

За ОСОБА_1 на 2/5 частки (1/5 особиста + 1/5 спадкова після смерті батька, ОСОБА_5 ) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 ;

За ОСОБА_2 на 1/5 частку (особисту) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 ;

За ОСОБА_3 на 1/5 частку (особисту) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 .

За ОСОБА_4 на 1/5 частку (особисту) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 .

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до статей цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування, мають особи визначені у заповіті.

Відповідно ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

А у відповідності до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

А у відповідності до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

Так згідно ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

При цьому пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).

Також статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд звертає увагу, що в даних конкретних правовідносинах визнання права власності на майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та існують перешкоди на вільне розпорядження своїм майном власниками.

Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачами права на майно, не порушує права та законні інтереси інших осіб.

Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, керуючись 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (картка платника податків - НОМЕР_2 ) право власності на 2/5 частки земельної ділянки загальною площею 0,250 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220287001:23:001:0002.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (картка платника податків - НОМЕР_3 ) право власності на 1/5 частку земельної ділянки загальною площею 0,250 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220287001:23:001:0002.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (картка платника податків - НОМЕР_4 ) право власності на 1/5 частку земельної ділянки загальною площею 0,250 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220287001:23:001:0002.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (картка платника податків - НОМЕР_5 ) право власності на 1/5 частку земельної ділянки загальною площею 0,250 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220287001:23:001:0002.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.Червонописький