Рішення

від 18.09.2022 по справі 909/368/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/368/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відшкодування судових витрат у справі

за позовом: Приватного підприємства "Брошнівська будівельна компанія",

до відповідача: Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області,

про стягнення заборгованості в сумі 2 089 974,00 грн.

за участю:

від позивача: Жарський Тарас Володимирович - адвокат, (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АТ № 1024195 від 31.05.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001142 від 17.02.2017)

від відповідача: представник не з`явився

установив: Приватне підприємство "Брошнівська будівельна компанія" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2 089 974,00 грн.

За результатами розгляду позовних вимог, Господарський суд Івано-Франківської області 29.08.2022 ухвалив рішення про задоволення позову. Стягнув з Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області на користь Приватного підприємства "Брошнівська будівельна компанія" 2 089 974 грн 00 к. (два мільйони вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири гривні) заборгованості , 31 349 грн 62 к. (тридцять одна тисяча триста сорок дев`ять гривень шістдесят дві копійки) судового збору. Призначив судове засідання по розгляду витрат на правову допомогу позивача на 19.09.2022 року.

05 вересня 2022 року на виконання вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України представником позивача подано до суду заяву про долучення доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу (вх. №11594/22 від 05.09.2022), орієнтований розмір якої позивач зазначив у позовній заяві. Відповідно до вказаної заяви представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення про відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 27 225 грн 00к.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 27 225 грн 00к. та просить суд їх задовольнити.

В судове засідання відповідач представника не направив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, з огляду на те , що представник відповідача приймав участь у засіданні суду 29.08.2022 в якому проголошенно рішення із зазначенням про судове засідання щодо розгляду витрат позивача на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне розглянути клопотання позивача про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача без представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи при поданні позову позивачем був наданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 27 225 грн 00к. У вказаній заяві позивач, з урахуванням приписів ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про надання доказів понесення витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

В судовому засіданні 29.08.2022 до судових дебатів позивача підтримав клопотання заявлене у позовній заяві щодо надання ним доказів понесення витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як підтверджується матеріалами справи, рішення суду ухвалено 29.08.2022, а 05.09.2022 до Господарського суду Івано-Франківської області представником позивача подано до суду заяву про долучення доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу (вх. №11594/22 від 05.09.2022).

Судом встановлено, що вказана заява подана у визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України термін. Зокрема, п`ятиденний термін завершився 03.09.2022, який у відповідності до календарного року є вихідним днем (субота).

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням вказаних вищих приписів Цивільного кодексу України останнім днем подачі позивачем доказів понесення витрат на правову допомогу є 05.09.2022, в який і подано представником позивача зазначені вище докази.

Отже, докази понесення позивачем витрат на правову допомогу подані у встановлені законом терміни.

На підтвердження понесених зазначених вище витрат позивач надав копії Договору про надання правової допомогу та здійснення представництва №Д22-05-01 від 02.05.2022, Додатку №1 від 30.05.2022 до Договору про надання правової допомогу та здійснення представництва №Д22-05-01 від 02.05.2022, в якому відображено виконання юридичних послуг, квитанції про сплату суми надання послуг в розмірі 27 225 грн 00к., ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АТ №1024195 від 31.05.2022, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001142 від 17.02.2017.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що надані копії Договору про надання правової допомогу та здійснення представництва №Д22-05-01 від 02.05.2022, Додатку №1 від 30.05.2022 до Договору про надання правової допомогу та здійснення представництва №Д22-05-01 від 02.05.2022, квитанції про сплату суми надання послуг в розмірі 27 225 грн 00к., ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АТ №1024195 від 31.05.2022, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001142 від 17.02.2017 в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх співрозмірності у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Заперечень щодо суми заявленої позивачем на правову допомогу зі сторони відповідача суду не надано.

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про відшкодування йому судових витрат шляхом стягнення з відповідача по справі 27 225 грн 00к. витрат на професійну правничу допомогу в суді.

Керуючись ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 73, 74, 77, 86, 123, 126, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача (вх. № 11574/22 від 05.09.22) про відшкодування судових витрат у справі №909/368/22 - задовольнити.

Стягнути з Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код 42753445) на користь Приватного підприємства "Брошнівська будівельна компанія" (вул. Івана Франка, буд. 20, кв. 20, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77611, код 42197240) - 27 225 грн 00к. (двадцять сім тисяч двісті двадцять п`ять гривень) - витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено 20.09.2022

Суддя О. М. Фанда