Ухвала

від 10.08.2022 по справі 607/7775/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2022 Справа №607/7775/22

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши в залі суду в місті Тернополі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Заявник адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із клопотанням у межах кримінального провадження №12021210000000219 від 19.08.2021 року, у якому просить зобов`язати слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні 12021210000000219 від 19 серпня 2021 року провести усі необхідні слідчі та процесуальні дії з використанням земельної ділянки власником якої є ОСОБА_5 за кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 в строк протягом 30-ти днів з дня постановлення ухвали за результатами розгляду даного клопотання.

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою АДРЕСА_1 (Витяг з ДРРПНМ № 176983476 від 09 серпня 2019 року), також на праві приватної власності йому належить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (Витяг з ДРРПНМ № 154808693 від 01 лютого 2019 року).

21 серпня 2020 року Управління містобудування архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видано ОСОБА_5 .. Містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва Реконструкції індивідуальних житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

17 лютого 2021 року Відділом державної архітектурно-будівельної о контролю Тернопільської міської ради зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками СС1 за № ТП 051210215377, на об`єкт будівництва «Реконструкція індивідуальних житлових будинків під індивідуальний житловий будинок».

Згідно п.1 та п.2, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено наступне, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок знання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характер) для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Таким чином ОСОБА_5 отримав всі необхідні документи для проведення Реконструкція індивідуальних житлових будинків під індивідуальний житловий будинок, УЛ адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 на земельних ділянках кадастрові номера 6110100000:02:021:0012 та 6110100000:02:021:0025.

19 серпня 2021 року Слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, за фактом умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частини за № 12021210000000219.

08 листопада 2021 року, в рамках вказаного вище кримінального провадження, прокурор Зборівського відділу Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду із клопотанням про накладення арешту на майно - земельну ділянку за кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0.039 га за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_5 з позбавленням права користуватися земельною ділянкою в частині здійснення будь-яких будівельних робіт.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_6 від 11 листопада 2021р. у задоволенні вказаного клопотання прокурора про накладення арешту на майно було відмовлено повністю.

Однак, 29 листопада 2021 року Тернопільським апеляційним судом прийнято ухвалу згідно якої апеляційну скаргу прокурора Зборівського відділу Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 задоволено, вказану вище ухвалу слідчого судді скасовано та накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 610100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_5 шляхом заборони проведення будівельних робіт.

09 лютого 2022 року Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено матеріали даного кримінального провадження № 12021210000000219 та постанову про призначення судової історико-археологічної експертизи від 09 лютого 2022 року до Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім.Засл. Проф. М. С. Бокаріуса» для проведення судової історико-археологічної експертизи.

З 09 лютого 2022 року і по сьогоднішній день Національним науково центром «Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса» не вчинено жодних дій щодо проведення судової історико-археологічної експертизи.

За змістом п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Вважає, що орган досудового розслідування у вище вказаному кримінальному провадження не дотримується розумних строків щодо проведення усіх необхідних слідчих дій. Зазначена бездіяльність та неефективне проведення досудового розслідування є наслідком застосування необґрунтованого процесуальному примусу щодо ОСОБА_5 , як власника земельної ділянки - заборони проведення будівельних робіт.

Відповідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 1, 2 статті 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що' є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Частиною 6 статті 28 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом. Процесуальні строки визначаються ч. 1ст. 113 КПК України як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Частинами 1, 2 ст. 114 КПК України зазначено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Таким чином, до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, віднесених до їх підсудності, в гому числі щодо розумності строків вчинення передбачених КПК України процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень сторонами у кримінальному провадженні.

Такий висновок узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Так Друга судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 18.10.2019 (справа № 757/37346/18-к, провадження № 51-1329кмп19) вказала про те, що ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом. Ця норма кореспондує із положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК України. Передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до положень п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні...».

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Вказане також міститься у правових висновках Верховного Суду, зокрема у постанові від 25.03.2021р. у справі №227/3052/19 (провадження №61-22337св19), де зазначено, що «суд. здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.»

Кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідувані злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими - не менш важливими - цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зав`язків, свободою підприємницької діяльності тощо. Саме на судову систему покладено обов`язок забезпечити, аби дотримувався визначений в законі баланс між потребами розслідування і іншими суспільними цінностями.

Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Відповідно до ч.2 вказаної статті, проведення Досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Відповідно до ч.5 вказаної статті, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Разом з тим ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду s клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені процесуальним законом.

Ця норма співвідноситься із положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж; граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації, права на захист. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, необхідність застосування положень якої судами України, як самої так і в контексті практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерела права, встановлена ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», та ст.8,9 КПК України, - Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року).

