Рішення

від 13.09.2022 по справі 914/1366/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022 Справа № 914/1366/22

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК 5»

про: стягнення 262 494,40 грн.,

представники

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2022р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК 5» про стягнення 262 494,40 грн.

30.06.2022р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначити на 20.07.2022р.; явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

18.07.2022р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№15213/22.

У судове засідання 20.07.2022р. відповідач не забезпечив участь повноважного представника, суд постановив розгляд справи відкласти на 31.08.2022р. о 13.30 год.

Ухвалою від 22.07.2022р., в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав відповідача у цій справі та повідомляв позивача про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судове засідання 31.08.2022р. відповідач не забезпечив участь повноважного представника, суд постановив розгляд справи відкласти на 14.09.2022р. о 13.45 год.

Ухвалою від 05.09.2022р., в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав відповідача у цій справі та повідомляв позивача про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судове засідання 14.09.2022р. відповідач не забезпечив участь повноважного представника.

Відзиву від відповідача не надходило.

У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020р. у справі №914/6968/16.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» слідує, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Львівської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суть спору: Спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого позивачем товару у визначений договором строк.

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №БТРО_2021/05/057 від 22.05.2021р. щодо оплати поставленого товару, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 188 525,05 грн. В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 29 715,29 грн., 10 % річних в розмірі 16 549,31 грн., інфляційні втрати в розмірі 27 704,72 грн.

Позиція відповідача:

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи пояснень не подав.

За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Позивач - Акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» та Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК 5» уклали Договір поставки № БТРО_2021/05/057 бетонних сумішей готових та будівельних розчинів від 22 травня 2021 року (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Позивач (Постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю на умовах Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити бетонні суміші готові та будівельні розчини, які надалі іменуються «Товар», в асортименті та за цінами, визначеними Сторонами в видаткових накладних.

Пунктом 2.1. Договору Сторони погодили, що Товар постачається Відповідачу партіями на підставі погоджених Постачальником заявок Покупця, які направляються Постачальнику на умовах Договору.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) днів з дати поставки Товару. Але незалежно від строку оплати Покупець повинен повністю сплатити за поставлений Товар до закінчення строку дії договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки Постачальника.

Орієнтовна загальна сума Договору складає 650 000,00 гривень з врахуванням ПДВ (п. 4.4. договору).

Згідно п. 9.1. Договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і скріплення печатками і діє до 30.12.2022р.

Як ствердив позивач, на виконання умов Договору, з 24.05.2021 року по 16.06.2021 року Позивачем було поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 288 525,05 грн, що підтверджується підписаними Сторонами накладними. Натомість, в порушення умов Договору, Відповідачем було частково сплачено за Товар лише 100 000,00 грн. Таким чином, станом на 18.05.2022 року заборгованість Відповідача за поставлений Товар склала - 188525,05 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків. Неоплаченим залишився Товар, отриманий Відповідачем за наступними накладними:№5/45030 від 31.05.2021р., №5/47841 від 03.06.2021р., №5/47847 від 07.06.2021р., №5/48533 від 09.06.2021р., №5/48967 від 10.06.2021р., №5/50873 від 12.06.2021р., №5/50847 від 15.06.2021р., №5/53283 від 16.06.2021р.

01.07.2021р. сторонами підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2021р. по 30.06.2021р. по договору № БТРО_2021/05/057 від 22.05.2021р., відповідно до якого станом на 30.06.2021р. сальдо на користь Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» складає 188 525,05 грн.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що в разі невчасного внесення покупцем належної плати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав на наявність невиконаного зобов`язання відповідача з оплати 188 525,05 грн. основної заборгованості - вартості неоплаченого товару. За прострочення оплати позивачем нараховано до стягнення з відповідача пені в розмірі 29 715,29 грн., 10 % річних в розмірі 16 549,31 грн., інфляційні втрати в розмірі 27 704,72 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наданими позивачем накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та прийняття останнім товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів, котрі б свідчили про повне здійснення відповідачем оплати товару протягом 30 днів, як це передбачено п. 4.3. Договору, в матеріалах справи не міститься.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності доказів оплати відповідачем суми 188 525,05 грн. заборгованості у визначені строки та станом на час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними засобами доказування підтверджено наявність заборгованості у сумі 188 525,05 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що в разі невчасного внесення покупцем належної плати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим Договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.

Як встановлено судом, Відповідачем у встановлений строк свого обов`язку за Договором зі сплати за поставлений Позивачем Товар не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії Відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому Позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Проте, при здійснені нарахування пені Позивачем не було враховано приписів ст.253 та ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України під час визначення дати, з якої Відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з оплати за поставлений товар.

Суд здійснив власний розрахунок пені (із врахуванням наведених вище приписів чинного законодавства України) та дійшов висновку, що стягненню з Відповідача підлягає пеня на суму 29 711,94 грн. В іншій частині зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення 10% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання Відповідачем зобов`язання по оплаті товару, поставленого Позивачем, то вимоги останнього про стягнення з Відповідача 10% річних є законними та обґрунтованими.

Однак, суд не погоджується із визначеним Позивачем періодом нарахування 10% річних та зазначає, що Позивачем не було враховано приписи ст.253 та ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України під час визначення дати, з якої Відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з оплати за поставлений товар.

За розрахунком суду, cтягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 10% річних на суму 16 547,08 грн.В іншій частині зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, дійшов висновку про правомірність стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 27 704,72 грн. за розрахунком Позивача.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано, належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, підстав звільнення від обов`язку виконання зобов`язання зі сплати заявленої до стягнення суми не доведено.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена Позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №2055 від 07.06.2022р. на суму 3 973,42 грн.

Водночас, суд звертає увагу Позивача, що згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене вище, а також те, що відповідно до положень ГПК України та Закону України «Про судовий збір», за подання позову у цій справі Позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 937,42 грн., то переплачена сума судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 36,00 грн., проте, враховуючи те, що Позивачем, станом на момент ухвалення рішення у цій справі не подано, передбаченого ст.7 Закону України «Про судовий збір», клопотання, питання про повернення зазначеної суми судового збору, судом не вирішується.

З підстав наведеного, розподілу між Сторонами підлягає 3 937,42 грн., сплаченого Позивачем судового збору.

Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, станом на момент прийняття рішення Позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тому витрати зі сплати судового збору в сумі 3 937,34 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК 5» (місцезнаходження: Україна, 79010, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЛИЧАКІВСЬКА, будинок 45; ідентифікаційний код 42479688) на користь Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» (місцезнаходження: Україна, 01013, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУДІНДУСТРІЇ, будинок 7; ідентифікаційний код 05523398) суму основного боргу в розмірі 188 525,05 грн., 29 711,94 грн.-пені, 16 547,08 грн.- 10% річних, 27 704,72 грн. інфляційних втрат та 3 937,34 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 19.09.2022 р.

Суддя Король М.Р.