Рішення

від 30.08.2022 по справі 904/323/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2022м. ДніпроСправа № 904/323/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором на транспортно-експедиторського обслуговування № 21/0309 від 26.01.2021 у загальному розмірі 1 198 017,92 грн.

Представники:

від позивача: Жмарьова О.М., представник;

від відповідача: Козарь Ю.І., адвокат.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути (з урахуванням збільшення позовних вимог) з останнього заборгованість договором на транспортно-експедиторського обслуговування № 21/0309 від 26.01.2021 у загальному розмірі 1 432 152,46 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 1 080 981,72 грн., пеня у розмірі 96 509,59 грн., 3% річних у розмірі 29 751,18 грн., інфляційні втрати у розмірі 224 909,97 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2022 позовну заяву залишено без руху.

18.02.2022 від позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА") до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 21/01-04 від 31.01.2022 про усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2022 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 22.03.2022 о 10:00 год.

Підготовче засідання 22.03.2022 не відбулось у зв`язку із запровадженням згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

За заявами Голови ОДА Дніпропетровської області, які розміщені на офіційному сайті ОДА, останнім часом військова обстановка відносно стабілізована, ситуація на території м. Дніпра та Дніпропетровської області контрольована, а тому відсутні перешкоди для здійснення судочинства у справах за участю сторін з вказаних регіонів.

Зазначене дозволяє продовжити розгляд справи та призначити судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 призначено підготовче судове засідання на 31 травня 2022 року о 14:30 год.

Представники сторін у призначене підготовче судове засідання 31.05.2022 не з`явились.

19.05.2022 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА" надійшла заява вих. № б/н від 16.05.2022 про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" заборгованість договором на транспортно-експедиторського обслуговування № 21/0309 від 26.01.2021 у загальному розмірі 1 353 249,05 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 1 080 981,72 грн., пеня - 96 509,59 грн., 3% річних - 23 412,99 грн., інфляційні втрати - 152 344,75 грн.

26.05.2022 від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" надійшла заява № б/н від 16.05.2022 про надання більшого часу для підготовки відзиву на позовну заяву.

19.05.2022 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА" надійшло до суду клопотання вих. № б/н від 30.05.2022, у якому просить провести підготовче судове засідання без участі представника позивача та позовні вимоги, в тому числі в заяві про збільшення позовних вимог, позивач підтримує у повному обсязі.

21.06.2022 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА" надійшла до суду заява вих.№ б/н від 20.06.2022 про додаткове збільшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" заборгованість договором на транспортно-експедиторського обслуговування № 21/0309 від 26.01.2021 у загальному розмірі 1 389 658,53 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 1 080 981,72 грн., пеня - 96 509,59 грн., 3% річних - 26 522,66 грн., інфляційні втрати - 185 644,56 грн.

21.06.2022 від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" надійшов до суду відзив на позовну заяву вих № 391 від 21.06.2022, у якому просить розстрочити борг у сумі 752 455,52 грн. рівними частинами на десять календарних місяців та зменшити штрафні санкції на 95 %.

22.06.2022 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА" надійшло до суду клопотання вих. № б/н від 22.06.2022, у якому просить надати додатковий строк для подання відповіді на відзив, провести підготовче судове засідання без участі представника позивача та позовні вимоги, в тому числі в заяві про додаткове збільшення позовних вимог, позивач підтримує у повному обсязі.

У призначене судове засідання 23.06.2022 представник позивача не з`явились, подав клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та підготовче судове засідання відкладено на 26.07.2022 о 11:00 год.

28.06.2022 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА" надійшла до суду відповідь на відзив № б/н від 27.06.2022.

05.07.2022 від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" надійшли до суду доповнення до відзиву на позовну заяву вих № 398 від 23.06.2022.

26.07.2022 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА" надійшла до суду заява про додаткове збільшення позовних вимог № б/н від 25.07.2022, у якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" заборгованість договором на транспортно-експедиторського обслуговування № 21/0309 від 26.01.2021 у загальному розмірі 1 432 152,46 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 1 080 981,72 грн., пеня - 96 509,59 грн., 3% річних - 29 751,18 грн., інфляційні втрати - 224 909,97 грн.

У призначеному підготовчому судовому засіданні 26.07.2022 оголошено перерву до 03.08.2022 о 11;00 год.

01.08.2022 через систему "Електронний суд" від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА" надійшли до суду додаткові пояснення до відзиву.

01.08.2022 через систему "Електронний суд" від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕВЕЛЛ ІНК. УКРАЇНА" надійшло до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме докази направлення відповідачу додаткових пояснень пояснення до відзиву.

У підготовчому судовому засіданні 03.08.2022 позивачем та відповідачем зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2022 о 10:40 год.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 31.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позову позивач вказує, що в 2021 році ним належним чином були виконані транспортно-експедиторські послуги за договором № 21/0309 на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.01.2021. Водночас, відповідачем в порушення умов договору не виконало свої зобов`язання в повному обсязі та здійснило часткову оплату виконаних послуг.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем умов договору щодо допущення строків оплати нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 96 509,59 грн., 3% річних у розмірі 29 751,18 грн., інфляційні втрати у розмірі 224 909,97 грн.

Позиція відповідача

Відповідач частково визнає основне зобов`язання за перевезення вантажу у розмірі 752 455,52 грн., щодо стягнення штрафних санкцій заперечує мотивуючи тим, що нарахування штрафних санкцій Позивачем здійснено невірно, оскільки неправильно вказаний граничний строк оплати за виконання вантажного перевезення, порушено строк нарахування пені відповідно ч.6 ст. 232 ГК України, суми непідписаних актів наданих послуг недоречно включати в розрахунок штрафних санкцій, оскільки до обліку вони не прийняті.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить розстрочити борг у сумі 752 455,52 грн. рівними частинами на десять (календарних) місяців та зменшити штрафні санкції на 95 % (дев`яносто п`ять відсотків).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

26 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Шевелл Інк Україна (далі - експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерпайп (далі - клієнт, відповідач) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 21/0309 (далі - Договір), в якому сторони погодили права, обов`язки та умови, необхідні для договорів даного виду згідно чинного законодавства України.

Згідно розділу першого цього Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок клієнта організувати перевезення вантажів клієнта автомобільним транспортом у міжміському та/або міжнародному сполученні шляхом укладання договорів з третіми особами, а також надавати допоміжні та супутні послуги, пов`язані із вантажно-розвантажувальними роботами; сортуванням, складуванням, зберіганням, організацією охорони вантажів підчас перевезення, перевалки та зберігання, організацією експертизи вантажів, здійсненням страхування вантажів, оформленням документів та організацією роботи відповідно до митних вимог і правил, надання інших допоміжних та супутніх послуг, що не суперечать чинному законодавству України.

Експедитор зобов`язується здійснити транспортно-експедиційне обслуговування вантажів клієнта, найменування, характеристика та вага яких зазначається у додатках до Договору або транспортних заявках, які є невід`ємною частиною Договору. В заявках також зазначається маршрут та вартість послуг.

В п. 2.2 Договору сторонами погоджено, що виконання зобов`язань за Договором здійснюється відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі Конвенція), Митної конвенції про міжнародні перевезення із застосуванням книжки МДП, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Європейської угоди про міжнародне перевезення: небезпечних вантажів, Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів, Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність, Про транспорт, Статуту автомобільного транспорту УРСР, Цивільного і Господарського кодексів, інших нормативно-правових актів.

Перевезення виконуються відповідно до транспортних заявок замовника, які містять усю необхідну інформацію щодо характеристик вантажу, маршруту тощо.

Заявка направляється виконавцю засобами електронного зв`язку.

Відповідно до п. 2.9 Договору виконавець вправі залучати до виконання перевезень третіх осіб, з якими він укладає відповідні договори від свого імені.

Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акту виконаних робіт, за умови надання також оригіналу рахунку, оригіналу вантажної накладної (ТТН або міжнародної), оригінал заявки з підписом та печаткою експедитора, документи, що підтверджують простій транспортного засобу (якщо такий відбувся), документи, що підтверджують витрати експедитора (акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний експедитором та залученою особою, рахунок, розрахункові документи, тощо).

В п. 2.13 Договору зазначено, що фактичне виконання робіт/надання послуг з перевезення вантажів клієнта (фактичне перевезення) покладається на третю особу - перевізника, який пов`язаний з експедитором відповідним договором.

Згідно п. 2.14 Договору клієнт на підставі підтверджуючих документів відшкодовує експедитору витрати на оплату послуг третіх осіб, залучених останнім для виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, на оплату зборів (обов`язкових платежів), які сплачуються при виконанні Договору, а також сплачує експедитору винагороду за надані послуги за умови, якщо вищезазначені витрати та роботи/послуги відповідають умовам, зазначеним сторонами у додатках та/або заявках до Договору.

Відповідно до п. 2.15 Договору якщо виконавець є платником ПДВ, він повинен скласти та зареєструвати належним чином податкову накладну (далі - ПН). У випадку порушення експедитором порядку та/або строків реєстрації ПН, у разі припинення реєстрації ПН експедитор зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% бід вартості послуг та відшкодувати понесені збитки.