Правовими гарантіями держави є внормовані і формалізовані нею обов`язкові принципи (норми), які забезпечують реалізацію прав і свобод відповідно до нормативних приписів їх здійснення, а також їх охорону та захист. Саме такі правові висновки, які згідно норми ст.458 КПК України є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень та для всіх судів загальної юрисдикції, викладені в Постанові Верховного Суду України №5- 75кс15 від 06 липня 2015 року.

Відповідно до положень ст.21 КПК України та ст.6 Конвенції: кожен має право па справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

На розвиток наведеного вище положення щодо розумності строку розгляду справи, Європейський Суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема від 25 лютого 1993 року у справі «Добертен проти Франції» зазначив, що за п.1 ст. 6 Конвенції держави-учасниці Ради Європи повинні організувати свою судову систему у такий спосіб, щоб їх суди і трибунали виконували кожен свою функцію, притаманну їм. Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

Саме такі критерії підтримуються Європейським судом з прав людини, зокрема у п.116 Рішення від 12.03.2009р. у справі «Вергельський проти України» та рішенні від 13.07.1983р у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії».Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою ЄСПЛ, зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (див. mutatis mutandis $ 67 рішення ЄСПЛ від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v France); $ 35 рішення ЄСПЛ від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції» (№ 2, Philis v. Greece), заява № 19773/92). Стаття 13 Конвенції не вимагає надання спеціального засобу правового захисту від надмірної тривалості провадження: достатніми можуть бути загальні конституційні та судові позови.

Крім того, Європейський Суд з прав людини сформував критерії визначення розумності процесуальних строків у кримінальному провадженні, зокрема, у Рішення ЄСПЛ у справі "Кениг проти Федеративної республіки Німеччини" від 28.06.1978 року. Відповідно до її. 99 цього Рішення: "розумний строк розгляду в сенсі п. 1 ст. б Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи. Вивчаючи розумність строків кримінального процесу, суд звертає увагу (поміж іншим) на складність справи, поведінку заявника та рух справи в адміністративних органах і судах. Однак, загримілі, викликані труднощами справи й поведінкою заявника, самі по собі не виправдовують тривалість судового розгляду. Головна причина полягає в процесі ведення справи, тобто саме способі реалізації уповноваженими суб`єктами своїх повноважень".

До того ж, як зазначає ЄСПЛ, у кримінальних справах "розумний строк", про який йдеться у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, може починати відлік не тільки з моменту висунення офіційного обвинувачення, це може відбутися раніше, ніж справа потрапляє до суду (справа "Девеєр проти Бельгії" від 27 лютого 1980 p.), з дня, коли виписано ордер на арешт, з дати, коли зацікавлену особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримінальну справу або з дати, коли було почато досудове слідство (справи "Вемхов проти ФРН" від 25 червня 1968 p., "Ноймастер проти Австрії" від 27 червня 1968 p.. "Рингейзен проти Австрії" від 16 липня 1971 p.). Подібної позиції дотримувався ССПЛ у справі "Меріт проти України" від 30 березня 2004 року, п. 70.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, у тому числі є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, та, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зокрема, «основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою» («Коем проти Бельгії» (22.06.2000), 102).

Так, єдиним критерієм, який дозволяє визначити, які дії чи бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, які рішення цих органів та осіб можуть бути оскаржені до суду та хто саме має право на таке оскарження, є обмеженням конституційних прав і свобод громадян або створення перепон для доступу до правосуддя.

Відповідно до ст. 9 ч. 1 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя, зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Відповідно до ст. 9 ч. 5 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження здійснюється шляхом судового контрою у відповідності до положень ст. 7 КПК України.

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Особлива специфіка процесуальних дій, яка б виправдовувала таке тривале досудове розслідування та необхідність проведення слідчих дій з земельною ділянкою відсутня. Більше того з 29 листопада 2021 року по 09 лютого 2022 року слідчим було зібрано більш чим достатньо доказів для проведення судової історико-археологічної експертизи та направлено матеріали даної кримінальної справи для проведення експертизи.

Жодних перешкод у проведенні досудового розслідування ОСОБА_5 не чинить. Звертає увагу слідчого суді, що постанова про призначення судової історико-археологічної експертизи була винесена слідчим 09 лютого 2022 року.

З дня винесення слідчим постанови про судової історико-археологічної експертизи від 09 лютого 2022 року станом на день написання даної скарги минуло більше ніж 120 днів. Тривале зволікання в проведенні слідчих дій, а відповідно арешт земельної ділянки, щодо заборони вчиняти будівельні роботи призводить до: невиправданого та надмірного перебування земельної ділянки ОСОБА_5 за кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0.039 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 під арештом; значних фінансових втрат. Оскільки відкладення здійснення реконструкції індивідуально житлового будинку на більш тривалий час призводить до значних фінансових втрат його власнику, оскільки на території України проводяться воєнні дії, що спричиняє незворотні фінансові процеси та відповідно стрімке зростання вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт; ймовірного спотворення слідчої інформації, яка зберіглася на даній земельній ділянці. Враховуючи термін дії даного арешту (6 місяців) враховуючи погодно-кліматичні умови нашого регіону вважаю, що відсутні об`єктивні дані та докази, які б підтверджували, що нерухоме майно у вигляді земельних ділянок зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, вважає, що орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 здійснює кримінальне переслідування з недотриманням розумних строків.

Заявник адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у ньому.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив та вказав, що на даний час у кримінальному провадженні 03.08.2022 року призначено наукову археологічну експертизу, у якій на вирішення експертів поставлено питання які стосуються земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Попередня, призначена у кримінальному провадженні судова історико-археологічна експертиза у Національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса" відділення-бюро м.Київ, була залишена без виконання з ініціативи органу досудового розслідування після отримання відомостей про те, що дана експертиза не виконується у зв`язку із мобілізацією експерта ОСОБА_7 .

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.11.2021 року у справі №607/20295/21, задоволено апеляційну скаргу прокурора Зборівського відділу Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 . Скасовано ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 11.11.2021 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна. Постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора Зборівського відділу Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України про накладення арешту на майно. Накладено арешт на: земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_5 шляхом заборони проведення будівельних робіт.

Як вбачається із вказаної ухвали від 29.11.2021 року, як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021210000000219 , внесеного до ЄРДР 19.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України за фактом умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин. 11 червня 2021 р. працівниками науково-охоронних робіт пам`яток історії та монументального мистецтва Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам`яток культурної спадщини на підставі доручення департаменту культури і туризму Тернопільської обласної державної адміністрації було проведено візуальне обстеження історичного ареалу м. Тернополя, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_5 та встановлено, що на ній проводяться земельні роботи, а саме викопаний котлован орієнтовною глибиною 3 м та розмірами 25*20 м, у стінках котловану простежується давній археологічний культурний шар різного часу, а також чітко помітні залишки мурованих стін та фундаментів, вказаними роботами порушено (зруйновано) культурний шар історичного ареалу м. Тернополя. Відповідно до інформації, наданої директором Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам`яток культурної спадщини вказана земельна ділянка розташована в межах історичного ареалу м.Тернополя, виділеного згідно історико архітектурного опорного плану, затвердженого наказом Міністерства культури України від 12.03.2016 року № 117. Формування культурного шару території на вказаній земельній ділянці почалось всередині 16 століття, скоріше за все на ній знаходились залишки від старого римо-католицького костелу, що був розібраний ще у 18 столітті. Згідно з ст.1,3 ЗУ Про охорону культурної спадщини до об`єктів культурної спадщини відносяться історичні населені місця, які зберегли історичний ареал і занесені до списку історичних населених місць. Згідно з вимогами ч.3 ст.32 ЗУ Про охорону культурної спадщини на у межах зон історичних ареалів населених місць України, забороняються містобудівні, культурні та ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу органу охорони культурної спадщини. Аналогічні вимоги передбачені постановою КМУ № 318 від 13.03.2002 року Про затвердження порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць. Стаття 37 ЗУ Про охорону культурної спадщини передбачає, що будівельні , меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників цих робіт. П.6 постанови КМУ № 316 від 13.03.2002 року визначає, що для проведення земельних робіт на ділянках з недослідженим ідеологічним культурним шаром або окремими недослідженими об`єктами культурної спадщини необхідно отримати дозвіл на проведення археологічних робіт, а п.3 тієї ж постанови визначає, що Археологічні розвідки, розкопки можуть проводити наукові працівники з досвідом проведення археологічних робіт, які застосовують наукові методики розкриття і фіксування археологічних об`єктів культурної спадщини, що гарантують можливість подальшого використання результатів досліджень як повноцінного джерела культурної спадщини. Інші земляні роботи на об`єктах культурної спадщини повинні проводитись під наглядом наукових працівників. Відповідно, будь-яким земляним будівельним роботам на вказаній ділянці мали перебувати археологічні дослідження. Отже, для з`ясування того чи діями забудовника знищений культурний шар ґрунту, що мін характеризувати Тернопіль 16-18 століття необхідно було перед початком будівельних робіт провести обстеження земельної ділянки, котловану, в межах якого простежується культурний шар потужністю до трьох метрів, здійснити зачистку стінок котловану та відібрати керамічний матеріал для подальшої керамічної обробки та проведення археологічної експертизи на предмет наявності на ньому об`єкту культурної ( археологічної) спадщини. В порушення вказаних вимог законодавства, а також відповідних статтей Законів України - стаття 7 (про порядок надання дозволів, погоджень органами охорони культурної спадщини) Закону України «Про охорону археологічної спадщини» та статті 6 та 36 (припинення земляних робіт у разі виявлення знахідки археологічного або історичного характеру) Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник(забудовник) земельної ділянки не повідомив відповідні пам`яткоохоронні органи про заплановані проведення земельних робіт, не отримав дозволу міністерства культури України на виконання земляних, археологічних чи будівельних робіт за вказаною адресою, не укладав договір на проведення археологічних досліджень, не склав звіт про археологічні дослідження. Згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пресування, передачі, відчуження. Положеннями ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна застосовується з метою забезпечення:в.т.ч. збереження речових доказів. Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що досудовим розслідування встановлено достатньо даних, які можуть свідчити про те, що вказана земельна ділянка зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, які будуть використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також те що іншим способом ніж накладення арешту шляхом заборони проведення будівельних робіт неможливо буде запобігти подальшому пошкодженню вказаної земельної ділянки з метою встановлення істини у кримінальному провадженні також недопущенні продовження порушень пам`яткоохоронного та будівельного законодавства, оскільки всупереч вищенаведеним вимогам закону будівництво ведеться з земельній ділянці з не затвердженим проектом її відведення, без дозволу органу охорони культурної спадщини та дозволу на проведення будівельних робіт, а тому є підстави для накладення на неї арешту , який в подальшому у випадку встановлення на вказаному шарі грунті відсутності об`єктів що мають культурну чи археологічну цінність може бути знято за клопотанням власника або володільця майна.

