Рішення

від 12.09.2022 по справі 465/8538/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8538/21

2/465/1688/22

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

13.09.2022 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк "Львів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики. Позов обґрунтовує тим, що 18.09.2020р. між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір №11539/000/2020, відповідно до умов якого, банк зобов"язався надати у власність позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 112 006 (сто дванадцять тисяч шість) гривень 61 коп., зі сплатою 54% річних за користування кредитом та терміном повернення до 17.09.2023р. включно. Зазначає, що згідно умов п.1.4 кредитного договору, видача банком кредиту здійснюється одноразово, безготівково шляхом спрямування кредитних коштів на погашення заборгованості за кредитним договором №07035/000/2019 від 25.07.2019р. Факт перерахування відповідачці коштів підтверджується меморіальним ордером від 18.09.2020р. №472303. Вказує, що відповідачка систематично не виконує взяті на себе кредитні зобов"язання, своєчасно кредит не погашає. Відповідачці скеровався лист - вимога про повернення кредиту, однак відповідачкою не вчинено жодних дій, які б свідчили про погашення заборгованості по зобов"язанню. З урахуванням того, що відповідачка не виконує взяті на себе договірні зобов"язання, позивач набув права вимагати погашення кредитної заборгованості в судовому порядку. Відтак, просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі заборгованість за кредитним договором в розмірі 149 641 (сто сорок дев"ять тисяч шістсот сорок одна) гривень 07 коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 110 814 (сто десять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 01 коп., сума заборгованості за відсотками - 38 827 (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 06 коп.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 10.12.2021 року провадження у справі відкрито та справу призначено до підготовчого засідання на 30.03.2022р., визнано обов"язковою явку в підготовче засідання позивача для дачі пояснень з приводу обставин справи, якого зобов"язано представити оригінал кредитної справи для її дослідження у суді.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28.04.2022р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті, визнано обов"язковою явку в судове засідання позивача для дачі пояснень з приводу обставин справи, якого зобов"язано представити оригінал кредитної справи для її дослідження у суді.

В чергове судове засідання учасники судового процесу не прибули, хоч належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи проведено судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали цивільної справи, письмові заяви позивача та відповідачки, з`ясувавши фактичні обставини, у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 8.09.2020р. між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір №11539/000/2020 відповідно до умов якого, банк зобов"язався надати у власність позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 112 006 (сто дванадцять тисяч шість) гривень 61 коп., зі сплатою 54% річних за користування кредитом та терміном повернення до 17.09.2023р. включно.

Згідно умов п.1.4 кредитного договору, видача банком кредиту здійснюється одноразово, безготівково шляхом спрямування кредитних коштів на погашення заборгованості за кредитним договором №07035/000/2019 від 25.07.2019р

Згідно п. 5.1 кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього.

Повернення суми кредиту, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно додатку 1, що є невід`ємною частиною кредитного договору.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивачем доведено, що у відповідачки виникла заборгованість за кредитним договором.

Для спростування доводів позову відповідачка не скористадася своїм правом подати відзив на позовну заяву, жодних належних і допустимих доказів, визначених законом, суду не надала.

За ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Абз. 4 п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викаденого, керуючись ст. ст. 3, 10, 81, 89, 223, 258, 259, 263, 265, 280 - 287 ЦПК України, суд -

постановив:

Позов Акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк "Львів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Львів» (м. Львів, вул. Сербська 1, код ЄДРПОУ 09801546) заборгованість за кредитним договором в розмірі 149 641 (сто сорок дев"ять тисяч шістсот сорок одна) гривень 07 коп., яка складається з заборгованості по основному боргу в розмірі 110 814 (сто десять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 01 коп., заборгованості по відсотках в розмірі 38 827 (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Львів» (м. Львів, вул. Сербська 1, код ЄДРПОУ 09801546) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство Акціонерно - комерційний банк "Львів", юридична адреса: м. Львів, вул. Сербська 1, код ЄДРПОУ 09801546;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В. Кузь