Постанова

від 18.09.2022 по справі 200/4214/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року справа №200/4214/20-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

за участю секретаря судового засідання Харечко О.П.,

представника відповідача Кісіля Р.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №200/4214/20-а (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу від 03.03.2020 року № Ю-5-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 5299655,94 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року по справі № 805/1535/16-а, яке набрало законної сили 30.01.2020 року, відповідача зобов`язано прийняти рішення про визнання безнадійною та списання заборгованості (недоїмки) з ЄСВ, що виникла за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

Реальний стан розрахунків позивача з оплати єдиного внеску свідчить, що недоїмка, визначена у вимозі від 03.03.2020 року, складається виключно з суми, яка підлягає списанню відповідачем.

Таким чином, відповідач безпідставно прийняв вимогу.

Крім того, позивач на підставі пункту 9-4розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі - від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014 року по 31.12.2015 року, що встановлено судовим рішенням по справі № 805/1535/16-а.

Позивач в 2014-2016 роках направляв до податкового органу заяви про звільнення від сплати єдиного соціального внеску та про списання безнадійного боргу з ЄСВ. Також за висновком ТПП України підтверджено позивачу настання обставин непереборної сили.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

До спірної вимоги включена сума недоїмки, яка підлягає списанню відповідно до судового рішення у справі №805/1535/16-а в розмірі 5713125,48 грн.

При цьому ця сума недоїмки виникла за період 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року, коли позивач був звільнений від сплати ЄВ до закінчення АТО на підставі п.9-4 розділу 8 Прикінцеві та Перехідні положення Закону №2464. Починаючи з січня 2016 року по січень 2020 року позивач у повному обсязі виконує свої поточні обов`язки зі сплати ЄВ, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків.

Однак, податковий орган протиправно зараховує поточні платежі в оплату попередніх зобов`язань, які на виконання судового рішення підлягають списанню.

Також позивач протягом періоду, за який обліковується недоїмка (по січень 2020 року включно) був також звільнений від сплати ЄВ та від відповідальності на підставі п.9-4 розділу 8 Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464. Позивач протягом періоду звільнення від сплати ЄВ неодноразово подавав заяви про таке звільнення до податкового органу.

Щодо скасування п.9-4 розділу 8 Прикінцеві та Перехідні положення Закону №2464 з 13.02.2020 року, позивач наголошує, що закони, які встановлюють нові обов`язки, скасовують чи звужують права, належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання, не мають зворотної дії у часі.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (ідентифікаційний код 00191721, вул. Заводська,1 смт.Володимирівка, Волноваський район, Донецька область, 85721), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Донецькій області.

03 березня 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-25 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 5299655,94 гривень (а.с.14 том 1)

Вимога отримана позивачем 08 квітня 2020 року, що останнім не заперечується (а.с.15 том 1)

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року у справі №805/1535/16-а визнано протиправною відмову Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в задоволенні заяви ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про визнання безнадійною та списання заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 5 713 125,48 грн, яка викладена у листі контролюючого органу від 30 червня 2016 року № 6628.

Зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення про визнання безнадійною та списання заборгованості (недоїмки) ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 5713125, 48 гривень, яка виникла за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року (а.с.24-39 том 1)

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року апеляційна скарга ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року у справі №805/1535/16-а повернута апелянту (а.с.40-41 том 1)

Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року у справі №805/1535/16-а набрало законної сили 30.01.2020 року, за цим рішенням видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження 11.03.2020 року (42-43 том 1)

Позивачем направлялися на адресу ДПІ у Волноваському районі ГУ ДФС у Донецькій області заяви від 03.11.2014 року за № 146-ахо, від 31.07.2015 року № 754, від 18.12.2015 року № 1530 про звільнення від сплати єдиного соціального внеску (а.с.45-51 том 1)

Позивачем надано доказ настання форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України від 05 вересня 2014 року № 2887/05-4 про настання обставин непереборної сили з 01 липня 2914 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів (а.с. 52-53,54-59 том 1)

Із інтегрованої картки позивача з єдиного соціального внеску вбачається, що заборгованість з єдиного внеску станом на 29.02.2020 року складає 5299655,94 гривень (а.с.210 том 1)

Відповідно до розрахунку недоїмки, що зазначена у вимозі від 03.03.2020 року № Ю-5-25 вона складається з наступного (а.с.191 том 1):

-нараховано платником самостійно в декларації за поточний рік від 19.11.2019 року №9274933479 з терміном сплати 20.11.2019 року, сума боргу 146498,78 грн.;

-нараховано платником самостійно в декларації за поточний рік від 18.12.2019 року №9305070357 з терміном сплати 20.12.2019 року, сума боргу1771115,49 грн.;

-нараховано платником самостійно в декларації за поточний рік від 20.01.2020 року №9332214742 з терміном сплати 20.01.2020 року, сума боргу - 1697526,79 грн.;

-нараховано платником самостійно в декларації за поточний рік від 18.02.2020 року №9028545358 з терміном сплати 18.02.2020 року, сума боргу - 1684514,88 грн.

Всього на суму 5299655,94 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що спірна вимога є правомірною та відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на час її формування (03.03.2020 року) норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, втратила чинність.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 4 Закону України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Як визначено частиною другою статті 6 Закону України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску, зокрема, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої, частини дванадцятої статті 9 Закону України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цимЗаконом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

На підставі частини четвертої статті 25 Закону України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

На виконання вимог вказаного Закону наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція).

Пунктом 2 розділу VІ Інструкції визначено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Інструкції органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третімта/абочетвертимцього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1 - 7пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до пункту 4 розділу VІ Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, в постанові від 11.09.2018 року в справі № 826/11623/16.

Суд також враховано наступне.

14.04.2014 року набрав чинності Указ Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 рокуПро невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності Українита розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

15.10.2014 року набрав чинності Закон України«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон від 02.09.2014 року № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Пунктом 4 ст. 11 вказаного Закону внесено зміни до певних законів України, зокрема розділ VІІ«Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»доповнено пунктом 9-3 (який з 13.03.2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України від 02.03.2015 року № 219-VIII вважався пунктом 9-4) такого змісту:

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану».

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Статтею 1 Закону №1669 визначено:

-територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента УкраїниПро рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 рокуПро невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності Українивід 14 квітня 2014 року № 405/2014;

-період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента УкраїниПро рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 рокуПро невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності Українивід 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р, дію якого зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р.

Вказаний Перелік втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р.

До вказаних Переліків внесено населений пункт, де розташований орган доходів і зборів, на обліку у якого перебуває позивач.

З 13.02.2020 року набрав чинності ЗаконУкраїни від 14.01.2020 року № 440-IXПро внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи, яким п.9-4 розділу VIII Закону України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»виключено.

Згідно розрахунку суми заборгованості спірна вимога охоплює 2019-2020 роки.

Суд звертає увагу на те, що абзац третій пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 звільняв платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом, але не скасовував повністю обов`язків платника єдиного внеску (висновок Верховного Суду у справі № 812/292/18 від 30 березня 2018 року).

В пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено що на час формування спірної вимоги про сплату боргу (03 березня 2020 року), норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI (своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) втратила чинність.

Оскільки недоїмка з єдиного внеску у позивача виникла після 13.02.2020 року, тому суб`єкт владних повноважень правомірно сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2019-2020 роки, оскільки позивач був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та сплати у період з 14 квітня 2014 року до 12 лютого 2020 року, а спірну вимогу прийнято відповідачем після 13 лютого 2020 року.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом в постанові від 12 квітня 2022 року у справі №360/286/21.

Суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підставвідсутні.

Посилання позивача на зазначені ним судові рішення є неприйнятними, оскільки вони стосуються недоїмки з єдиного внеску щодо минулих періодів і не стосуються періоду, за який винесено оскаржену вимогу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасуванняпостанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №200/4214/20-а залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №200/4214/20-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 19 вересня 2022 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 19 вересня 2022 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв