Ухвала

від 15.09.2022 по справі 640/29386/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/29386/20

УХВАЛА

16 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Ганечко О.М., Василенка Я.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерпол" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022.

Враховуючи подання апелянтом скарги вдруге з пропуском строку на апеляційне оскарження, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 апеляційну скаргу залишено без руху. Зазначено, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання щодо пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, та доказів сплати судового збору.

Копію вказаної ухвали отримано апелянтом, яким надіслано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апелянт вказує про поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на відсутність коштів для сплати судового збору та введення воєнного стану на території України. Зазначено також , що Державним бюджетом фінансування податкових органів, в частині виділення коштів на сплату судового збору, не передбачено у достатній мірі, що ставить апелянта у скрутне матеріальне становище.

Разом з тим, повернення вперше поданої апеляційної скарги, відсутність фінансування державного органу чи несвоєчасна сплата судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, колегія враховує, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.

Питання про сплату судового збору державними органами, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, врегульовано пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, в якому покладено обов`язок щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів на Кабінет Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків скарги не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Колегія суддів вважає, що сам по собі факт введення воєнного стану, за існуючих обставин, не є поважною причиною для пропуску строку оскарження, позаяк скаржник не надав доказів існування істотних обставин, які б унеможливили звернення з апеляційною скаргою представників у встановлені або найстисліші строки.

Також суд апеляційної інстанції вважає, що обставина введення воєнного стану не могла об`єктивно унеможливити подання апеляційної скарги в розумні строки, позаяк апелянтом отримано спірне рішення 25.01.2022, а апеляційну скаргу вдруге подано лише 08.08.2022, тобто із суттєвим пропуском строку оскарження. Посилання на рекомендації Ради суддів України в даному випадку не може бути визнане поважною причиною пропуску строку оскарження, яка б була достатньою підставою для поновлення такого.

Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 826/5793/17.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 недоліки апеляційної скарги щодо обґрунтування поважних причин пропуску строку подання скарги усунуті не були, однак, минуло достатньо часу з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи викладене, клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору не розглядається.

Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вищевикладене перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерпол" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко