Постанова

від 09.10.2007 по справі 13/505-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/505-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "09" жовтня 2007 р.                                                           Справа № 13/505-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарях :                                                            Щепанській Т.П.                      Кулик  О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:     Лісної Т.П. - представника за довіреністю №20/01-07 від 20.01.07р.                            ( була присутня в судовому засіданні 25.09.2007 р.)

від відповідача: Ромигайла С.В. - керівника Приватного підприємства             "Вінспецрембуд",

                             Гладько С.П.  - представника за дорученням №11 від 06.08.07р.,

                             Трубнікова Д.М.  - представника за довіреністю №9 від 06.08.07р.

                             ( був присутній в судовому засіданні 25.09.2007 р. ),

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Топаз-96",                       м. Дніпродзержинськ

на рішення господарського суду Вінницької області

від "27" грудня 2006 р. у справі № 13/505-06 ( суддя Тісецький С.С. )

за позовом Приватного підприємства "Топаз-96", м. Дніпродзержинськ  

до Приватного підприємства "Вінспецрембуд", м. Вінниця

про стягнення 64519,39 грн.

з перервою в судовому засіданні згідно ст. 77 ГПК України з 25.09.2007 року по  

09.10.2007 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.12.2006 р. усправі №13/505-06 в позові ПП "Топаз-96" ( м. Дніпродзержинськ ) до ПП "Вінспецрембуд"               ( м. Вінниця ) про стягнення 64519,39 грн. боргу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду з підстав, наведених у скарзі, та прийняти новий  судовий акт, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне з"ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального й процесуального права.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, зокрема таке:

- суд дійшов помилкового висновку про втрату покупцем права вимоги компенсації недостач при поставках товару і його неякісності;

- необґрунтованим є аргументування про невизнання факсимільного узгодження про розірвання договору  належним доказом у справі з посиланням на п.3 ст.207 ЦК України, оскільки згідно з п.11.5 договору документи, укладені у факсимільній формі, мають юридичну силу;

- помилковим є висновок місцевого суду про те, що термін повернення суми передоплати, на яку виконана поставка металобрухту, не наступив;

- твердження господарського суду Вінницької області, що рекламації по розбіжностям кількості і якості відвантаженого продавцем товару по окремим поставкам в порушення п.8.6 договору ґрунтуються на односторонніх актах, не відповідає звичаям ділового обороту; саме їх необхідно застосовувати у даному випадку, так як пункт 8.6 договору суперечить змісту його пункту 2.4;

-  неправомірним є посилання суду на порушення приписів пункту 1 ст.688       ЦК України.

У судовому засіданні 25.09.2007 р. представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Відповідач у письмовому відзиві за №14 від 28.02.2007 р. ( а. спр.13-15, т.2 ) та його представники у судових засіданнях 25.09.2007 р. та 09.10.2007 р. проти доводів й вимог скарги заперечили, вважаючи оскаржене рішення законним й обґрунтованим, просили залишити його без змін, в скаргу - без задоволення.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що ПП "Топаз-96" звернувся до господарського  суду Вінницької області з позовною заявою, в якій з посиланням на приписи ч.3 ст.612 ЦК України просив стягнути з ПП "Вінспецрембуд" ( відповідача ) 64519,39 грн. збитків. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги,  ПП "Топаз-96" зазначив, що на підставі п.7.2 укладеного між ним та відповідачем  договору купівлі-продажу №03/06-м від           03.06.2004 р. було перераховано останньому  грошові кошти  у сумі 230 000,00 грн. як  попередню оплату за товар. Відповідач здійснив поставку металобрухту на  суму        186 287,47 грн. і повернув грошові кошти у сумі 30 000,00 грн. В результаті здійснених операцій ПП "Вінспецрембуд" недопоставив товар на суму 86254,99 грн. ( ці кошти були перераховані як попередня оплата за товар ). 08.11.2005р. між сторонами було укладено погодження про розірвання договору купівлі-продажу №03/06-м у факсимільній формі, згідно з яким відповідач зобов'язувався повернути заборгованість в сумі 86254,99 грн. протягом шести місяців. Позивач вказав, що  відповідач частково погасив заборгованість в сумі 21735,60 грн., а на час складання позовної заяви заборгованість відповідача становить 64519,39 грн. ( а. спр.2-4, т.1 ).

