Рішення

від 19.09.2022 по справі 910/21104/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2022Справа № 910/21104/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/21104/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ. Попудренка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продресурс і К"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

20 грудня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ. Попудренка" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 13.12.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продресурс і К" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 116 829,14 грн., з них: основного боргу - 112 464,28 грн. (сто дванадцять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 28 копійок), інфляційних витрат - 3292,60 грн. (три тисячі двісті дев`яносто дві гривні 60 копійок) та 3% річних - 1072,26 грн. (одна тисяча сімдесят дві гривні 26 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки сільськогосподарської продукції № 24К від 16.08.2021 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 року у справі № 910/21104/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ. Попудренка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продресурс і К" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "ІМ. Попудренка" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовими ідентифікаторами № 0105491703446 та № 0105491703438 вбачається, що поштові відправлення з ухвалою суду від 23.12.2021 року у справі № 910/21104/21 вручені позивачу - 30.12.2021 року (за адресою для листування) та 31.12.2021 року (за юридичною адресою).

04 січня 2022 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ. Попудренка" надійшла заява б/н від 30.12.2021 року "Про усунення недоліків позовної заяви". Вказана заява направлена відправленням "Укрпошта Експрес" 30.12.2021 року за штриховим кодовим ідентифікатором 1400606218445, що підтверджується датою оформлення на конверті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21104/21, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

28 січня 2022 року через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав того, що позов було подано передчасно, позивачем не виконані зобов`язання за договором в часині надання документів, передбачених пунктом 5.1, 10.2 договору поставки, також позивачем не здійснено коригування податкової накладної. Також за твердженнями відповідача строк оплати товару не настав, а тому за відповідачем не може обліковуватись заборгованість.

09 лютого 2022 року позивачем до суду була подана відповідь на відзив, в якій на спростування доводів відповідача ТОВ «ІМ. Попудренка» зазначив про здійснення коригування податкової накладної 16 вересня 2021 року, а також зазначено про відсутність доказів відмови відповідача від прийняття товару.

Також, 9 лютого 2022 року позивачем до суду була подана заява про стягнення судових витрат по справі № 910/211104/21.

10 лютого 2022 року до суду позивачем були надані докази скерування поштовим шляхом на адресу відповідача вищевказаної заяви про стягнення судових витрат по цій справі.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами до суду не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні суд розглядає дану справу з перевищенням встановленого ст. 248 Господарського процесуального кодексу України строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМ. Попудренка», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продресурс І К», як покупцем, було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №24К, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити ріпак, який не містить ГМО (товар), врожаю 2021 року, нормальної товарної якості, що відповідає екологічним нормам та державним стандартам.

Згідно з п. 2.1. договору поставки №24К ціна товару, кількість, номенклатура, асортимент і загальна вартість кожної конкретної партії товару, що придбавається на умовах договору, передбачена в додатковій угоді.

Додатковою угодою №1 до договору поставки сільськогосподарської продукції №24К, укладеною 16 серпня 2021 року, визначено, що постачальник постачає товар, який відповідає базовим показникам якості, а саме «ріпак не містить ГМО» в у кількості 44,70 тон, вартістю 811 302,32 грн у тому числі ПДВ 99 633,62 грн.

Передача товару здійснюється на ПП «Північхліб» (зерновий склад), за адресою: Україна, 16300, Чернігівська область, Куликівський район, селище міського типу Куликівка, вулиця 8-го березня, будинок 44, та здійснюється шляхом відвантаження товару на автомобілі покупця.

Відповідно до пункту 4.1. договору поставки №24К покупець здійснює оплату в розмірі 86% вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставлених рахунків-фактур, підписання додаткової угоди, отримання на електронну пошту prodresyrs@ukr.net належним чином завірених та відсканованих документів, передбачених пунктом 5.4 цього договору та в будь-якому випадку не пізніше наступного банківського дня з дня передачі товару покупцю. Остаточний розрахунок проводиться не пізніше наступного банківського дня з отримання реєстру на товар та отримання покупцем зареєстрованої постачальником відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку постачальника встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних, якщо інше не передбачено в додатковій угоді.

Згідно з пунктом 6.1. договору встановлено базові показники якості товару, ріпак (який не містить ГМО), а саме: смітна домішка - не більше 2%; вологість - не більше 8%; вміст ерукової кислоти - не більше 2%; вміст глюкозинолагів - не більше 25 мкМоль/г; олійна домішка - не більше 8%; олійність - базова 45,5%, не менше 42,5% (на суху речовину). Решта якісних показників згідно ДСТУ 4966:2008, якщо інше не передбачено умовами додаткової угоди.

Пунктом 7 додаткової угоди №1 передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам, передбачених пунктами 6.1 та з урахуванням пункту 6.2 договору № 24К.

Відповідно до пункту 6.2. договору поставки №24К у разі відхилення показників якості товару від базових, то витрати на послуги з доведення якості товару до базових, постачальник зобов`язується компенсувати покупцю.

На виконання вищевказаних умов договору та додаткових угод до нього постачальником було здійснено поставку товару: ріпаку, який не містить ГМО, у кількості 44,26 тон (з урахуванням відхилення +/-5%), який було відвантажено зерновим складом ПП «Північхліб» згідно листа постачальника №16/08 та підтверджено реєстром товарно-транспортних накладних на відвантаження зерна та олійних культур від 17 серпня 2021 року.

Згідно з пунктом 4.2. договору поставки № 24К моментом поставки товару постачальником та моментом переходу права власності до покупця вважається дата фактичної його передачі покупцю (відвантаження зі складу постачальника, переоформлення на елеваторі чи доставка товару та розвантаження в пункті призначення, в залежності від того, як це передбачено умовами додаткової угоди). Відповідно з моменту отримання товару відповідно до умов договору власником товару є покупець.

Відвантаження здійснювалось на автомобілі покупця марки МАН, державний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , кількість відвантаженого товару - 25 540 кг та марки Рено, державний номер НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 , кількість відвантаженого товару - 18 720 кг.

Відповідно до вимог договору поставки № 24К якість відвантаженого товару підтверджено наданими постачальником документами, а саме протоколом випробувань №1524 від 4 серпня 2021 року, посвідченням про якість зерна №002736 від 17 серпня 2021 року та посвідченням про якість зерна №002735 від 17 серпня 2021 року.

Зауважень від покупця або його уповноваженого представника щодо кількості та якості товару під час його отримання не надходило.

Згідно рахунку на оплату №192 від 16 серпня 2021 року покупцем 17 серпня 2021 року було попередньо сплачено 86% вартості товару в сумі 690 852,06 грн, що також підтверджується вхідним платіжним дорученням № 10347від 17 серпня 2021 року.

18 серпня 2021 року згідно квитанції №1 ТОВ «Ім. Попудренка» було зареєстровано податкову накладну від 17 серпня 2021 року та надіслано покупцю на його електронну пошту, що є підставою для остаточного розрахунку за фактично поставлений товар.

18 серпня 2021 року ТОВ «Ім. Попудренка» отримало електронною поштою лист від ТОВ «Продресурс і К» про невідповідність показників якості товару, відвантаженого на автомобіль марки МАН, державний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , а саме перевищення вмісту смітної домішки з базових 2,0% до 4,8% та проханням вирішити можливість направлення представника постачальника за адресою знаходження зернового складу ПрАТ «Любашівський елеватор».

Згідно отриманого листа покупцем було зазначено, що «автомобіль із товаром не розвантажується та готується відповідний акт представниками зернового складу».

ПрАТ «Любашівський елеватор» 18 серпня 2021 року було визначено залікову вагу товару, який надійшов автомобілем НОМЕР_1 у кількості 24 577 кг, згідно реєстру № 595 накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком за 18 серпня 2021 року. Загальна фізична вага товару, автомобіль НОМЕР_1 , складає 25 460 кг проти фактично відвантаженої постачальником на зерновому складі 25 540 кг, що свідчить про фактичне прийняття товару покупцем та його розвантаження на зерновому складі.