В розділі 3 Договору сторонами погоджено, що клієнт забезпечує завантаження та оформлення всіх необхідних для транспортування документів, а також несе витрати, пов`язані із зберіганням вантажу у місцях завантаження/розвантаження.

Клієнт забезпечує митне оформлення вантажу.

Клієнт зобов`язаний виплатити експедитору винагороду за надані послуги та відшкодувати документально підтверджені витрати.

За умовами розділу 4 Договору експедитор організовує подання транспортних засобів у необхідній кількості у строки, зазначені в заявках.

До початку виконання перевезень експедитор повинен зареєструватись на логістичній платформі TRANS.EU, зазначивши номер автомобіля, номер телефону та електронну адресу водія.

Відповідно до п. 5.1 Договору розмір плати експедитора та вартість перевезення узгоджуються сторонами в додатках/заявках.

Строк оплати складає 45 календарних днів починаючи з дня підписання акту виконаних робіт.

В п. 5.5 Договору сторонами погоджено, що для проведення розрахунків експедитор повинен надати клієнту наступні документи: оригінал акту виконаних робіт; оригінал рахунку; оригінал товарно-транспортної накладної (ТТН або СМR) з відміткою вантажоотримувача; оригінал заявки на відповідні послуги з печаткою та підписом експедитора; у разі понаднормативного простою -документи, що підтверджують простій; інші документи, що підтверджують витрати експедитора, понесені у зв`язку з залученням третіх осіб (акт приймання-передачі виконаних робіт; оформлений між експедитором та залученою третьою особою, рахунок, видаткова накладна, розрахункові документи тощо).

Відповідно до п. 6.7 Договору за прострочення оплати послуг клієнт виплачує пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За замовленнями відповідача позивач в 2021 році організував виконання перевезень вантажів у міжнародному сполученні на загальну суму 2 158 220,54 грн.

Вантажовідправником був відповідач.

За транспортно-експедиторські послуги відповідач розрахувався лише частково у загальній сумі 1 074 239,06 грн., і залишок заборгованості станом на 25 січня 2022 року складає 1 033 981,48 гри.

Перевезення виконані належним чином, що підтверджується відмітками у графі 24 міжнародних вантажних накладних. Ніяких претензій вантажоодержувачі чи відповідач не заявляли.

Рахунки, оригінали транспортних замовлень, міжнародні вантажні накладні, акти виконаним робіт були направлені відповідачу позивачем нарочно.

Акти виконаних робіт по спірних перевезеннях частково (крім актів № 507-511) підписані відповідачем без зауважень, але оплата за надані послуги у тернини, передбачені Договором, не надійшла. Щодо не підписаних актів письмові зауваження від відповідача не надходили, записи про неналежне виконання послуг у вантажних накладних відсутні.

В зв`язку з затримкою оплати 06 вересня 2021 року документи стосовно спірних перевезень, в тому числі по 2 екземпляри актів виконаних робіт, було повторно направлено відповідачу у повному обсязі цінним листом з описом вкладення (відправлення № 4900092844507) і отримано останнім 08 вересня 2021. Ніяких претензій щодо якості або кількості документів не було заявлено, але оплата не надійшла.

31 грудня 2021 року цінним листом з описом вкладення відповідачу було направлено претензію з вимогою термінова розрахуватися, по 2 екземпляри актів 507-5I1 та копії актів надання послуг, підписані з позивачем з третіми особами - фактичними виконавцями спірних перевезень. Поштове відправлення отримано відповідачем 14 січня 2022 року, але претензія залишилася без відповіді і без задоволення.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість послуг з перевезення спірних вантажів, 3% річних, інфляційні витрати, нараховані за період прострочення платежів, та пеню за Договором у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Аналогічні положення передбаченні ст. 316 Господарського кодексу України та ст. 929 Цивільного кодексу України.

В силу статті 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 193 Господарського кодексу одностороння відмова від виконання господарського зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є йога невиконання або виконавши з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідач визнає частково суму боргу в розмірі 752455,52грн., що складає вартість наданих послуг з перевезення ваниажів за замовленням останнього та за якими столронами підписані акти нданих послуг.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання замовлень відповідача з перевезення вантажів, в тому числі і за актами виконаних послуг за червень 2021року № 507,508, 509,510,511.

