Постанова

від 18.09.2022 по справі 810/5104/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/5104/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, суддя Панченко Н.Д., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алдолат» до Головного управління ДПС у Київській області про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алдолат» звернулось до Головного управління ДФС у Київській області в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2018 № Ю-0014641305 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 71961,86 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.08.2018 № 0014621305 у розмірі 35851,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 14.08.2018 № 0014611305 (форма «Д») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 44821, 60 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 33083,57 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 14.08.2018 № 0014631305 (форма «Д») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3926,45 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2892,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 № 0024711402 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 134812,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 33703,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 № 0024781402 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 129378,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 32345,00 грн.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Окрім того, в апеляційній скарзі скаржник просив замінити відповідача ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) на ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Зазначене клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно постанови КМ України №1200 від 18.12.2018 утворено ДПС України та Державну митну службу.

Розпорядженням КМ України №682-р від 21.08.2019 функції і повноваження ДФС України, що припиняється, з державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, тощо покладено на Державну податкову службу.

Постановою КМ України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів ДПС» ліквідовано як юридичні особи публічного права органи Державної податкової служби, зокрема і ГУ ДПС у Київській області.

Згідно з п.3 постанови права та обов`язки територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п.1 постанови, переходять ДПС та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про ДПС та її територіальні органи.

Згідно Положення №643, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 Головне управління ДПС у Київській області утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків ГУ ДПС у Київській області, код ЄДРПОУ 43141377.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача Головне управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) на Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 18.06.2018 по 02.07.2018, Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алдолат» (ЄДРПОУ 33272217) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2018. Перевірка здійснювалась на підставі направлень від 18.06.2018 № 1884, № 1885, № 1886, № 1887, № 1888, № 1889, № 1890, виданих ГУ ДФС у Київській області.

За наслідками проведення перевірки, контролюючим органом складено акт № 585/10-36-14-02-13/33272217 від 16.07.2018, яким встановлено виявлені під час перевірки порушенняпозивачем вимог чинного податткового законодавства, зокрема:

- занижено податок на прибуток на суму 134812 грн; занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 135553 грн; занижено суми податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік - І квартал 2018 року в сумі 44822 грн; занижено суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015 рік - І квартал 2018 року в сумі 71962 грн; занижено військовий збір за 2015 рік - І квартал 2018 року в сумі 3926 грн.

На підставі висновків акта перевірки, податковим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2018 № Ю-0014641305 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 71961,86 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.08.2018 № 0014621305 у розмірі 35851,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 14.08.2018 № 0014611305 (форма «Д») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 44821,60 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 33083,57 грн; податкове повідомлення-рішення від 14.08.2018 № 0014631305 (форма «Д») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3926,45 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2892,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 № 0024711402 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 134812,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 33703,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 № 0024781402 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 129378,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 32345,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231).

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Податковим органом у акті перевірки було вказано на порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема, невідповідність та неповнота змісту актів списання палива і мастильних матеріалів на автомобіль та генераторну установку (акр. акта 10-18 податок на прибуток підприємств, арк. 23-30 акта - податок на додану вартість, арк. 41 акта - податок на доходи фізичних осіб, арк. 43 акта - єдиний внесок). За висновками контролюючого органу, наведені витрати товариства по списанню ПММ, не повязані з господарською діяльністю товариства, відсутнє документальне підтвердження використаних ПММ у господарській діяльності, надані до перевірки акти списання не містять інформації щодо результату роботи автомобіля та такі не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (надалі по тексту також - Закон № 996-XIV), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до норм статті 1 Закону № 996-XIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, правові наслідки у платника податків виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції.

При цьому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод, а недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для податкових цілей.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Згідно з п. 2.7 вказаного Положення, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, надані товариством та залучені до матеріалів справи первинні документи, а саме, акти списання паливно-мастильних матеріалів відповідають вимогам чинного законодавства України, в той час, наявність таких реквізитів, на які було звернуто увагу податковим органом, як витрати пального за нормою та фактично, загальний пробіг автомобіля, час у наряді, не є визначальними для підтвердження використання таких ПММ у власній господарській діяльності товариства, адже з інших показників та реквізитів наданих до перевірки документів, вбачається за можливе прослідкувати доцільність використання автомобілів у власній господарській діяльності, адекватність використання паливно-мастильних матеріалів для них, переміщення по маршрутам тощо.

Чинним законодавством не визначено єдиного переліку документів, якими платник податків має підтвердити реальність здійснення господарської операції по списанню паливно-мастильних матеріалів. Норми витрат палива на роботу транспортних засобів встановлені наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.1998 № 43. Також, норми витрат палива на роботу устаткування (генераторів) встановлені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України «Про затвердження норм витрат паливно-мастильних матеріалів для спеціального рухомого складу» від 03.03.2008 № 244.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.1998 № 43, норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива. Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації. Нормування витрат моторних олив та мастил здійснюється пропорційно до витрат палива згідно з встановленими нормативами.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги зазначені в акті перевірки доводи відпровідача про те, що акти списання палива на автомобіль та генератор ТОВ «Алдолат» є типовими та в них не зазначено годин роботи.

Проте, дана обставина не є доказом відсутності здійснення самої господарської операції в цілому, адже ступінь деталізації та опису актів списання ПММ чинним законодавством не встановлена, проте умовою для документального підтвердження господарської операції по придбанню/використанню в господарській діяльності/списанню є належне документальне підтвердження сукупністю первинних документів, які мають необхідні реквізити, на підставі яких вбачається за можливе зробити висновок про доцільність/необхідність понесення таких витрат у власній господарській діяльності платника податків.

Списання ПММ у відповідного суб`єкта господарювання повинно бути врегульовано внутрішніми наказами по підприємству та підтверджено відповідними розрахунками, з урахуванням норм витрат з включенням до них технічних характеристик транспортних засобів/установок, особливостей їх експлуатації тощо.

Як зазначив позивач у позовній заяві згідно службової записки від 02.12.2013 та наказу № 02/12/13 від 02.12.2013 про встановлення норм витрат палива на автомобілі підприємства, ТОВ «Алдолат» встановлено і введено в дію норму витрат дизельного палива на фургон малотонажний Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 - 6 літрів дизельного палива на 100 км. пробігу.

Також у вказаному наказі по підприємству передбачено корегування затверджених норм витрат палива з відповідною калькуляцією за певних умов, зокрема, погодних умов (температури повітря) при експлуатації авто більше 8 років та при частих зупинках (при навантаженні/розвантаженні).

Згідно службової записки від 03.12.2013 та наказу № 03/12/13 від 03.12.2013 про встановлення норм витрат палива на дизель-генераторну установку, було встановлено і введено в дію норму витрат дизельного палива на дизель-генераторну установку Matari MD-80 (50гц 220В/380В 80 кВт), марка двигуна - DTUTZAG, модель двигуна TD 226В-6D - 12,5 літрів за 1 годину роботи. (а.с. 101-104 т. 1)

Водночас, у наказі по підприємству також зазначено, що наведені витрати палива на дизель-генераторну установку розраховані на підставі даних технічного паспорта.

Судом першої інстанції було витребувано у позивача докази використання автомобіля товариством у власній господарській діяльності, маршрутні листи, підтвердження щодо витрат пального, тощо.

Позивач надав до суду додаткові докази , зокрема, договір оренди транспортного засобу, копії накладних на відпуск товарів (дизельного палива), з яких вбачається право позивача на користування вказаним транспортним засобом за договором оренди № 16/12 від 16.12.2013, укладеним з ТОВ «ДС-груп», факт придбання дизельного палива за відповідними накладними на відпуск товарів (по періодам), складеним ТОВ «Окко-Бізнес Контракт» і ТОВ «Алдолат».

Відповідно до витягу з інструкції по експлуатації дизельного генератора відповідної моделі, з якого слідує заявлена виробником за характеристиками норма витрат вказаної моделі - 12,5 літра/год. роботи.

Таким чином, позивач правомірно відніс до адміністративних витрат списання дизельного пального за наданими до перевірки актами списання пального, які містять всі необхідні реквізити для ідентифікації основних показників, розмір яких, за звичайної ділової обстановки під час здійснення господарської діяльності товариством, підтверджується дослідженими доказами.

Окрім того, згідно висновку податкової перевірки, за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 ТОВ «Алдолат» задекларовано в рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 141732841 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01 декларації(й) «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу продуктів переробки молока, а саме: Моцарелла Dominos, сирний продукт; сирний продукт Моцарелла Для Піци; сир Моцарелла, ТМ Ла Перла; сирний продукт Моцарелла, ТМ "il Molino", терта, "Моцарела Українська" терта.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «Алдолат» показників у рядку 01 Декларацій «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено їх заниження на загальну суму 358912 грн.