Прийнявши вищезазначену позовну заяву до розгляду, порушивши провадження у справі №13/505-06 та розглянувши позовні вимоги по суті, господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

Мотивами відмови стало те, що позивач не дотримався вимог,  передбачених п.8.6 договору купівлі-продажу, а саме, що зауваження, пов'язані з якістю та кількістю  товару, який поставляється, мають підтверджуватись актом експертизи, або актом,  складеним за участю представника третьої (незацікавленої), контрольної, компетентної організації, та мають бути заявлені протягом 10 днів з моменту отримання товару . Суд першої інстанції вказав, що відповідно до актів № 2683 від 05.07.2005р., № 2744 від 15.07.2005р., № 2906 від 24.07.2005р. позивач прийняв металобрухт, відправлений відповідачем, та відобразив в актах відомості, що не співпадають з відомостями відповідача, відображеними в квитанціях про приймання вантажу.

При цьому інформація про "невідповідність кількості продукції" була надана лише 19.08.2005р., що підтверджується поштовим штампом на опису відправки, що є порушенням договірних зобов'язань. Згідно пояснень представника відповідача ПП "Вінспецрембуд" нікому не доручало представляти свої інтереси при розгляді спірних питань і не давало згоди на одностороннє приймання продукції.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не виконав вимог     п. 1 ст. 688 ЦКУ, відповідно до якого покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства.

Суд з посиланням на положення п.3 ст. 207 ЦК України та відсутність письмової згоди на укладання погодження у факсимільному вигляді зазначив, що факсимільне погодження від 08.11.2005 р. про розірвання договору купівлі-продажу №03/06-м, на яке посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, не може бути визнано судом належним доказом у даній справі.

Крім того, в оскарженому рішенні зазначено таке.

Згідно з актом звірки, наданим відповідачем, останній визнає свою заборгованість перед позивачем в сумі 20470,31 грн. Однак, як видно з акту звірки, станом на 01.12.2006 р., вказана заборгованість витікає з двох договорів: договору купівлі-продажу №03/06-м та №04/11-м (що не є предметом дослідження у даній справі). Згідно з поясненнями представників відповідача та позивача між сторонами продовжують існувати господарські стосунки по поставці металобрухту. П.7.2. вказаних договорів передбачають проведення передоплати з боку позивача за поставки металобрухту. Однак вказані договори не передбачають строку повернення коштів, на яку недопоставлено металобрухт.

З врахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що незважаючи на існування заборгованості, визначеної відповідачем в акті звірки станом на 01.12.2006 р., термін оплати вказаної суми у відповідача не настав, а тому позов задоволенню не підлягає.

Судова колегія також не вбачає підстав для задоволення позову та вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема  є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2004 р. між ПП "Топаз-96" ( покупець ) та ПП "Вінспецрембуд" ( продавець ) укладено договір купівлі-продажу № 03/06-м            ( засвідчена копія вказаного документа знаходиться на а. спр.8,9, т.1 ), згідно з п.1.1 якого продавець зобов"язується поставити, а покупець своєчасно прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів на підставі специфікації, оформленої у вигляді додатку до договору.

Зі змісту згаданого договору та аналізу правовідносин, що склались між сторонами, вбачається, що фактично сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк ( строки ) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.3 ст.612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов"язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідач - ПП "Вінспецрембуд" є суб"єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи ( статут, довідка про включення до ЄДРПОУ - засвідчені копії вказаних документів знаходяться відповідно на а. спр. 180 -186, 188, т.1 ).

Згідно з п. 2.2 укладеного між сторонами договору відповідач зобов'язаний був поставити товар на протязі 3-х днів з моменту згоди покупця на приймання товару.

Згідно з п.7.1 договору покупець ( позивач ) проводить оплату шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок продавця в національній Українській валюті:

- 80% по залізничній накладній;

- 20 % згідно з чистою вагою, вказаною в приймально-здавальному акті Ф №69 на протязі двох банківських днів з моменту оформлення акта.

