Рішення

від 14.09.2022 по справі 902/568/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2022 р. Cправа № 902/568/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021)

до: Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва (вул. Соборна, буд. 73, м. Вінниця, 21000)

про стягнення заборгованості 260 802,69 грн.

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № ПП/967/S від 30.06.2022 Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" з вимогами до Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва про стягнення заборгованості в загальному розмірі 260 802,69 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання зі сторони відповідача умов Договору купівлі-продажу теплової енергії № 5899 від 04.01.2022 в частині оплати послуг з продажу та постачання теплової енергії за період лютий - квітень 2022 року.

Ухвалою суду від 05.07.2022 позовну заяву Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Заявою № 1/1353/9 від 08.07.2022 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.07.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/568/22 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.08.2022.

01.08.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву №б/н та дати (вх. № 01-34/6277/22 від 01.08.2022) за змістом якого, відповідно до умов Договору купівлі-продажу теплової енергії №5899 від 04.01.2022 в період січень-липень 2022 року позивач надав відповідачу теплову енергію на загальну суму 965 883,97 грн. Протягом січня-червня 2022 року відповідачем оплачено спожиту теплову енергію у розмірі 635 955 грн, з якої погашена кредиторська заборгованість за 2021 рік в сумі 154 919,97 грн. В подальшому відповідачем сплачену суму за теплову енергію в розмірі 132 000,00 грн.

За наведеного, відповідач визнає розмір заборгованості за Договором станом на 25.07.2022 в розмірі 197 928,97 грн.

08.08.2022 до суду надійшла відповідь на відзив № 1/1896/S від 08.08.2022 де позивач, з огляду на визнання відповідачем боргу в розмірі 197 928,97 грн, просить задоволити позов, розглянути спір по суті в підготовчому засіданні без участі представника позивача.

За наслідками судового засідання 18.08.2022 судом постановлено ухвалу, якою, серед іншого, зобов`язано позивача надати письмові пояснення з посиланням на первинні документи щодо зарахування проведених відповідачем платежів, та провести з відповідачем взаємозвірку розрахунків за Договором купівлі-продажу теплової енергії №5899 від 04.01.2022 за період лютий - квітень 2022 року (відповідача зобов`язано забезпечити проведення взаємозвірки); підготовче засідання відкладено на 15.09.2022.

13.09.2022 до суду надійшли письмові пояснення позивача № 1/2413/S від 13.09.2022, в яких зазначено, що після подання позовної заяви до суду відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 132 000, 00 грн. (платіж 29.06.2022) та 21 964,97 грн. (платіж від 25.07.2022). Тому, в прохальній частині пояснень позивач просить: закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 153 964,97 грн основного боргу; стягнути з відповідача 106 837,72 грн заборгованості за поставлену теплову енергію; провести розгляд справи у відсутність сторони позивача; стягнути з відповідача 50% сплаченого судового збору; повернути з державного бюджету 50% сплаченого судового збору.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились. Про розгляд справи учасники повідомлені завчасно та у спосіб, визначений процесуальним законом. Поміж з тим суд зважає на клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.

При визнанні позову відповідачем суд зважає на наступні положення Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з ст.191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги, підписано директором Вінницької обласної універсальної бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва Л. Сеник, яка не обмежена у повноваженнях на визнання позову, а визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому підлягає прийняттю господарським судом.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

За результатами підготовчого засідання 15.09.2022 прийнято судове рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 04.01.2022 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (позивач, за Договором Постачальник) та Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. К.А. Тімірязєва (відповідач, за Договором Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 5899 (надалі Договір), згідно з предметом якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві товар, зазначений в п.1.2. Договору, а Споживач - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором.

Даний Договір набув чинності з 04.01.2022 зі строком дії до 30.06.2022, та поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01.01.2022, а в частині розрахунків - до повного їх проведення (п.12.1. Договору).

Згідно з п. 7.2. Договору Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане навантаження, визначене в Додатку №1 д Договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності розрахункового, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для Сторін з моменту введення їх в дію.

Пунктом 7.5. Договору узгоджено порядок розрахунків, згідно з яким: Споживач сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунком період; Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 20 числа місяця, наступного з розрахунковим.

По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднай навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акт повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому Договору. (п. 7.6. Договору)

У разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості. (п. 7.7. Договору)

В межах Договору, в період лютий - квітень 2022 року в приміщення відповідача, що зазначені у Додатку № 1 до Договору, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії на загальну суму 369 844,09 грн., що підтверджується актами (дублікатом акту) здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг):

за лютий 2022 р. - акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 28.02.2022 на суму 180 647,68 грн.;

за березень 2022 р. - акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2022 на суму 141 926,47 грн.;

за квітень 2022 р. - дублікат акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2022 на суму 47 269,94 грн..

Вищезазначені акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), зокрема за лютий, березень 2022 року підписані стороною відповідача, а, отже, є визнаними Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахункових місяцях теплової енергії належної якості.

18.05.2022 позивачем цінним листом з описом вкладення направлено на адресу відповідача оригінал акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за квітень 2022 р. на суму 47 269,94 грн.

Проте, як стверджує позивач, відповідач не отримав зазначеного поштового відправлення, та відповідно не підписав акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за квітень 2022 р.

Відповідно до п. 7.7. Договору, у разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем без надання Постачальнику викладених у письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не надав заперечень щодо підписання акту за квітень 2022 року, суд, з урахуванням п.7.7. Договору, дійшов висновку, що ним визнана кількість визначеної в акті теплової енергії як спожитої.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що за період лютий - квітень 2022 року в приміщення по вулиці Соборна, буд. 70 в м. Вінниця відповідачу здійснено постачання теплової енергії на загальну суму 369 844,09 грн..

Тоді як, за розрахунком позивача, відповідачем оплачено надані послуги з продажу та постачання теплової енергії на загальну суму 109 041,40 грн. Решта послуг на суму 260 802,69 грн., станом на день звернення з позовом до суду, залишено без оплати.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Надання позивачем відповідних послуг у визначений період підтверджено належними доказами, наведеними вище по тексту рішення, і прийняття таких послуг, у визначених в актах об`ємах та вартості, визнається відповідачем у справі.

Тоді як наявними матеріалами справи підтверджується проведення відповідачем оплати наданих послуг з продажу та постачання теплової енергії частково, в сумі 109 041,40 грн.

Відтак, надані позивачем послуги з продажу та постачання теплової енергії в сумі 260 802,69 грн., станом на час звернення з позовом до суду, відповідачем не оплачені.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості наданих послуг з продажу та постачання теплової енергії в повному обсязі, позивач правомірно звернувся до суду в вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 260 802,69 грн.

Поряд з цим, після відкриття провадження у даній справі, відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 132 000, 00 грн. (платіж 29.06.2022) та в сумі 21 964,97 грн. (платіж від 25.07.2022), що підтверджується відомостями про платежі по о/п 5899, та визнається сторонами у справі.

Відтак, станом на день ухвалення рішення в даній справі, відсутній спір щодо стягнення основного боргу в розмірі 153 964,97 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

У п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною) роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Отже, в частині стягнення основного боргу в розмірі 153 964,97 грн провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на встановлене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 106 837,72 грн.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог частитни 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 106 837,72 грн боргу є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому позов підлягає до задоволення частково з підстав наведених вище.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При цьому суд зважає на визнання відповідачем позовних вимог в частині, що підлягає до задоволення.

За приписами ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на наведені приписи закону, приймаючи до уваги, що визнання позову відповідачем здійснено до початку розгляду справи по суті, позивачу у даній справі належить повернути 50 відсотків судового збору сплаченого ним при поданні позову згідно долученого до матеріалів справи платіжного доручення № 1451 від 27.06.2022 на суму 3 912,05 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись 11, 12, 14, 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 185, 191, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва (вул. Соборна, буд. 73, м. Вінниця, 21000; код ЄДРПОУ 02215118) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 33126849) 106 837 грн. 72 коп. - заборгованості та 1 956 грн. 03 коп. - витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви.

Провадження у справі в частині стягнення 153 964,97 грн заборгованості закрити.

Повернути Комунальному підприємству Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 33126849) суму 1 956 грн. 02 коп., що становить 50 % судового збору сплаченого ним до Державного бюджету України при поданні позову згідно платіжного доручення № 1451 від 27.06.2022 на суму 3 912 грн. 05 коп., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи № 902/568/22.

Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - office@vmte.vn.ua; відповідача - inform@library.vn.ua.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 20 вересня 2022 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021)

3 - відповідачу (вул. Соборна, буд. 73, м. Вінниця, 21000)