Також результатами перевірки встановлено, що сума річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначена за правилами бухгалтерського обліку не відповідає критеріям, визначеним розділом III Податкового кодексу України, для прийняття рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, а саме: за 2015 рік сума річного доходу склала 25416751 грн за 2016 рік 38722807 грн, за 2017 рік 58688125 грн, тобто, на переконання відповідача, перевіркою підтверджено обов`язок визначати об`єкт оподаткування прибутку із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Перевіркою відображених показників у рядку 2120 Звіту про фінансові результати «Інші операційні доходи» за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 у загальній сумі 2470100 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив операції: дохід від реалізації невикористаних запасів, а саме: Сироватка, Молоко перший сорт (3,4%), Гафроящик, Закваска.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у сумі 2470100 грн на підставі таких документів: журналів-ордерів та відомостей по бухгалтерським рахункам 71 "Інший операційний дохід", 31 "Рахунки в банках", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 20 "Виробничі запаси", 719 "Інші доходи від операційної діяльності", 791 «Результат операційної діяльності», 641 «Податкове зобов`язання», договорів, актів наданих послуг, банківських документів (виписок банку), встановлено їх заниження на загальну суму 358912 грн.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «Алдолат» відображено взаємовідносини із ТОВ «ДОБРОБУТ» (ЄДРПОУ 30886977), ТОВ «АГРОФІРМА «КИЇВСЬКА» (ЄДРПОУ 30641052), ТОВ «БРУСИЛІВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» (ЄДРПОУ 32549161).

Згідно даних бухгалтерського рахунку 201 «Сировина та матеріали» ТОВ «Алдолат» оприбутковано молоко у кількості 61430 кг. без відображення вартісного показника на загальну суму 473325 грн (різниця між заліковою вагою вказаною у видаткових накладних та кількістю молока оприбуткованого на бухгалтерський рахунок 201), з огляду на що, відповідач дійшов висновку про те, що товариство оприбутковано молоко у кількості 61430 кг. за рахунок надходження його з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне його отримання.

Податковий орган зазначив, що ТОВ «Алдолат», в порушення абз. 8 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5, п. 7, п. 21 П(С)БО № 15 «Дохід», не відображено у складі доходів, вартість молока з джерела невідомого походження у сумі суму 473325 грн, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату суму 473325 грн., що призвело до заниження доходу на загальну суму 358912 грн.

Окрім того, перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 в сумі 28410768 грн на підставі таких документів: головних книг, оборотно-сальдових відомостей по рахунках: № 311 «Поточні рахунки в національній валюті», № 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками", № 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", № 701 «Дохід від реалізації готової продукції», договорів, реєстрів виданих податкових накладних, первинних бухгалтерських банківських, рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1.1 Податкової декларації з податку на додану вартість «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» на загальну суму на загальну суму 1355531 грн; звіркою встановлено придбання ТОВ «Алдолат» у ТОВ «АВС Імпорт» (ЄДРГІОУ 41337960) сиру філадельфія «ТМ «Філадельфія» 0,175 кг кількістю 32000 шт. на суму 998400 грн, у тому числі ПДВ 166400 грн. згідно видаткової накладної від 01.11.2017 №543 та даних бухгалтерського рахунку 20 «Сировина та матеріали».

Згідно даних бухгалтерського рахунку 20 «Сировина та матеріали» ТОВ «Алдолат» було повернуто 16000 шт. сиру Філадельфія «ТМ «Філадельфія» 0.175 кг на суму 499200 грн, у тому числі ПДВ 166400 грн ТОВ «АВС Імпорт».

Станом на 31.03.2018, згідно даних бухгалтерського рахунку 20 «Сировина та матеріали» значаться залишки сиру філадельфія «ТМ «Філадельфія» 0.175 кг у кількості 16000 шт., на суму 416000 без ПДВ.

Контролюючий орган в ході перевірки зазначив, що згідно інформації з мережі Інтернет, термін придатності сиру філадельфія «ТМ «Філадельфія» 0,175 кг становить 120 днів з моменту виготовлення. Температура зберігання +1; +8 С. Інформація щодо дати виготовлення сиру філадельфія «ТМ «Філадельфія», який значиться станом: на 31.03.2018 на залишках ТОВ «Алдолат» не надавалась.

