Ухвала

від 18.09.2022 по справі 910/9206/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

19.09.2022Справа № 910/9206/22За заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОДИНА ЕРС"

про забезпечення позову

у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОДИНА ЕРС"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІНЕМАДЕЙ"

про стягнення 1 961 127,78 грн.,

Суддя Приходько І.В.

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОДИНА ЕРС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІНЕМАДЕЙ" про стягнення у розмірі 1 961 127,78 грн., з яких: заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги №190926/СД від 26.09.2019 у розмірі 1 415 000,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 466 251,78 грн., 3% річних у розмірі 79 875, 84 грн.

Разом з позовною заявою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОДИНА ЕРС" подало заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на рахунки ТОВ "Сінемадей" (ідентифікаційний код юридичної особи 42158386) в межах суми позовних вимог, а саме: 1 961 127,78 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що між позивачем та відповідачем укладено договір поворотної фінансової допомоги №190926/СД від 26.09.2019, за вказаним договором ТОВ "РОДИНА ЕРС" передала ТОВ "СІНЕМАДЕЙ" грошові кошти (фінансову допомогу), а ТОВ "СІНЕМАДЕЙ" зобов`язалось повернути фінансову допомогу до 19.10.2020.

Як зазначає заявник, фінансова допомога у сумі 1 415 000,00 грн. так і не була повернута, наявність заборгованість визнана самим відповідачем у акті звірки від 12.07.2021 та листі №14-07-22-2 від 14.07.2022 (копії акту та листа додані до позовної заяви).

За твердженнями заявника останній неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути надану фінансову допомогу, на що відповідач або просив надати відстрочку, або ігнорував дані звернення. 12.07.2022 позивач звернувся з письмовою претензією №07/22, вимагаючи у відповідача здійснити оплату заборгованості у розмірі 1 415 000,00 грн. у триденний строк, з дня отримання претензії. На що була отримана відповідь №14-07-22-2 від 14.07.2022, де відповідач вказав, що у нього немає можливості сплатити заборгованість.

За доводами позивача, у зв`язку із ігноруванням надісланої позивачем претензії та інших вимог оплатити існуючу заборгованість, позивач був вимушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.

Крім того, позивач зазначає, що 15.04.2022 щодо відповідача було відкрите виконавче провадження №68818913, в якому він виступає боржником, і яке по дату подачі даної заяви є непогашеним.

У зв`язку з відсутністю будь-якого погашення протягом тривалого строку (20-ти місяців) та наявних у відповідача фінансових проблем, за доводами позивача, існує реальна загроза невиконання рішення суду, у разі задоволення позовної заяви.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки ТОВ "Сінемадей" (ідентифікаційний код юридичної особи 42158386) в межах суми позовних вимог, а саме: 1 961 127,78 грн., суд зазначає, що заявником не надано жодних доказів у розумінні статей 76-79 ГПК України на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі та поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, посилання заявника на те, що фінансова допомога у сумі 1 415 000,00 грн. так і не була повернута, у зв`язку з наявністю фінансових проблем у відповідача, а також твердження, що 15.04.2022 року щодо відповідача було відкрите виконавче провадження №68818913, в якому він виступає боржником, і яке по дату подачі даної заяви є непогашеним, не можуть беззаперечно свідчити про неможливість реального виконання рішення суду та наявність будь-яких труднощів при виконанні такого рішення у випадку задоволення позову про стягнення 1 961 127,78 грн., з яким позивач звернувся до суду.

Так, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення майбутнім відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, всупереч наведених вимог закону, позивач в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач планує звернутися до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить заявник.

Таким чином, приймаючи до уваги відсутність будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову саме в такий спосіб, який було визначено позивачем, порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОДИНА ЕРС" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Приходько