У подальшому, у межах кримінального провадження №12021210000000219 від 19 серпня 2021 року здійснювались наступні процесуальні дії:

відповідно до листа СУ ГУНП в Тернопільській області від 09.02.2022 року №1801/9/7-2022 до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса" відділення-бюро м.Київ, направлено для організації виконання постанову про призначення судової історико-археологічної експертизи від 09.02.2022 року та кримінальне провадження №12021210000000219, том 1;

згідно листа Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса" відділення-бюро м.Київ, яке отримано СУ ГУНП в Тернопільській області 13.06.2022 року за вх.№2876, проведення експертизи доручено судовому експерту ОСОБА_7 . На даний час експертиза не виконується, у зв`язку з тим, що експерт ОСОБА_7 виконує службові обов`язки у лавах ЗСУ, та приступити до виконання експертизи, може лише після демобілізації;

відповідно до листа СУ ГУНП в Тернопільській області від 16.06.2022 року №7017/9/7-2022 до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса" відділення-бюро м.Київ, слідчий просить залишити дану експертизу без виконання та повернути матеріали кримінального провадження на адресу слідчого управління;

03.08.2022 року у межах кримінального провадження №12021210000000219 від 19 серпня 2021 року слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 призначено наукову археологічну експертизу, у якій на вирішення експертів поставлено питання які стосуються земельних ділянок за адресою: м. Тернопіль, вул. Над Ставом, буд. 1 та 3;

відповідно до листа СУ ГУНП в Тернопільській області від 03.08.2022 року №9868/9/7-2022 до ДП "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України, направлено для організації виконання постанову про призначення наукову археологічну експертизу від 03.08.2022 року та кримінальне провадження №12021210000000219, том 1.

На даний час відсутні відомості про завершення проведення вказаної наукову археологічної експертизи у кримінальному провадженні №12021210000000219 від 19 серпня 2021 року.

Згідно ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Враховуючи те,що,на данийчас укримінальному провадженні№12021210000000219від 19серпня 2021року незавершено проведеннянаукової археологічноїекспертизи,призначеної 03.08.2022року,та,відтак,не з`ясованонеобхідні відомості,зокрема,щодо наявностічи відсутностіоб`єктів,що маютькультурну чиархеологічну цінність,на шаріґрунту земельноїділянки зкадастровим номером6110100000:02:021:0025 за адресою: АДРЕСА_1 , які мають важливе значення для кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про те, що органом досудового розслідування вживаються належні заходи з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставини кримінального провадження та підстави для встановлення строків для вчинення процесуальних дій, щодо яких звертається заявник, відсутні, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1