Враховуючи придбання сиру філадельфія «ТМ «Філадельфія» 0,175 кг згідно видаткової накладної від 01.11.2017 №543, станом на 31.03.2018, відповідач дійшов висновку, що термін його придатності закінчився, а позивачем не було списано товар, у якого минув термін придатності. Відповідно до наданих документів до перевірки, відповідач вказує на те, що підприємство не використовувало даний товар у виробництві, не здійснювало реалізацію даного товару, а інвентаризація: за період перевірки з 01.012015 по 31.03.2018 не проводилась, наказ про облікову політику не надано, що призвело до того, що підприємством не було нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 83200 грн.

На спростування зазначених висновків податкового органу, позивачем надано видаткові накладні на молоко від постачальників: ТОВ Добробут», ТОВ «Брусилівський маслозавод», ТОВ «Агрофірма «Київська», у яких вказано на виконання якого договору відбувається поставка товару, покупця/продавця, товар - молоко, кількість, залікова вага, одиницю виміру - кілограм, ціну з ПДВ та баз ПДВ та реквізити від постачальника та від покупця; картки обліку молока на підприємстві з січня 2015 року по березень 2018 року; журнал проводок по рах. 201, 631 за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 по ТОВ «Агрофірма Київська», журнал проводок по рах. 201, 631 за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 по ТОВ «Брусилівський маслозавод», журнал проводок по рах. 201, 631 за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 по ТОВ Добробут»; видаткові накладні від 28.09.2018 та 30.09.2018; податкову накладну № 287 від 30.09.2018 та розрахунок корегування кількісних і вартісних показників № 1 від 28.09.2018 до податкової накладної № 143 від 17.11.2017.

У зв`язку з тим, що різні постачальники молока виписують видаткові накладні в різних кількісних вимірах: одні в натуральному виражені ваги, інші - в перерахунку на базисний вміст жиру, або в перерахунку на базисний вміст жиру та білку, ТОВ «Алдолат» обліковує все надходження молока в одному вимірі, а саме, в кілограмах в перерахунку на базисний вміст жиру.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві ведеться щоденний облік надходження молока від усіх постачальників з відображенням вмісту жиру та білку, в якому відображається натуральна вага, вага в перерахунку на базисний вміст жиру, вага в перерахунку на базисний вміст білку та вага в перерахунку на базисний вміст жиру та білку, з огляду на що, і утворилась розбіжність між кількістю в накладних і кількістю яку обліковано, однак, при цьому, вартість молока не змінилась і обліковується згідно видаткових накладних, доданих до перевірки та матеріалів справи.

Згідно журналу проводок по рахунках 201, 631, в них зазначено обліковану кількість, вартість та назву постачальника від якого надійшло молоко, проте, надходження молока з джерел невідомого походження на безоплатній основі у товариства не було. Все отримане молоко було використане у виробництві готової продукції, дані кількісні розбіжності на обсяг нарахованих податків по підприємству не вплинули.

Окрім того, на підприємстві не було податкових різниць які виникли при нарахуванні амортизації необоротних активів, тобто, сума амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку відповідає сумі амортизаційних відрахувань в податковому обліку, а тому, додаток РІ до податкових декларації з податку на прибуток не подавався.

Так, матеріалами справи встановлено, що сир філадельфія 0,175 кг., який рахувався в залишках станом на 31.03.2018 р. в кількості 16000 шт., 28.09.2018 р. був повернутий постачальнику в кількості 12000 шт., на суму 374400 грн, в т.ч. ПДВ 62400 грн, у зв`язку з чим підприємством було проведено коригування ПДВ та 30.09.2018 було реалізовано 4000 шт. на суму 124800 грн, в т.ч. ПДВ 20800 грн, на що було виписано податкову накладну та нараховані податкові зобов`язання з ПДВ.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не порушував норм податкового законодавства, а доводи відповідача, викладені в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що всі оскаржувані в межах даної справи рішення податкового органу були прийняті ним на підставі акта перевірки № 585/10-36-14-02-13/33272217 від 16.07.2018 та мають одну природу виникнення (встановлені перевіркою порушення призвели до розрахунку донарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій).

За таких підстав суд дійшов правильного висновку про протиправність вимоги та податкових повідомлень-рішень та наявність правових підстав для їх скасування.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.