Постанова

від 18.09.2022 по справі 922/2844/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року м. Харків Справа № 922/2844/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Хачатрян В.С.

розглянувши апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (вх. № 27Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі № 922/2844/21, повний текст якого складено та підписано 10.12.2021 суддею Кухар Н.М. в приміщенні господарського суду Харківської області

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України, м. Харків,

до приватного підприємства "Донремсервіс", м. Харків,

про стягнення 83623,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 2844/21 від 19.07.2021) до приватного підприємства "Донремсервіс", м. Харків, про стягнення заборгованості по договорами на виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Технічне переоснащення будинку пультової управління фонтанами за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, 1а" № П/НА-18692/НЮ від 23.04.2018 та № П/НА-181262/НЮ від 10.07.2018 в сумі 96 621,54 грн та суми судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач своїми протиправними діями, а саме завищенням вартості виконаних робіт по договорам від 23.04.2018 № П/НА-18692/НЮ, від 10.07.2018 №П/НА-181262/НЮ спричинив збитки акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця".

30.08.2021 позивачем було подано до господарського суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 83 623,92 грн (згідно суми, наведеної в довідці планової ревізії), замість первісно заявленої суми 96 621,54 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі № 922/2844/21 у задоволенні позову АТ "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7; код ЄДРПОУ: 40081216) до приватного підприємства "Донремсервіс" (61058, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1; код ЄДРПОУ: 20380631) про стягнення 83 623,92 грн - відмовлено.

Ухвалюючи рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було виконано обумовлені договорами роботи, а позивачем їх прийнято без будь-яких зауважень щодо обсягу та вартості робіт, що підтверджується наявними у справі первинними документами.

За висновками суду першої інстанції позивачем не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача на його користь збитків у розмірі 83 623,92 грн на підставі Довідки планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 від 05.05.2021 № 202005-09/01, оскільки вказана довідка не може бути визнана як належний та допустимий доказ завищення вартості робіт.

АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" із вказаним рішенням не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі № 922/2844/21 та ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" задовольнити у повному обсязі.

Позивач вважає висновки суду першої інстанції про те, що Довідка ревізії не є належним доказом вини відповідача та доказом наявності збитків безпідставними та помилковими, оскільки Довідка складена уповноваженим на це державним органом фінансового контролю. Порушення, які зазначені у Довідці, призвели до значних втрат фінансових (матеріальних) ресурсів позивача. А відтак, позивачем доведено наявність в діях відповідача елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, тому наявні усі правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення збитків.

Одночасно апелянт звернувся із клопотанням про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що зазначений строк було пропущено через несвоєчасне отримання представником апелянта копії оскаржуваного рішення.

Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 922/2844/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Слободін М.М., суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/2844/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

14.01.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 922/2844/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 поновлено АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою у справі № 922/2844/21. Відповідачу та третій особі встановлено строк для подання відзивів. Ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

15.02.2022 від представника ПП "Донремсервіс" надійшло клопотання (вх.№1936), в якому він просив визнати поважними причини пропуску відповідачем строку відзиву на апеляційну скаргу (до 15.02.2022 включно та продовжити встановленим судом відповідачу строку для подання відзиву на апеляційну скаргу на термін 15 днів з дня отримання відповідної ухвали суду за результатами розгляду вказаної заяви.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що ознайомився з текстом апеляційної скарги лише 14.02.2022.

Просив направляти поштову кореспонденцію на адресу відповідача: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1.

19.04.2022 від представника ПП "Донремсервіс" на електронну адресу суду (вх.№/2397ел.1044) надійшло клопотання, в якому він просив судовий розгляд справи № 922/2844/21 не проводити та зупинити на час припинення бойових дій (припинення дії воєнного стану). У разі відсутності в суду підстав для зупинення судового розгляду, просить не проводити судовий розгляд у справі №922/2844/21 на час оголошення воєнного стану, призначене наступне судове засідання перенести на іншу дату поза межами дії воєнного стану в Україні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2022, зокрема, в задоволенні клопотання приватного підприємства "Донремсервіс" про зупинення розгляду справи відмовлено. В задоволенні клопотання приватного підприємства "Донремсервіс" про перенесення розгляду справи відмовлено. Клопотання приватного підприємства "Донремсервіс" про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу задоволено. Продовжено приватному підприємству "Донремсервіс" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу не пізніше 15 днів з моменту вручення цієї ухвали.

Відповідачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому ПП "Донремсервіс" просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення, оскільки вважає, що проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача та складання за її наслідками довідки планової ревізії № 05.05.2021 № 202005-09/01 не може слугувати підставою для стягнення збитків.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022№ 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 270 ГПК України встановлює, що у суді апеляційної інстанції справи розглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні-липні 2018 року між акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Господарська служба" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" Кутнєва А.С. та заступника начальника структурного підрозділу "Господарська служба" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" Романенко М.Ю. (надалі - Замовник) з однієї сторони, та приватним підприємством "Донремсервіс" в особі директора Толдінова І.Г. (надалі - Підрядник), з іншої сторони, було укладено наступні договори:

- Договір від 23.04.2018 № П/НА-18692/НЮ на виконання будівельно- монтажних робіт по об`єкту "Технічне переоснащення будинку пультової управління фонтанами за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, 1а";

- Договір від 10.07.2018 № П/НА-181261/НЮ на виконання будівельно- монтажних робіт по об`єкту "Технічне переоснащення будинку пультової управління фонтанами за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, 1а".

За умовами п. 1.1 кожного з Договорів, Підрядник (відповідач) зобов`язується своїми засобами та силами виконати на свій ризик із свого матеріалу будівельно- монтажні роботи з технічного переоснащення об`єкту відповідно до проектно-кошторисної документації, яка надається Підряднику Замовником (позивач) та Технічного завдання Замовника (Додаток № 1). Виконання робіт Підрядник здійснює з безумовним дотриманням технічних вимог, зазначених Замовником (Додаток № 1). Всі додатки до договору є його невід`ємною частиною. Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи згідно з умовами Договору та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 4.1 кожного з Договорів, розрахунки за виконані підрядником роботи проводяться замовником на підставі підписаних сторонами Актів виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) /надалі акти приймання виконаних робіт/ протягом 10 банківських днів, але не раніше реєстрації податкової накладної, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника.

Пунктом 4.2 кожного з Договорів до актів приймання виконаних робіт Підрядник надає підтверджуючі документи, що ціни на використані будівельні матеріали та конструкції не перевищують регіональні на період виконання робіт та щодо їх якості. Замовник зобов`язаний підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня їх одержання.

Відповідно до п. 5.16 кожного з Договорів, у разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам Замовник приймає рішення про усунення Підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт.

Пунктом 6.1 кожного з Договорів визначено, що Замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього Договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору.

Згідно з п. 6.3 кожного з Договорів, Підрядник зобов`язаний відшкодовувати відповідно до законодавства та договору підряду завдані Замовником збитки.

Пунктом 7.5 кожного з Договорів визначено, що за порушення Підрядником строків виконання робіт, передбачених договором, останній сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення: крім того за прострочення понад тридцять днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до пункту 7.10 кожного з Договорів, у разі виникнення непорозумінь між Замовником та контролюючими органами з вини Підрядника, останній повинен відшкодувати Замовнику в повному обсязі суми грошових зобов`язань з податків, які пред`явлені контролюючими органами, в семиденний строк з моменту вимоги Замовника.

Відповідно до пункту 4.1 плану проведення заходів державного контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2020 року Північно-східним офісом Держаудитслужби було проведено державний фінансовий аудит діяльності регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" за період з 01.01.2017 по 30.06.2020.

Відповідно до п. 8.24 Плану проведення заходів державного фінансового контролю України на 1 квартал 2021 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 15.03.2021 № 159, виданого начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби, заступником начальника відділу Південно-східного офісу Держаудитслужби Золочевською Л.В. проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" за період з 01.01.2017 по 30.06.2020.

За результатами проведеної перевірки у приватного підприємства "Донремсервіс" головними державними аудиторами Північно-східного офісу Держаудитслужби було встановлено порушення, що призвели до завищення вартості виконаних робіт по зазначеним вище договорам, зокрема:

- відсутня експертиза проекту;

- застосована кошторисна норма Е46-47-1 "Розбирання облицювання з граніту", до складу якої входить очищення від розчину, при цьому весь граніт вивезений як будівельне сміття;

- застосована кошторисна норма ЕН11-6-2 "Очищення, вирівнювання поверхні з нанесенням грунтуючого розчину", при цьому були виконані роботи по улаштуванню нових залізобетонних стін.

Отже, оскільки завищена вартість робіт оплачена за рахунок коштів акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", позивач вказує, що йому завдано матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 96 621,54 грн, що підтверджується Довідкою планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 від 05.05.2021 № 202005-09/01.

У зв`язку з завищенням вартості по вказаним договорам, що призвело до завдання матеріальної шкоди (збитків) акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 06.05.2021 вих. № НЮ-04-11/163 з вимогою відшкодувати завдані позивачу збитки в розмірі 96 621,54 грн.

У відповіді на претензію від 18.05.2021 № 18/05-21 ПП "Донремсервіс" повідомило, що розгляд претензії зупинено до отримання від позивача документу, що містить висновок про нібито допущені порушення, які призвели до завищення вартості робіт по зазначеним у претензії договорам. Проте, оплати відповідачем здійснено не було.