Всі акти своєчано надані відповідачу разом з оригіналами рахунків та ТТН (СМR) з відміткою вантажоодержувача, що не заперечується відповідачем. Доводи про неналежне оформлення актів виконанних послуг не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а саме всі графи таких аків заповнені, в тому числі сума експедиторської винагороди, яка дорівнює 0,00грн. Доказів звернення до позивача за роз`ясненнями стосовно змісту спрних актів або неможливості їх оплати до виправлення помилок, за наявності останніх, відповідач не надав. Більш того, акти надання послуг, які підпивані відповідачем та заборгованість за якими визнається оформлені ідентично до спірних актів.

Отже, матеріалами справи підтверджено належне виконання замовлень відповідача з перевезення вантажів на суму 1 080 981,72 грн.

Сторонами на час винесення рішення до матеріалів справи не надані докази виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати транспортно-експедиторських послуг повністю або частково.

За таких обставин, заявлена позивачем вимога про стягнення суми основного боргу в сумі 1 080 981,72 грн. є обґрунтованою, вона підтверджена доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем та є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.7 Договору за прострочення оплати послуг клієнт виплачує пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку (з урахуванням збільшення розміру), сума пені за загальний період прострочення з 01.06.2021 по 20.04.2022 складає 96 509,59 грн. (1т. - а.с.198)

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що такий розрахунок є арифметично вірним та підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про зменшення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статі 550 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов`язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв`язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

В свою чергу, право господарського суду зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, безпосередньо визначається дефініціями частини 1 статті 233 Господарського кодексу України та частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, про те, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зазначені норми законодавства ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Господарський суд не застосовує матеріальний закон в частині врахування значного розміру неустойки, як критерій для її зменшення порівняно з розміром збитків кредитора, оскільки не встановлював наявність у позивача збитків через порушення відповідачем зобов`язань за Договором.

В свою чергу, як вже було зазначено, право суду зменшити розмір неустойки матеріальний закон пов`язує з наявністю також інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, суд приймає до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019р. у справі №923/142/19, від 09.10.2019р. у справі №904/4083/18).

Посилання відповідача на воєнний стан, як на підставу зменшення розміру пені, належного до стягнення є безпідстаним, оскільки строк оплати за надан послуги настав до введення воєнного стану в Україні та виникнення заборгованості не пов`язано з його введенням

За визначенням статті 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи викладене беручи до уваги інтереси обох сторін, не виконання основного зобов`язання в повному обсязі та співвідношення між нарахованими штрафними санкціями і в цілому зобов`язаннями по договору, суд приходить до обґрунтованого переконання про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 29 751,18 грн. за загальний період з 01.06..2021 по 25.07.2022 та інфляційних втрат у розмірі 224 909,97 грн. за період з червня 2021 по липень 2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними та підлягають задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Положеннями частин 1, 3 статті 74, частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання про розстрочення суми боргу, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Положенням ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України.

Проаналізувавши доводи відповідача викладені у відзиві щодо розстрочення виконання судового рішення по справі та надані в обґрунтування вказаного клопотання докази, з`ясувавши правову позицію позивача щодо вказаного клопотання (заперечив повністю), а також відсутність доказів критичного (скрутного) фінансового становища станом на момент прийняття рішення, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність у нього виняткового випадку, тобто, обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як підстави для розстрочення виконання судового рішення по цій справі.

При цьому, судом враховано, що позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А тому, довготривале невиконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг за договором може мати негативний вплив на діяльність підприємства позивача.

До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Разом з тим, відповідач не обґрунтував, яким чином він планує здійснювати щомісячні платежі у випадку розстрочення суми боргу за судовим рішенням у даній справі рівними частинами на 10 місяців, з огляду на те, що як вказує сам відповідач на простій виробничих активів, відсутність замовлень та логістичну неспроможність, їх компанія опинилась в досить скрутному фінансовому становищі і оплачувати рахунки згідно умов договору наразі не може.

З підстав викладених вище, суд не вбачає підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення у даній справі.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що він не позбавлений права при наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, звернутися до господарського суду з заявою про відстрочення або розстрочення рішення на стадії виконання із наданням належних доказів у підтвердження відповідної заяви (клопотання), в порядку ст. 331 ГПК України.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 482,29 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 329, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (49005, м. Дніпро, вул. Пісаржевського, буд. 1а; код ЄДРПОУ 33668606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл Інк. Україна" (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 11; код ЄДРПОУ 40545287) основну заборгованість у розмірі 1 080 981,72 грн., пеню у розмірі 96 509,59 грн., 3% річних у розмірі 29 751,18 грн., інфляційні втрати у розмірі 224 909,97 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 482,29 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" про зменшення штрафних санкцій та розстрочення суми боргу - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.09.2022.

Суддя В.Г. Бєлік