Пунктом 7.2 договору передбачена можливість здійснення попередньої оплати, але лише за погодженням сторін.

У позовній заяві позивач зазначив, що кошти у сумі  64519,39 грн. ( стягнення яких стало позовною вимогою ) - це частина коштів  (  перерахованих раніше як попередня оплата ), неповернутих  після укладення з відповідачем 08.11.2005 р. Погодження про розірвання договору купівлі-продажу.

Слід зазначити, що в порушення положень п.7.2 договору згода на попередню оплату не оформлена, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне.

З"ясуванням наявних у справі доказів колегія встановила, що поставка товару мала місце. Зазначене підтверджується  наявними в матеріалах справи засвідченими копіями квитанцій про приймання  вантажу, актів прийому-передачі, видаткових  накладних, акту про приймання товарно-матеріальних цінностей по кількості від 24.07.05р., акту приймання товарно-матеріальних цінностей по кількості від 13.07.05р.,  акту приймання товарно-матеріальних цінностей по кількості від 22.07.05р. ( оригінали цих документів були подані на вимогу апеляційного суду та  оглянуті ним у  засіданні 25.09.2007 р. ). При цьому, за поясненням керівника відповідача строк виконання зобов'язання по поставці товару не було визначено, металобрухт відправляли по мірі його накопичення.

Згідно з п. 8.3 договору у випадку отримання продавцем попередньої оплати та зриву графіка відвантаження, підписаного на цю суму, більш, ніж на 3 дні продавець зобов"язується повернути отримані грошові кошти та сплачує пеню

Судовою колегією встановлено, що графік відвантаження сторонами не підписувався ( в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне ).

Отже, сторонами не врегульовано строк поставки товару у випадку попередньої оплати. Вимоги про поставку товару згідно зі ст.530 ЦК України позивачем відповідачу не направлялись.

З"ясуванням наявних у справі доказів колегія встановила, що мало місце проведення позивачем розрахунків на суму 230 000,00 грн. ( саме таку суму вказано позивачем в позовній заяві в якості здійсненої ним попередньої оплати ), що підтверджується наявними в матеріалах справи засвідченими копіями реєстрів - а.спр.15,16, т.1  ( оригінали цих документів були подані на вимогу апеляційного суду та  оглянуті ним у  засіданні 25.09.2007 р. ).

При цьому, колегія наголошує, що вказані розрахунки було проведено згідно з виставленими відповідачем рахунками-фактурами №СФ-0000013 від 07.07.2005 р., №СФ-0000014 від 12.07.2005 р., №СФ-0000015 від 12.07.2005 р., №СФ-0000016 від 20.07.2005 р. на загальну суму , оригінали яких було подано до апеляційного суду  на вимогу його протокольної ухвали від 25.09.2007 р.

Судовою колегією встановлено, що товар позивачу був відвантажений у повному обсязі, що підтверджується залізничними квитанціями. Проте при прийманні вантажу в деяких вагонах були виявлені нестачі товару .

Вказане вбачається із поданого відповідачем до апеляційного суду розгорнутого акту звірки  взаєморозрахунків за договором №03/06-м від 03.06.2004 р.         ( а. спр.34, т.2 ).

Відповідно до  односторонніх актів № 2683 від 05.07.2005р., № 2744 від 15.07.2005р., № 2906 від 24.07.2005р. позивач прийняв металобрухт, відправлений відповідачем, та  відобразив в них відомості, що не співпадають з відомостями відповідача, відображеними в квитанціях про приймання вантажу ( колегія суддів наголошує, що представник відповідача для участі в складенні актів приймання вантажу не викликався, позивачем протилежне недоведено ).

При цьому, зауваження, пов"язані, зокрема  з кількістю поставленого товару повинно бути підтверджено, зокрема актом експертизи та мають заявлятись на протязі 10 днів з моменту отримання товару ( п.8.6 договору ).  

