Рішення

від 07.09.2022 по справі 908/2366/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/134/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2022 Справа № 908/2366/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2366/21

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Запорізького обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки (вул. Нижньодніпровська, буд. 21А, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код 03963934)

про стягнення 15627,49 грн.

За участю представників:

від позивача: Нікітін А.В., довіреність №271/20-22 від 03.12.2021

від відповідача: Пелюк С.О., голова спілки

вільний слухач: Науменко М.В., посвідчення водія НОМЕР_1 від 22.10.2011

СУТЬ СПОРУ:

Концерн Міські теплові мережі звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізького обласного відділення національної всеукраїнської музичної спілки про стягнення основного боргу в сумі 15477,35 грн. за договором № 201614 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006, 91,76 грн 3% річних та 58,38 грн інфляції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2366/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Присвоєно справі номер провадження 24/134/21. Судове засідання для розгляду справи призначено на 15.09.2021.

Розгляд справи неодноразову відкладався, про що судом винесено відповідні ухвали.

Ухвалою суду від 01.12.2021 визначено справу № 908/2366/21 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, відкрито підготовче провадження, відкладено підготовче судове засідання на 20.12.2021.

Ухвалою суду від 20.12.2021 відкладено підготовче засідання на 10.01.2022.

Ухвалою від 10.01.2022 закрито підготовче провадження у справі № 908/2366/21, призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2022.

В судовому засіданні 02.02.2022 оголошена перерва до 02.03.2022.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2022, у зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, відкладено розгляд справи, дата та час судового засідання не визначена.

Ухвалою суду від 12.07.2022 призначено судове засідання на 29.08.2022.

Ухвалою суду від 29.08.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 08.09.2022.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 08.09.2022 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 201614 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладений між сторонами 01.09.2006, на виконання умов якого позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді на об`єкт споживання відповідача. Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії. Позивач надіслав відповідачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання гарячої води за жовтень 2014 року березень 2017 року, листопад 2018 року квітень 2021 року. Відповідач у вказаний період не виконав своїх зобов`язань по сплаті за спожиту теплову енергію, у зв`язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 15477,35 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 91,76 грн. 3% річних за період з 25.12.2018 по 11.03.2020 та з 25.12.2019 по 11.03.2020 та 58,38 грн. інфляції за період листопад 2018 року квітень 2019 року, листопад 2019 грудень 2019 року. Просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, позов задовольнити.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог Представник відповідача в судовому засіданні повідомив про те, що не користується приміщенням до якого надавались послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 21А.

У засіданні 08.09.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

01.09.2007 між Концерном Міські теплові мережі в особі філії Концерну Міські теплові мережі Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація) та Запорізьким обласним відділенням Національної всеукраїнської музичної спілки (Споживач) укладений договір № 201614 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з додатковими угодами до нього, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

У відповідності з п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявної можливості; кондиціювання по замовленню Споживача; інші технологічні потреби по замовленню Споживача.

Підпунктом 3.2.6. п. 3.2. Договору визначено, що Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. Договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Згідно п. 6.6 договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків (за вимогою Споживача).

Умовами п. 6.6.1. Договору передбачено, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Пунктом 6.6.2. Договору передбачено, що у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений договором, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з 01.09.2006 і діє до 01.09.2007.

Пунктом 10.4 Договору закріплено, що договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2.

Станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище Договір є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками судового процесу до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 201614 від 01.09.2006 укладено для приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська буд.21-а.

Об`єкт теплопостачання знаходиться у відповідача у довічному користування на підставі Акту приймання-передачі адміністративних приміщень Запорізького обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки у безоплатне довічне користування Національній всеукраїнській музичній спілці від 26.03.2001, відповідно до якого Фонд державного майна України передав у довічне користування Національній всеукраїнській музичній спілці адміністративні приміщення Запорізького обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд.21-а.

Система опалення об`єкту теплопостачання не відокремлена від системи опалення житлового будинку, що підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об`єкту теплопостачання, копії яких містяться в матеріалах справи.

На виконання умов Договору № 201614 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006, позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді на об`єкт споживання відповідача за період жовтень 2014 року березень 2017 року, листопад 2018 року квітень 2021 року на загальну суму 15477,35 грн.

Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії.

Позивач надіслав відповідачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання гарячої води за жовтень 2014 року березень 2017 року, листопад 2018 року квітень 2021 року, що підтверджується реєстрами відправлення рекомендованих листів по місту.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Заявником до оплати за відповідні періоди. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідач оплату наданих послуг в установлені договором строки не здійснив.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих йому послуг з теплопостачання на його адресу була надіслана претензія від 04.08.2021 № 657/05-юр, яка залишена відповідачем без реагування, сума заборгованості погашена не була.

Позовні вимоги про стягнення з Запорізького обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки основного боргу в сумі 15477,35 грн., інфляційних витрат у сумі 58,38 грн. та 3% річних у сумі 91,76 грн. за договором № 201614 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006, є предметом судового розгляду у даній справі.

За приписами ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006 № 201614, є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Статтею 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Акти приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2014 року березень 2017 року, листопад 2018 року квітень 2021 року, відповідно до умов Договору та в силу положень ст. 629 ЦК України (договір є обов`язковим для виконання сторонами) є погодженими. А отже, зазначені вище акти є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач у строк передбачений Договором взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за спірний період не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 15477,35 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 15477,35 грн. підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання відповідача оплатити спожиту в період жовтень 2014 року березень 2017 року, листопад 2018 року квітень 2021 року за договором від 01.09.2006 № 201614 не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії не здійснив, будь-яких претензій щодо виконання позивачем договору та щодо виставлених позивачем актів приймання-передачі і рахунків за спірний період не пред`явив, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15477,35 грн. обґрунтованою, заснованою на законі та договорі та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Судом перевірено розрахунки позивача 3% річних в сумі 91,76 грн за період з 25.12.2018 по 11.03.2020 та з 25.12.2019 по 11.03.2020 та 58,38 грн. інфляції за період листопад 2018 року квітень 2019 року, листопад 2019 грудень 2019 року з урахуванням приписів законодавства. Вимоги в цій частині визнано обґрунтованими та задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами обґрунтованість позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняється у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки (вул. Нижньодніпровська, буд. 21А, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код 03963934) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, на Запорізьке обласне управління АТ «Ощадний банк України», МФО 313957, UA 683139570000026039302042813, ЄДРПОУ 32121458) 15477 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 35 коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Запорізького обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки (вул. Нижньодніпровська, буд. 21А, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код 03963934) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, р/р НОМЕР_2 , МФО 320478, банк ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», Отримувач: Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458) 58 (п`ятдесят вісім) грн. 38 коп. інфляційних витрат, 91 (дев`яносто одна) грн. 76 коп. 3% річних, та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.09.2022.

СуддяТ.А. Азізбекян