Таким чином, оскільки позивачу не було відшкодовано збитки, завдані завищеною вартістю робіт по Договорам, він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, зазначає таке.

Спір у цій справі стосується питання стягнення з відповідача збитків за результатами виконання договору від 23.04.2018 № П/НА-18692/НЮ на виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Технічне переоснащення будинку пультової управління фонтанами за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, 1а" та договору від 10.07.2018 № П/НА-181261/НЮ на виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Технічне переоснащення будинку пультової управління фонтанами за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, 1а".

Відповідно до статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання допускається виключно у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт , підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Як наслідок, перевірка фактичного обсягу витрат робочого часу, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частини 1 статті 623 зазначеного Кодексу).

Питання стягнення збитків у господарській діяльності врегульовано статтею 22 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У розумінні наведених положень особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що Договори на виконання робіт від 23.04.2018 №П/НА-18692/НЮ, від 10.07.2018 №П/НА-181261/НЮ, які укладені між сторонами у справі, за своєю правовою природою є договорами підряду.

Підписавши вказані договори сторони погодили всі істотні умови та визначили і погодили взаємні зобов`язання.

За укладеними між сторонами у справі договорами на виконання робіт від 23.04.2018 №П/НА-18692/НЮ, від 10.07.2018 №П/НА-181261/НЮ, відповідачем виконано роботи в повному обсязі відповідно до умов цих договорів, передано на погодження та підписання позивачу акти виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типової форми КБ-3), які позивачем було перевірено стосовно об`ємів виконаних робіт та їх вартості, а також вартості використаних матеріалів.

Згідно з умовами пунктів 4.1 Договорів розрахунки за виконані підрядником роботи проводяться замовником на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3) та акту приймання-передачі змонтованого обладнання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені Договорами підряду, позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

З огляду на викладені фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вказані вище Договори підряду повністю виконані сторонами, тобто роботи виконані, прийняті та оплачені позивачем згідно погодженої вартості робіт в межах погодженої договірної ціни і жодних претензій зі сторони позивача до відповідача заявлено не було. Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня.

В свою чергу, як вбачається з позовної заяви, в якості підстави позовних вимог позивач посилається на п. 7.10 Договору № П/НА-18692/НЮ від 23.04.2018 та Договору №П/НА-181261/НЮ від 10.07.2018, відповідно до якого у разі виникнення непорозумінь між Замовником та контролюючими органами з вини Підрядника останній повинен відшкодувати Замовнику в повному обсязі суми грошових зобов`язань з податків, які пред`явлені контролюючими органами, в семиденний строк з моменту вимоги Замовника.

Тобто на підставі п. 7.10 вищевказаних договорів підрядник зобов`язаний відшкодувати Заявнику будь-які збитки, які виникли у замовника в результаті пред`явлення йому будь-яких вимог з боку контролюючих органів зі сплати податків.

Водночас, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, збитки йому було завдано завищенням виконаних робіт, яке було виявлено за результатами проведення державного фінансового аудиту діяльності регіональної філії "Південна залізниця".

Отже, виходячи зі змісту п. 7.10 договорів, посилання позивача на цей пункт договорів, як на підставу для стягнення збитків є безпідставним.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача в обґрунтування позовних вимог про стягнення збитків на Довідку планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, оскільки висновки Держаудитслужби про невірне застосування ресурсних елементних кошторисних норм в актах виконаних робіт зроблено без проведення відповідної експертизи спеціалістом в архітектурно-будівельній галузі. При проведенні ревізії взагалі будь-яких експертиз (архітектурно-будівельно-технічної, товарознавчої, тощо) проведено не було.

Відповідно до пункту 5 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проводиться експертиза проектів будівництва, а у випадках, визначених Законом України "Про інвестиційну діяльність", - державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

Згідно з ч. 4 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які:

- за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

- споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності;

- споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва;

- підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

Отже, з огляду на вимоги Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, та виходячи з вартості робіт за Договорами № П/НА-18692/НЮ від 23.04.2018 та № П/НА-18261/НЮ від 10.07.2018, проведення експертизи проекту "Технічне переоснащення будинку пультового управління фонтанами за адресою м. Харків, пл. Привокзальна, 1-А", за яким виконувались роботи відповідачем, було обов`язковим.

Проте, як вбачається із заяви позивача про зменшення позовних вимог, у порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, експертизи проекту "Технічне переоснащення будинку пультового управління фонтанами за адресою м. Харків, пл. Привокзальна, 1-А" позивачем проведено не було.

Під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця", в т.ч. і зустрічної перевірки з ПП "Донремсервіс" будь-яких експертиз (архітектурно-будівельної, будівельно-технічної, товарознавчої, тощо) проведено також не було.

Крім того, перевірку було проведено без участі відповідача - ПП "Донремсервіс", у зв`язку з чим він був позбавлений можливості вплинути на результати цієї перевірки (надати свої пояснення, заперечення, оскаржити результати перевірки тощо).

Зокрема, відповідач не погоджується з висновками Держаудитслужби про те, що "підрядною організацією роботи по сортуванню та штабелюванню матеріалів, отриманих від розбирання, придатних для подальшого використання не проводились". Як вказує відповідач, роботи по сортуванню та штабелюванню матеріалів, отриманих від розбирання (гранітна плитка), були ним фактично виконані.

Крім того, відповідач заперечує щодо висновку Держаудитслужби про те, що підрядником після розбирання покриття фонтану з граніту не було вибрано граніту, придатного для подальшого використання, а весь матеріал (граніт) від розбирання вивезено як сміття. Відповідач наполягає на тому, що ним вивезення граніту, як сміття, не здійснювалось. Граніт, що залишився від розбирання покриття фонтану, був оприбуткований позивачем. На підтвердження факту оприбуткування граніту від демонтажу в кількості 63,875 м. куб. відповідач посилається на заяву про зменшення позовних вимог позивача, а також відповідь на відзив на позовну заяву третьої особи, де зазначено, що на момент проведення аудиту позивача до перевірки було надано акт від 04.06.2018 на оприбуткування граніту від демонтажу.

Отже, обставини, зазначені в Довідці планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця", потребують доведення, а тому даний доказ не може бути прийнятий як безумовний.

Крім того, колегія суддів зазначає, що акт перевірки (ревізії, аудиту) не визначений законодавством як безумовний доказ порушення господарських зобов`язань, оскільки цей акт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін. Виявлені ревізією фінансово-господарської діяльності позивача порушення не впливають на умови укладених між сторонами Договорів. До того ж акт ревізії не є належним доказом стягнення грошових коштів, не є первинним документом та не носить обов`язкового характеру.

За своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує тільки порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого була піддана перевірці.

Натомість обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін у справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Щодо визначення позивачем суми позовних вимог як збитків, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено: відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як визначено статтею 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами п. 3.1 Договорів підряду, сторонами було досягнуто домовленість про те що договірна ціна робіт, що є невід`ємною частиною договору, визначається на основі кошторису.

Згідно з п. 4.1 Договорів підряду, розрахунки за виконані підрядником роботи проводяться Замовником на підставі підписаних сторонами актів виконаних підрядних робіт (КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3).

Відповідно до абз. 2 п. 4.2 Договорів підряду, Замовник зобов`язаний підписати надані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня їх одержання.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені Договорами підряду, позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Крім того, сторонами до Договорів підряду було підписано довідки про вартість робіт.

Мотивованої відмови від приймання виконаних робіт з боку позивача не надходило.

Обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем.

За таких обставин вбачається, що умови Договорів підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Аналізуючи практику застосування Верховним Судом норм права у аналогічних правовідносинах , суд враховує наступне.

Встановлені державними органами при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах , тобто сам лише акт перевірки не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами. Акт ревізії не може змінювати , припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором , та підтвердженні відповідним актом здачі-приймання виконаних робіт.

Розмір заявлених до стягнення збитків визначено позивачем виходячи зі здійснення надмірної сплати за будівельні роботи на підставі завищених кошторисних розрахунків за договором.

Водночас статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Аналогічні положення викладені у статтях 224, 225 Господарського кодексу України.

При цьому, для відшкодування збитків необхідно встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Тобто шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем не доведений, а матеріалами справи не підтверджений факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договорами.

До того ж, позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо запобігання нібито виниклих збитків в розмірі 83 623,92 грн. Зокрема, позивачем не було зроблено будь-яких зауважень та не заявлено будь-яких претензій щодо якості та вартості виконаних робіт під час їх прийняття за відповідними актами.

Отже, наданими позивачем доказами не доведено протиправної поведінки відповідача, а також не доведено наявності вини в діях відповідача, що позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", про стягнення 83623,92 грн збитків є безпідставними та недоведеними позивачем, а тому вони не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного вище у сукупності, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є правомірними.

Наведеним спростовуються доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції у даній справі.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні частини другої статті 277 Господарського процесуального кодексу України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які в даному випадку не підтверджують ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі із порушеннями, визначеними статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку частини четвертої статті 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, тому апеляційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін.

Оскільки апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" на рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі № 922/2844/21 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі № 922/2844/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко

Суддя В.С. Хачатрян