Постанова

від 24.09.2007 по справі 3/63-604

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/63-604

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

24.09.07                                                                                           Справа  № 3/63-604

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої судді                                             Орищин Г.В.

суддів                                                                 Дубник О.П.

                                                                           Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Тернопіль -

агроспецмонтаж», м.Тернопіль (далі –ВАТ) б/н і дати

на рішення господарського суду Тернопільської області від 12.04.2007 р.

у справі № 3/63-604

за позовом приватного малого підприємства «Юрвіт», м. Козова

до відповідача ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж», м.Тернопіль

про стягнення 10259,19 грн.

за участю представників сторін:

  від скаржника –Бойко Т.Д. –предст.

  від позивача –Пашковський М.Г. –дир., Рибачок А.М. –предст.

Права і обов'язки сторін, передбачені ст.22 ГПК України, представникам

роз'яснено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.04.2007 р. у

справі № 3/63-604 (суддя Турецький І.М.) відмовлено в задоволенні клопотання відкритого акціонерного товариства «Тернопільагроспецмонтаж»(далі –ВАТ) щодо призначення по справі судової почеркознавчої експертизи; задоволено первісний позов, стягнено з ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж»на користь приватного малого підприємства «Юрвіт», м.Козова (далі –ПМП) 7459,93 грн. боргу, 1799,19 грн. пені, 102 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг, 5000 грн. в повернення витрат по оплаті послуг адвоката; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

          Дане рішення оскаржується відповідачем у справі –ВАТ «Тернопіль-агроспецмонтаж», оскільки, на його думку, судом не взято до уваги, що позивач в порушення п.3 договору відпускав товар відповідачу без попередньої оплати, тобто  до моменту поступлення коштів на його розрахунковий рахунок. Також, як було встановлено в судовому засіданні, нафтопродукти видавались по заборних відомостях конкретним водіям і трактористам організації, що, на думку скаржника,  суперечить умовам договору. Крім цього, скаржник зазначає, що господарським судом не було надано об'єктивної оцінки вартості послуг адвоката, оскільки вартість адвокатських послуг в сумі 5000 грн. при сумі боргу 7460 грн. є неадекватною, тощо.

Позивач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.95) та в усних поясненнях в судових засіданнях.

При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією

встановлено наступне:

03 січня 2004 року ПМП „Юрвіт" в особі директора Пашковської Н.М., як

продавець та СПМК-2 ВАТ „ТАСМа" в особі начальника Книш О.А., як покупець, уклали договір купівлі-продажу, згідно якого позивач відпустив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 24 000,36  грн.,  яку сплатив частково.

Станом на 01 листопада 2006 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 9 459,93 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 20.11.2006 р.

Позивач своїм листом № 73 від 01.12.2006 року подав клопотання - вимогу до відповідача, в якій просить погасити суму заборгованості в сумі 9 459,93 грн., які підтверджені належно оформленим актом взаємної звірки від 20.11.2006 року.

В грудні 2006 року відповідач  сплатив   2000 грн. в погашення даної заборгованості. Тому, на день подання позову до  господарського суду сума боргу склала 7 459,93 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:

У відповідності до частин 1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В даному випадку, відпуск нафтопродуктів позивачем і отримання їх відповідачем підтверджується матеріалами справи (накладні, довіреності на отримання паливно-мастильних матеріалів (а.с.108-115), а, також, частковою оплатою відповідачем отриманих нафтопродуктів (виписка банку, а.с.116). В судовому засіданні суду апеляційної інстанції була оглянута книга реєстрації і видачі довіреностей  відповідача, якою підтверджується видача довіреностей на отримання паливно-мастильних матеріалів від ПМП “Юрвіт”. Тобто, наявність заборгованості за отримані нафтопродукти  відповідачем не заперечена відповідними доказами.

Що стосується визнання недійсним договору купівлі-продажу №7 від 03.01.2004 р., оскільки підписаний неуповноваженою особою, слід зазначити наступне:

У відповідності із ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов”язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Згідно даної статті правочин вважається схваленим у разі, якщо особа вчинила дії,  що свідчать про прийняття даного правочину до виконання. Отримання нафтопродуктів і їх часткова оплата свідчать про прийняття спірного правочину до виконання, отже, відсутні підстави для визнання його недійсним і задоволення зустрічного позову.

В частині стягнення штрафних санкцій, рішення суду підлягає скасуванню, оскільки п.7 договору передбачена відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків у вигляді штрафу в розмірі 2 % від суми вартості товару, а позивачем заявлена вимога про стягнення пені в сумі 1799,19 грн, яка задоволена судом. У відповідності із ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Тобто, в даному випадку договором передбачено штраф в розмірі 2% від суми несплаченої вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей, що складає 149,20 грн.

Що стосується стягнення з відповідача 5000 грн. за послуги адвоката, слід зазначити, що при сумі заборгованості 7459,93 грн., дана сума є неспіврозмірною  і підлягає зменшенню до 1000 грн.

З врахуванням викладеного, рішення господарського суду слід скасувати в частині стягнення штрафу і адвокатських послуг і стягнути, відповідно,149,20 грн. штрафу, 1000 грн. за послуги адвоката.

Отже, керуючись ст. ст. 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд  П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж»задоволити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 12.04.2007 р. у справі

№ 3/63-604 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж», м.Тернопіль на користь ПМП «Юрвіт», м.Козова 7459,93 грн. боргу, 149,20 грн. штрафу, 1000 грн. адвокатських послуг  та 76,09 грн. держмита, 118 грн. інф.технічних послуг.

В решті позову –відмовити.   

          Дана постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

головуючий суддя                                                       Г.В. Орищин

     судді                                                                                   О.П. Дубник

                                                                                                              Г.Г. Якімець