Вирок

від 19.09.2022 по справі 624/527/22

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/527/22

провадження № 1-кп/624/77/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Кегичівського районного суду Харківської області (смт. Кегичівка, Харківської області) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221090000265 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,

- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , з метою отримання прибутку за рахунок обробітку землі та вирощування сільськогосподарської продукції, в період з квітня 2022 по липень 2022 року, більш точна дата не встановлена, всупереч ст. 14 Конституції України, ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки маючи єдиний корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, достеменно знаючи, що він не має права використовувати земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення, за допомогою найманої сільськогосподарської техніки та сторонніх осіб, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт ОСОБА_3 , вчинив самовільне зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 35,5 га, у вигляді протиправного використання землі у своїх потребах шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури ячменю, а саме, земельна ділянка, площею 35,5 га (без кадастрового номеру), що на півдні межує з територією гідрологічного заказника місцевого значення «Коханівський». На півночі межує із земельними ділянками 6323155600:06:004:0285; 6323155600:04:000:0231; 6323155600:06:004:0228, на північно-західному напрямку межує із земельною ділянкою 6323155600:06:004:0210, а на північно-східному - 6323155600:04:000:0322, яка розташована на території Кегичівської ОТГ, Красноградського району, Харківської області (засіяна ячменем).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» ГУ Держгеокадастру у Харківській області, складено розрахунок, відповідно до якого внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_3 вищезазначеної земельної ділянки, площею 35,5 га, яка розташована на. території Кегичівської ОТГ, поблизу с. Коханівка, Кегичівській селищній раді Красноградського району Харківської області заподіяні збитки на загальну суму 125244 тисяч гривень, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто заподіяна значна шкода інтересам Кегичівської селищної ради.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

19 вересня 2022 року між прокурором у кримінальному провадженні начальником Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12022221090000265 від 26.05.2022 з одного боку та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №002285 від 14.11.2018) на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури, розташованого за адресою: вул. Волошина, 23, смт. Кегичівка, Харківської області, за добровільною ініціативою між сторонами, була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно даної угоди ОСОБА_3 визнав свою вину у скоєнні вищевказаного кримінального проступку за ч. 1 ст. 197-1 КК України та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні та співпрацювати з правоохоронними органами та судом. Кримінальним проступком Кегичівській селищній раді завдана матеріальна шкода у розмірі 125244 грн, яка відшкодована у повному обсязі під час досудового розслідування. Цивільний позов не заявлено.

Сторони, враховуючи відсутність судимостей у обвинуваченого, його щире розкаяння у вчиненому, відшкодування завданих збитків, погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 197-1 КК України у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 3400 грн.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку та пояснив, що щиро кається у скоєному. Вказав, що дійсно скоїв кримінальний проступок при зазначених обставинах. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду, запевнив про можливість виконання взятих на себе зобов`язань згідно угоди.

Захисник у підготовчому судовому засіданні також просила затвердити угоду, пояснила, що її укладення було добровільним, з додержанням встановлених законом вимог до її укладення.

Прокурор в судовому засіданні укладену угоду підтримала, просила її затвердити. Також надала суду заяву від представника потерпілого про розгляд кримінального провадження без його участі, повідомив що ним надана добровільна згода на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Погоджується на міру та вид покарання, визначений в угоді. Претензій морального та матеріального характеру не має.

Суд, заслухавши учасників справи, які підтримали укладену ними угоду та просили її затвердити, наслідки укладення та затвердження угоди їм зрозумілі, приходить до наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України є проступком.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 197-1 КК України.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають вчиненому проступку та особі обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 погодився на призначення узгодженої з прокурором міри та виду покарання.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена між сторонами, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 197-1 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, висловленої в підготовчому судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 19 вересня 2022 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом синдром алкогольної залежності, на обліку органу пробації не перебуває, непрацевлаштований.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом`якшуючими покарання, суд визнає щире каяття в скоєному та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Із врахуванням вчиненого кримінального проступку, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, обставин скоєння кримінального проступку та відношення до скоєного, суд призначає покарання обвинуваченому, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 19 вересня 2022 року.

Запобіжний захід до обвинуваченого в ході досудового розслідування не обирався.

Витрати на залучення експертів та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно не накладався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні начальником Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладену 19 вересня 2022 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого до набрання вироку законної сили не обирати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1