У той же час ПрАТ «Любашівський елеватор» 18 серпня 2021 року було визначено залікову вагу товару, який надійшов автомобілем АІ9211IT у кількості 24 513 кг згідно реєстру № 597 накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком за 18 серпня 2021 року. Загальна фізична вага Товару, автомобіль НОМЕР_5 , складає 25 180 кг проти фактично відвантаженої постачальником на зерновому складі 18 720 кг.

Зазначені відомості свідчать про фактичне довантаження автомобіля АІ921ПТ на шляху прямування авто до покупця, після фактичного відвантаження постачальником товару.

Згідно зазначених даних ПрАТ «Любашівський елеватор» було визначено загальну залікову вагу Товару у кількості 42 510 кг, що фактично є неможливим у зв`язку з самостійним довантаженням автомобіля покупцем в місцях інших ніж місце поставки товару та некоректним розрахунком ПрАТ «Любашівський елеватор».

16 вересня 2021 року постачальником було сформовано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17 серпня 2021 року на кількість фактично поставленого товару. Документ доставлено контрагенту через ДПС 19 вересня 2021 року, даний розрахунок коригування покупець не підтвердив.

Видаткова накладна №192 від 17 серпня 2021 року сформована відповідно до фактичної відвантаженої кількості товару 44,26 тон на загальну суму 803 316,34 грн.

Керуючись умовами договору поставки № 24К, враховуючи повідомлення покупця, ТОВ «Ім. Попудренка» листом №01/09 від 01 вересня 2021 року надало ТОВ «Продресурс і К», погодження компенсувати покупцю послуги з доведення якості товару до базових показників виходячи з об`єму товару 44 260 кг згідно розцінок ПрАТ «Любашівський елеватор», зазначених у реєстрах № 595 та № 597 від 18 серпня 2021 року. Дану пропозицію покупець не прийняв і водночас не виконав свої грошові зобов`язання.

Вищенаведені обставини стали підставою звернення із даним позовом до суду, в межах якого позивач просить суд стягнути з відповідача 112 464,28 грн основної заборгованості за поставлений товар, 3 292,60 грн інфляційних втрат та 1 072,26 грн - 3% річних за період з 20 серпня 2021 по 13 грудня 2021 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже було встановлено судом вище, на виконання умов договору поставки позивач передав, а відповідач прийняв товар суму 803 316,34 грн, що підтверджується видатковою накладною № 192 від 17 серпня 2021 року.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За приписами частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Умовами укладеного договору поставки та додатковою угодою № 1 сторони погодили, що остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється відповідачем не пізніше наступного банківського дня з отримання реєстру на товар та отримання покупцем зареєстрованої постачальником відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку постачальника встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних, якщо інше не передбачено в додатковій угоді.

Таким чином, оскільки товар поставлений 17 серпня 2021 року, податкова накладна від 17 серпня 2021 року (зареєстрована 19 серпня 2021 року), реєстр товарно-транспортних накладних на відвантаження зерна та олійних культур датований 17 серпня 2021 року, суд вважає, що строк виконання відповідачем обов`язку оплати поставленого товару є таким, що настав 20 серпня 2021 року.

Приписами ч. 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 112 464,28 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача, покладені в основу проти позову з огляду на таке.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 № П-7 (із змінами, внесеними постановами Держарбітражу СРСР від 29 грудня 1973 № 81, від 14 листопада 1974 № 98, від 23 липня 1975 № 115) приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектністю продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, гари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.

Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах при договорі.

При неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

Приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача в такі строки:

а) за умови поставки в інше місто - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції одержувачем;

б) за умови поставки у межах міста - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 годин після надходження продукції на склад одержувача.

За результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю. Акт повинен бути підписаний всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Претензія, яка випливає з поставки продукції, що не відповідає по якості, комплектності, тарі, упаковці і маркуванню стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурами, зразками (еталонами), пред`являється одержувачем (покупцем) виробнику (відправнику, постачальнику) у встановлений строк.

До претензії про поставку продукції неналежної якості або некомплектності мають бути додані акт і документи, зазначені в пп. 31 і 34 цієї Інструкції, якщо їх немає у виробника (відправника, постачальника), а також документи, що підтверджують реалізацію продукції, яка швидко за вказівкою органів санітарного нагляду, якщо продукція до моменту пред`явлення претензії реалізована.

Про результати розгляду претензії відправник (виробник, постачальник) повідомляє одержувачеві у встановлений термін.

Відповідно до вищезазначеної інструкції Покупцем не було дотримано встановленого порядку приймання продукції за якістю і комплектністю, претензію щодо постачання Товару неналежної якості з необхідними доданими до неї документами Постачальник не отримував.

Оскільки чинне законодавство не передбачає, в якій формі та якими саме діями мас підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару, то за умови існування передбачених законом достатніх правових підстав, відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися г юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що. як наслідок, виключає настання обов`язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця. Аналогічна правова позиція міститься у постанові від 15 вересня 2020 року Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 920/618/18.

При цьому, слід зазначити, що відповідач не вживав жодних дій щодо повернення отриманого від позивача товару та не повідомляв останнього про наміри повернути придбаний товар.

Крім того, позивач просить суд стягнути з інфляційні втрати у розмірі 3292,60 грн та 3% річних у розмірі 1072,26 грн за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині нарахування індексу інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3292,60 грн, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню повністю.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, суд встановив, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в заявленому розмірі - 1072,26 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю .

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме основного боргу - 112 464,28 грн, 3% річних - 1072,26 грн та інфляційні втрати - 3292,60 грн.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Щодо розподілу судових витрат (судового збору та витрат на правничу допомогу).

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано: договір про надання правової допомоги № 16 від 26 червня 2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 1 лютого 2022 року, довіреність від 26 червня 2021 року, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2502 від 10 січня 21019 року.

З метою виконання договору про надання правової допомоги № 16 від 26 червня 2021 року адвокатом вивчено матеріали справи (договір поставки, додатки до договору, листування сторін, відзив відповідача на позовну заяву), вивчено та узагальнено судову практику при вирішення подібних за змістом судових справ, що стосуються стягнення боргу за поставлений товар, підготовлено позовну заяву про стягнення, заяву про усунення недоліків позовної заяви у справі № 910/21104/21 згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2021 року, підготовлено відповідь на відзив відповідача на позовну заяву у справі № 910/21104/21, підготовлено заяву про стягнення з ТОВ «Продресурс і К» витрат на правову допомогу понесених ТОВ «Ім. Попудренка» під час розгляду справи № 910/21104/21.

На підтвердження виконання вищевказаних робіт позивачем та адвокатом складений та підписаний акт приймання - передачі наданих послуг від 1 лютого 2022 року на суму 9000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене суд встановив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн є пов`язаними з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Заявлена сума витрат не перевищує їх попереднього орієнтовного розрахунку, наданого суду (протилежного відповідачем не доведено належними та допустимими доказами).

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги задоволення пред`явлених ТОВ «Ім. Попудренко» позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині покладення на відповідача 9000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Також, відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продресурс і К" (ідентифікаційний код 37113200, адреса: 03040, м. Київ, вул. Михайла Стельмаха, 10-А, офіс 316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ. Попудренка" (ідентифікаційний код 03796710, адреса: 15020, Чернігівська обл., Ріпкинський р-н, с. Задеріївка, вул. Петренка, 14) грошові кошти: основного боргу - 112 464,28 грн (сто дванадцять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 28 копійок), 3% річних - 1072,26 грн (одну тисячу сімдесят дві гривні 26 копійок), інфляційні втрати - 3292,60 грн (три тисячі двісті дев`яносто дві гривні 60 копійок), 9000,00 грн (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) - витрат на правову допомогу та судовий збір - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.09.2022р.

Суддя О.В. Котков