Постанова

від 15.09.2022 по справі 160/1154/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/1154/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (головуючий суддя Сліпець Н.Є.)

у справі № 160/1154/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА»

до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2021 №3062513/40633273, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 19.07.2021 №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.07.2021 №16, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА», датою її подання.

Також позивач просив стягнути з Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» понесені ним витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС України у Київській області №3062513/40633273 від 02.09.2021 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №16 від 19.07.2021, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА».

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 19.07.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА», датою її фактичного отримання.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 240,50 грн.

Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 240,50 грн.

13.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №160/1154/22, зокрема, щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Ухвалено додаткове рішення у справі №160/1154/22, яким:

- стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.;

- стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Суд виходив з того, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів. При цьому, з огляду на надані позивачем докази, суд зауважив, що розмір гонорару адвоката відповідно до умов додаткової угоди до договору встановлений у фіксованому розмірі, а отже є визначеним.

Не погодившись з ухвалою суду від 31.05.2022, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду. Скаржник зазначив, що витрати понесені на професійну правничу допомогу не підтверджені документально та не доведені позивачем. Позивач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг виконаних робіт як то акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги, вартість наданих послуг або витрат адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Інформація про фіксований розмір гонорару не може вважатись детальним описом робіт виконаних адвокатом. Таким чином, відповідач вважає, що підстави для стягнення судових витрат із наданням професійної правничої допомоги у цій справі відсутні.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).

З аналізу положень ст. 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, що заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19 та постанові 15.07.2021 у справі 420/7028/20.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України також вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

При цьому, при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

З огляду на викладене, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги отриманої при розгляді справи в суді першої інстанції, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг).

В спірному випадку, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, представництво інтересів позивача у справі №160/1154/22 здійснював адвокат Стрижак Євгеній Юрійович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №87 від 22.01.2018.

Між Адвокатським об`єднанням «КС ПАРТНЕРС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №2912/21 від 29.12.2021.

Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання або шляхом готівкового розрахунку. Вартість правової допомоги становить 5000,00 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000081 від 29.12.2021 загальна вартість наданих послуг складає 5 000,00 грн.

Вказані послуги прийняті позивачем за актом виконаних робіт від 12.04.2022 №1, згідно якому професійна правова (правнича) допомога полягала у попередньому консультуванні клієнта та вивчення матеріалів справи та судової практики з метою визначення судової перспективи спору, складання позовної заяви, виготовлення та завірення копій документів та подання їх до суду.

Позивачем здійснена повна оплата у сумі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 30.12.2021.

З приводу правомірності заявленої суми 5000,00 грн. до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що такі послуги як юридичні консультації з питань, врегульованих спеціальним законодавством та вивчення судової практики застосування норм права та формування доказової бази (1 година) за своєю суттю не є витратами, пов`язаними з правничою допомогою адвоката в розумінні ст.132, 134 КАС України, не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом цієї судової справи, крім того, фактично охоплюються такими послугами як підготовка позову.

Щодо решти суми витрат у розмірі 4 000,00 грн. (4 год. * 1000 грн.), суд вважає ці витрати підтвердженими, співмірними та такими, що пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що підлягають відшкодуванню визначені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Суд першої інстанції не врахував усі обставини, що мають значення для справи, та не надав їм належної правової оцінки, внаслідок чого рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі № 160/1154/22 скасувати, прийняти нове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2 000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ ПРІМА» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2 000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко