У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.08.07 Справа №19/174/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Мірошниченко М.В. , Хуторной В.М.
при секретарі Соколова А.А.
за участю:
представника кредитора - Приватного науково-виробничого підприємства „АнДі”, м.Енергодар Запорізької області, - Камісова А.Я., адвоката, дов.№03 від 02.07.2007р.
представника кредитора - Катревич М.Г. - Гардера О.Г., дов. від 05.04.2007р.
кредитора - Гардера О.Г.
Розпорядника майна боржника (арбітражного керуючого) - Житника В.П.
представник боржника - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-налагоджувальне підприємство „Бутек”, м.Енергодар Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.04.2007р.
у справі № 19/174/06
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-налагоджувальне підприємство „Бутек”, м.Енергодар Запорізької області
Установив:
Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2007р. (суддя Даценко Л.І.) за результатами попереднього засідання визнані і включені до реєстру в порядку черговості вимоги конкурсних кредиторів, зобов'язано розпорядника майна скликати перші загальні збори кредиторів, протокол зборів надати суду. Суд першої інстанції також зазначив, що усі незаявлені у справі про банкрутство боржника або заявлені з пропуском встановленого строку після публікації оголошення вимоги кредиторів не розглядаються і вважаються погашеними.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, заявник апеляційної скарги - боржник оскаржив його до апеляційного господарського суду, просить ухвалу скасувати.
Свої доводи мотивує невідповідністю резолютивної частини вказаної ухвали вимогам законодавства про банкрутство.
Зокрема, в описовій частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що вимоги по заробітній платі становлять - 124.946,45грн., але у резолютивній частині ухвали не вказано про те, що ці вимоги по заробітній платі визнані судом.
Далі заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що судом без належних на те підстав визнані грошові вимоги кредиторів - приватних підприємців - Гардера О.Г. та Катревича М.Г., так як ніяких робіт за договорами вони не виконували, а Катревич В.П., як директор боржника, не мав права підписувати акти виконаних робіт за договором, оскільки на час їх підписання він керівником боржника вже не являвся.
У відзивах на апеляційну скаргу кредитори: ТОВ.„НВП „АнДі”, Катревич М.Г., Гардер О.Г. і розпорядник майна боржника зазначили, що вважають оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заявник апеляційної скарги у наданому до суду апеляційної інстанції клопотанні просить розглянути скаргу без участі його представника.
Колегія суддів вважає за можливе задовольнити це клопотання та розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника заявника апеляційної скарги, оскільки перешкоди для розгляду відсутні, матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
У судовому засіданні представники кредиторів та розпорядник майна підтримали доводи та заперечення, що викладені у відзивах на апеляційну скаргу.
За розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2007р. №2316 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Мірошниченка М.В. і Хуторного В.М.
За згодою учасників судового процесу оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Виходячи з положень статті 15 Закону, господарський суд у попередньому засіданні розглядає реєстр вимог кредиторів, за результатами якого суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Судова колегія зазначає, що в описовій частині ухвали суд першої інстанції лише констатував, що розпорядник майна окремо вніс до реєстру заборгованість по заробітній платі на суму 124.946,45грн., але у резолютивній частині затверджено лише реєстр з вимогами конкурсних кредиторів. Оскільки місцевим господарським судом борг по зарплаті належним чином не розглянутий і не затверджений, то це свідчить про його фактичне невизнання. Крім того, розпорядником майна на порушення статті 14 Закону №2343 складений лише перелік фізичних осіб, перед якими існує заборгованість по зарплаті, а окремо до реєстру ці вимог не внесені.
На думку колегії суддів загальний розмір заборгованості по заробітній платі, як і грошові вимоги конкурсних кредиторів, підлягають обов'язковому затвердженню господарським судом, що надає можливість остаточно визначити загальну суму заборгованості боржника як перед конкурсними кредиторами, так із заробітної плати, авторської винагороди, аліментів тощо.
У даному випадку незатвердження господарським судом грошових вимог щодо виплати заробітної плати в подальшому може призвести до необґрунтованих змін розміру боргу і т.ін., що є неприпустимим. Не випадково законодавець зобов'язує розпорядника майна окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, який повинен бути також затверджений судом.
Таким чином, заявник обґрунтовано звертає увагу апеляційного суду на ці недоліки, допущені судом першої інстанції.
Разом з тим колегія суддів не може погодитись із доводами особи, що подала апеляційну скаргу, стосовно безпідставності грошових вимог приватних підприємців Катревич М.Г. і Гардера О.Г.
Як вбачається із матеріалів справи, кредиторська заборгованість боржника перед зазначеними особами виникла із договірних відносин.
Так, згідно з договором №04/08-01 від 02.08.2004р. приватний підприємець Катревич М.Г. у 2004-2005р.р. виконувала інженерний супровід робіт на енергоблоці №4 Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електростанція”, виконання робіт підтверджується підписаним двостороннім актом здавання-приймання виконаних робіт за цим договором від 27.09.2004р. (а.с.63-71 т.2) на суму 30.250грн., скріпленим печатками обох сторін, технічним завданням, протоколом погодження договірної ціни за договором, претензією кредитора до боржника, відповіддю на неї.
Доводи боржника про нібито відсутню у нього заборгованість перед кредитором Катревич М.Г. за цим договором колегія суддів не приймає до уваги, оскільки боржником не надано жодного доказу про зазначене. Договір як і акт виконаних робіт в установленому законом порядку не оспорювались, недійсними не визнані, а тому підстав для сумнівів у достовірності цих документів у суддів не має.
За договором №3/05 від 15.04.2005р. щодо надання юридичних послуг та правової допомоги (а.с.28-29 т.2) приватний підприємець Гардер О.Г. в період з 15.04.2005р. по 01.01.2006р. та з 01.01.2006р. по 01.08.2006р. надавав ці послуги боржникові, що підтверджується актами здавання-приймання виконаних робіт №№2 і 3, претензіями, відповідями на них, додатком №1 до договору щодо тарифів (а.с.29-37 т.2).
Доводи боржника про те, що усі акти виконаних робіт за цим договором підписані не боржником, а громадянином Катревичем В.П., який на той час вже не був керівником підприємства, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки і договір, і акти виконаних робіт з боку боржника засвідчені не тільки підписом керівника, але й скріплені печаткою підприємства-боржника. Як і попередній, так і цей договір, акти виконаних робіт в установленому законом порядку не оспорювались, недійсними не визнані, а тому підстави для сумнівів у справжності цих документів у колегії суддів також відсутні.
Згідно зі статтями 32 та 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги й на те, що у справах про банкрутство спори по суті не розглядаються, а лише встановлюється наявність або відсутність грошових зобов'язань до боржника.
А тому, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд у цій частині діяв у повній відповідності із законом, визнав суму боргу, яка підтверджена документально.
Враховуючи те, що відповідно до норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд розглядає вимоги кожного конкурсного кредитора на предмет їх відповідності чинному законодавству незалежно від їх визнання чи відхилення боржником і розпорядником майна, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та об'єктивно розглянув усі вимоги конкурсних кредиторів.
Разом з тим, резолютивну частину оскаржуваної ухвали слід змінити, доповнивши її абзацом наступного змісту: „Визнати вимоги щодо виплати заробітної плати у розмірі 124.946грн.45коп. Зобов'язати розпорядника майна окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати.”
Керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-налагоджувальне підприємство „Бутек”, м.Енергодар Запорізької області, задовольнити частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.04.2007р. у справі №19/174/06 змінити, частину першу резолютивної частини ухвали доповнити реченням наступного змісту: „Визнати вимоги щодо виплати заробітної плати у розмірі 124.946грн.45коп. Зобов'язати розпорядника майна окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати.”
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Мірошниченко М.В. Хуторной В.М.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2007 |
Оприлюднено | 30.10.2007 |
Номер документу | 1063290 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Кричмаржевський В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні