Рішення

від 12.07.2022 по справі 727/1460/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/1460/22

Провадження № 2/727/707/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

Секретар судового засідання Стефанчук О.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ: 36068147; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РОНКПП: НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 РОНКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,- ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову. Позивач Чернівецька міська рада звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 . 22.06.2016 року ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 70/100 частин нежитлового приміщення, які належали їй на підставі договору дарування частини нежитлового приміщення, посвідченого 08.06.2016 року приватним нотаріусом Моїсеєнко Н.І. 28.01.2020 року ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 30/100 частин нежитлового приміщення, які належали останній на підставі договору дарування частини нежитлового приміщення, посвідченого 05.08.2015 року приватним нотаріусом Моїсеєнко Н.І. Зазначене нерухоме майно, а саме: приміщення майстерні лі.Г, загальною площею 178,20 кв.м, розміщене на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_4 , площею 0,0593 га, кадастровий номер 7310136600:06:004:0009, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка перебуває в комунальній власності. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.03.2021 року №415, виданого відділом у м.Чернівці Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:06:004:0009 становить 2015838,00 грн. Згідно розрахунків безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування відповідачами земельною ділянкою (кадастровий номер 7310136600:06:004:0009) за адресою: АДРЕСА_4 , сума безпідставно збережених коштів загалом становить 111570,73 грн. З урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 15.02.2019 року по 27.01.2020 року з відповідача ОСОБА_1 в сумі 60354,62 грн., з відповідача ОСОБА_2 у сумі 25866,26 грн. та судові витрати.

Рух справи та позиція сторін. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.03.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін по справі.

25.04.2022 року представник відповідачаОСОБА_1 , адвокат Дубець О.С. скерувала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги Чернівецької міської ради не визнають, мотивуючи наступним. До відповідача ОСОБА_1 в період з 05.11.2018 року по 27.01.2020 року перейшло в користування 70/100 часток спірної земельної ділянки, що повинно бути враховано під час здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Крім того, вважає, що період з 05.11.2018 року по 14.02.2019 року, за який позивач нараховує орендну плату, перебуває за межами позовної давності. Вказує, що з урахуванням позовної давності, з ОСОБА_1 може бути стягнуто безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 60354,63 грн. та судовий збір у сумі 1339,74 грн. Просить в задоволенні позовних вимог Сернівецької міської ради відмовити.

04.05.2022 року Чернівецька міська рада скерувала дол суду заяву, в якій заначає, що не заперечує щодо врахування заячви ОСОБА_1 про застосуванння строків позовної давності та у звязку із чим надає новий розрахунок за період з 15.02.2019 року по 27.01.2020 року, де загальна сума безпідставно збережених коштів складає 86220,88 грн.

18.05.2022 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дубець О.С. скерувала відповідь на заяву Чернівецької міської ради, де підтримують позицію, наведену у відзиві. Вважають, що з ОСОБА_1 повинно бути стягнуто 60354,62 грн., а решта суми в розмірі 25866,26 грн. слід стягнути з ОСОБА_2 , як співвласниці 30/100 часток нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 . Разом з тим, зазначають наступне. Єдиним доходом ОСОБА_1 є дохід від здійснення підприємницької діяльності. На даний час, враховуючи введення воєнного стану та те, що останній займається волонтерською діяльністю, дохід від підприємницької діяльності є незначним. Крім того, рішенням Господарського суду Чернівецької області з ОСОБА_1 стягнуто на користь Чернівецької міської ради заборгованість в сумі 153132,65 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі оренднолї плати за період з 28.01.2020 року по 05.11.2021 року. Стягнення з ОСОБА_1 ще додатково 60354,62 грн. за рішенням у даній справі, призведе до значного погіршення матеріального становища відповідача. Просить суд у разі задоволення позовних вимог Чернівецької міської ради, розстрочити виконання судового рішення строком на 12 місяців.

25.05.2022 року представник Чернівецької міської ради Сьоміна І.В. скерувала до суду заяву, відповідно до якої міська рада не заперечує щодо визначення розміру заборгованеості із розрахунку того, що в період за який нараховується заборгованість, ОСОБА_1 належало 70/100 часток, а ОСОБА_2 , як співвласниці 30/100 часток нежитлового приміщення та просить стягнути на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 15.02.2019 року по 27.01.2020 року з відповідача ОСОБА_1 в сумі 60354,62 грн., з відповідача ОСОБА_2 у сумі 25866,26 грн. У разі винесення судом рішення по справі не заперечують щодо розстрочення його виконання на 12 місяців.

Представник позивача Чернівецької міської ради в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Представник Чернівецької міської ради Сьоміна І.В. скерувала до суду клопотання, відповідно до якого просить розгляд справи провести без участі представника міської ради; позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. До суду скерувала заяву, відповідно до якої просить розгляд справи провести за її відсутності; просить суд ухвалити рішення з урахуванням наданих пояснень та визнання суми боргу в розмірі 25866,26 грн.

Відповідач ОСОБА_1 та в його інтересах адвокат Дубець О.С. в судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Адвокат Дубець О.С. скерувала до суду заяву про розгляд справи за її та відповідача відсутності; просить суд ухвалити рішення з врахуванням наведених у відзиві та відповіді на заяву пояснень та взяти до уваги визнання суми боргу в розмірі 60354,62 грн. та вирішити питання про розстрочку виконання рішення на 12 місяців.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасниківсправичи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених вимог, суд зважає на наступне.

Статтею 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 11, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Досліджені докази та застосовані норми права.

Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що 22.06.2016 року ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 70/100 частин нежитлового приміщення, які належали їй на підставі договору дарування частини нежитлового приміщення, посвідченого 08.06.2016 року приватним нотаріусом Моїсеєнко Н.І. (а.с.18-21)

28.01.2020 року ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 30/100 частин нежитлового приміщення, які належали останній на підставі договору дарування частини нежитлового приміщення, посвідченого 05.08.2015 року приватним нотаріусом Моїсеєнко Н.І. Таким чином встановлено, що відповідачу ОСОБА_4 належить нерухоме майно (технічні бокси та складські приміщення), що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 . (а.с.22-25)

Зазначене нерухоме майно, а саме: приміщення майстерні лі.Г, загальною площею 178,20 кв.м, розміщене на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0593 га, кадастровий номер 7310136600:06:004:0009, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка перебуває в комунальній власності.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.01.2021 року встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0593 га, кадастровий номер 7310136600:06:004:0009, місце розташування: АДРЕСА_4 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; форма власності: комунальна. (а.с. 26-27)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №295133762 від 18.01.2022 року за відповідачем ОСОБА_1 28.01.2020 року зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі 30/100 частки та 22.06.2016 року - у розмірі 70/100 частки нежитлового приміщення, а саме: приміщення майстерні лі.Г, загальною площею 178,20 кв.м, розміщене на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_4 . (а.с.28-29)

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності тощо.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 Земельного кодексу України (далі ЗК України), є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою....

Відповідно до ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 39 ЗК України та Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, укладеним та зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7310136600:06:004:0009), на якій розташоване належне їм майно, не укладали, права на землю не оформлювали, користувалася земельною ділянкою протягом періоду з 05.11.2018 року по 27.01.2020 рокуу без належних на те правових підстав, плату за користування земельною ділянкою не здійснювали.

Відповідно до частини 2 статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, тобто існує принцип єдності та цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій він розташований.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку.

Реєстрація права власності на об`єкт нерухомості не тягне за собою безумовного переходу права власності на земельну ділянку під об`єктом нерухомості, а вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку, тобто договорів оренди.

Відповідно до статті 39 ЗК України та Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, укладеним та зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 14.1.136 п.14.1 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.286.1. ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом пункту 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст.1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року за №213.

Згідно пункту 21 вказаної Методики, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Згідно з абзацом 3 частини першоїстатті 13 Закону України «Про оцінку земель»нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Необхідності визначення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки.

Аналогічний правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №639/5391/19.

Згідно розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельною ділянкою (кадастровий номер 7310136600:06:004:0009) за адресою: АДРЕСА_4 , сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 15.02.2019 року по 27.01.2020 року загалом становить 86220,88 грн. (а.с. 59)

Окрім наведенного, встановлено, що Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради звертався до відповідачів листом №24/01-08/3-07/1585 від 08.11.2021 року з пропозицією про сплату безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7310136600:06:004:0009 за адресою: АДРЕСА_4 , без належних на те правових підстав. (а.с. 15-17)

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як фактичні користувачі земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберегли у себе кошти, які мали б заплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною. Відповідно до ст. 288.5 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку - для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки. Згідно пункту 1 статті 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті23 Закону України «Про оцінку земель»дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17(п.71).

Судом встановлено, що згідно з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.03.2021 року №415, виданого відділом у м.Чернівці Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:06:004:0009 становить 2015838,00 (два мільйони п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень. (а.с. 14)

Що стосується заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, суд зважає на наступне.

Відповідно дост.124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003р. у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність та єдиним джеролом його доходу є дохід, отриманий від здійснення такої діяльності.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2022 року (а.с.68-70) з ОСОБА_1 стягнуто на користь Чернівецької міської ради заборгованість в сумі 153132,65 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі оренднолї плати за період з 28.01.2020 року по 05.11.2021 року.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, відсутність заперечень з боку стягувача на надання розстрочки, суд вважає за можливе задовольнити заяву боржника.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Згідно ч.5 ст.435ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад справедливості, добросовісності та розумності, з метою недопущення погіршення фінансового стану відповідача ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 13.07.2022 у справі №727/1460/22 в частині сплати суми боргу в розмірі 60354,62 грн на 12 місяців з щомісячним платежем 5029,66 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 визнав суму заборгованості у розмірі 60354,62 грн., а відповідач ОСОБА_2 визнала суму заборгованості у розмірі 25866,26 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідачів судові витрати по справі, в повернення оплаченого позивачем судового збору (а.с. 10), пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: з відповідача ОСОБА_1 - 1736,70 грн.; з відповідача ОСОБА_2 - 744,30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 80, 83, 93, 206 ЗК України; ст.ст.1212, 1214 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 264, 265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РОНКПП: НОМЕР_1 ) - 60354,62 грн., ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 РОНКПП: НОМЕР_2 ) - 25866,26 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за землю на користь Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 36068147, юридична адреса: площа Центральна 1, м.Чернівці) на розрахунковий рахунок: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/24062200, код ЄДРПОУ 37836095, р/р UA618999980314010611000024405, Казначейство України (ЕАП), код платежу 24062200.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РОНКПП: НОМЕР_1 ) - 1736,70 грн., ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) - 744,30 грн. на користь Чернівецької міської ради на розрахунковий рахунок: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, рахунок UA708201720344220102000042806, в ДКСУ м. Києва, код 04062216.

Розстрочити виконання рішення суду в частині сплати суму боргу в розмірі 60354,62 грн. на 12 місяців з щомісячним платежем 5029,66 грн.

Затвердити наступний графік погашення боргу:

- до 01.07.2022 - 5029,66 грн;; - до 01.08.2022 - 5029,66 грн;; - до 01.09.2022 - 5029,66 грн;- до 01.10.2022 - 5029,66 грн;- до 01.11.2022 - 5029,66 грн;- до 01.12.2022 - 5029,66 грн;- до 01.01.2023 - 5029,66 грн;- до 01.02.2023 - 5029,66 грн;- до 01.03.2023 - 5029,66 грн;- до 01.04.2023 - 5029,66 грн;- до 01.05.2023 - 5029,66 грн;- до 01.06.2023 - 5029,66 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 22.07.2022 року.

Суддя Слободян Г.М.