Однак в порушення вищезазначеної умови інформація про "невідповідність кількості продукції" була надана лише 19.08.2005р. (що підтверджується поштовим штампом на опису відправки ), що є порушенням договірних зобов'язань. Згідно з поясненнями представника відповідача ПП "Вінспецрембуд" нікому не доручало представляти свої інтереси при розгляді спірних питань і не давало згоди на одностороннє приймання продукції.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивач не виконав вимог  п. 1 ст. 688 ЦКУ, відповідно до якого покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства.

У засіданні апеляційного суду 25.09.2007 р. представник позивача Лісна Т.П. повідомила, що після перерахування коштів згідно із залізничними накладними товар відповідачем було відвантажено, але при прийманні товару у вагонах була виявлена нестача одержувачем вантажу, сума якої склала 64519,39 грн. Акти про нестачу складались ВАТ "Дніпровський Меткомбінат", який є отримувачем вантажу.

Крім того, пояснила, що станом на 30.06.05р. у відповідача перед позивачем існувала заборгованість на суму 72542,46 грн., що підтверджується актом звірки, який є в матеріалах справи. Тому частину товару, який був поставлений відповідачем у період з 25.06.05р. по 20.07.05р., було зараховано позивачем в погашення вказаної заборгованості.

З поданого представником позивача в засідання апеляційного господарського суду акту звірки взаєморозрахунків ( який колегія суддів розцінює як розгорнутий розрахунок суми позову - а.спр.41,42, т.2 ) та пояснень представника позивача вбачається, що згідно із залізничними накладними в період дії договору №03/06-м відповідачем було поставлено товар загальною вагою 2682,72 тн. Однак  внаслідок виявлених нестач залікова вага товару відрізняється від вказаної в залізничних накладних і складає за весь період 2500,55 тн. на суму 2099625,41 грн. Позивачем було перераховано коштів за весь період 2396264,40 грн., з яких 232119,60 грн. було зараховано відповідачем в оплату залізничного тарифу згідно з п.2.5 договору, що  знайшло своє  відображення в акті звірки взаєморозрахунків позивача. Отже, вартість нестач складає 64519,39 грн. Позивач вважає, що вказану суму відповідач зобов'язаний повернути позивачу. Фактично нестача на вказану суму створилась за останній період з 25.06.05р. по 20.07.05р. В цей час відповідачем було відвантажено 5 вагонів.

Таким чином, спірна сума, стягнення якої стало предметом позову, є вартістю нестач товару, що також підтверджує і представник позивача.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що строк поставки у випадку попередньої оплати сторонами не врегульовано, вимоги про поставку товару відповідачу не направлялись, боржник - відповідач не може вважатись таким, що прострочив, безпідставною є позовна вимога ПП "Топаз-96" про стягнення 64519,39 грн. як частини неповернутої, раніше здійсненої попередньої оплати з посиланням на положення ч.3 ст.612 ЦК України.

Про безпідставність позовних вимог вказано і в оскарженому рішенні суду  першої інстанції, який правомірно відмовив в їх задоволенні ( хоч мотиви відмови інші ).

Що стосується погодження від 08.11.2005р. про розірвання договору купівлі-продажу №03/06-м, яке згідно з твердженням позивача укладалось у факсимільній формі, судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститись зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Письмової згоди на укладання погодження у факсимільному вигляді сторони не укладали ( в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне.

У судовому засіданні 09.10.2007 р. керівник відповідача Ромигайло С.В. повідомив, що угоду від 08.11.2005р. про розірвання договору купівлі - продажу        №03/06-м від 03.06.2004р. не підписував.

За таких обставин відсутні підстави для визнання факсимільного погодження від 08.11.2005 р. про розірвання договору купівлі-продажу №03/06-м, на яке посилається позивач і в позовній заяві, і в апеляційній скарзі, належним доказом у даній справі ( такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись), а тому безпідставними є твердження скарги про протилежне.

Інші доводи скарги не є переконливими.

Підстави для скасування оскарженого рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 27 грудня2006 року у справі №13/505-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного  підприємства  "Топаз-96" - без задоволення.

2. Справу №13/505-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

Віддрук. 4 прим.:

----------------------

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд