Ухвала

від 12.09.2022 по справі 920/1176/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.09.2022м. СумиСправа № 920/1176/20

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гумотехсервіс» (40030, м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 49, кв. 50, ідентифікаційний код 32602240) від 08.07.2022 б/н (вх. № 1449 від 11.07.2022) про відстрочення виконання рішення у справі № 920/1176/20 та матеріали зазначеної справи

за позовом: Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, ідентифікаційний код 23823253),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гумотехсервіс» (40030, м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 49, кв. 50, ідентифікаційний код 32602240),

про стягнення 314 445,28 грн.,

за участю представників:

позивача - Ромась І.М.,

відповідача - Грицик Г.О. (у режимі відеоконференції).

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.05.2021 у справі № 920/1176/20 ухвалено позовні вимоги задовольнити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гумотехсервіс" (40030, м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 49, кв. 50, ідентифікаційний код 32602240) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, ідентифікаційний код 23823253) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання без оформлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:03:001:0022, площею 0,7742 га, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 7 за період з 17.08.2017 по 31.12.2019 в сумі 314 445,28 грн (триста чотирнадцять тисяч чотириста сорок п`ять гривень 28 коп.) та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 4 716,68 грн (чотири тисячі сімсот шістнадцять гривень 68 коп.).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 № 920/1176/20 ухвалено рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.2021 у справі № 920/1176/20 залишити без змін.

21.12.2021 Господарським судом Сумської області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.2021 у справі № 920/1176/20.

11.07.2022 представник відповідача звернувся до суду із заявою від 08.07.2022 б/н (вх. № 1449 від 11.07.2022) про відстрочення виконання рішення суду, відповідно до якого просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 18.05.2021 до закінчення воєнного стану в Україні.

Заява вмотивована тим, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі та введенням воєнного стану в Україні.

Ухвалою суду від 15.07.2022 у справі № 920/1176/20 постановлено прийняти заяву представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення до розгляду; призначити її розгляд в судове засідання на 20.07.2022, 12:30.

18.07.2022 представником відповідача - адвокатом Грициком Г.О. (2810201014@mail.gov.ua) до суду надіслано через систему «Електронний суд» заяву від 17.07.2022 б/н (вх. № 1522 від 18.07.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 920/1176/20.

Ухвалою від 18.08.2022 у цій справі постановлено задовольнити заяву представника відповідача від 17.07.2022 б/н (вх. № 1522 від 18.08.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; провести розгляд заяви представника відповідача за участю представника відповідача - адвоката Грицика Г.О. (2810201014@mail.gov.ua) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення за посиланням www.vkz.court.gov.ua.

Ухвалою від 20.07.2022 у справі № 920/1176/20 судом постановлено відкласти розгляд заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гумотехсервіс» (40030, м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 49, кв. 50, ідентифікаційний код 32602240) від 08.07.2022 б/н (вх. № 1449 від 11.07.2022) про відстрочення виконання рішення у справі № 920/1176/20 на 16.08.2022, 14:30.

Водночас, розгляд зазначеної справи 16.08.2022 не відбувся у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А. з 12.08.2022 по 19.08.2022, що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Разом із заявою від 25.07.2022 б/н (вх. № 44 від 25.07.2022) представником відповідача надіслано до суду докази отримання копії заяви про відстрочення виконання рішення позивачем.

Представником позивача подано до суду письмові заперечення від 09.08.2022 № 133/22юр (вх. № 3491 від 10.08.2022) на заяву про відстрочку виконання рішення, де представник позивача зазначає про відсутність підстав для задоволення цієї заяви представника відповідача та росить суд відмовити у її задоволенні.

Також представником позивача подано до суду клопотання від 12.08.2022 № 201/22юр (вх. № 3598/22), де останній просить суд долучити до матеріалів цієї справи копію листа Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми від 12.08.2022 № 6.

Ухвалою від 22.08.2022 у справі № 920/1176/20 судом постановлено призначити розгляд заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гумотехсервіс» (40030, м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 49, кв. 50, ідентифікаційний код 32602240) від 08.07.2022 б/н (вх. № 1449 від 11.07.2022) про відстрочення виконання рішення у справі № 920/1176/20 на 13.09.2022, 12:50.

У судовому засіданні 13.09.2022 судом встановлено наступне.

Представник заявника (відповідача) приймав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, заяву про відстрочення виконання судового рішення підтримав та просить суд її задовольнити.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні у приміщенні суду, проти задоволення заяви представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення заперечував.

13.09.2022 представником позивача разом із заявою б/д, б/н (вх. № 4243/22 від 13.09.2022) подано до суду докази надсилання на адресу відповідача клопотання від 12.08.2022 № 201/22юр (вх. № 3598/22) разом із доданими до нього документами.

У судовому засіданні 13.09.2022 судом постановлено протокольну ухвалу, яку відповідно до приписів частини п`ятої статті 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання, та відповідно до якої постановлено долучити до матеріалів цієї справи подані учасниками справи зави, клопотання та письмові заперечення.

Суд, розглянувши заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 18.05.2021 у справі № 920/1176/20, визнав її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За приписами частини 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно зі статтею 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно із зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини третя, четверта статі 331 ГПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувана та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв`язку з тим, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої відстрочки.

Частиною третьою статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Відповідач зазначає, що він не має коштів на виконання рішення суду, а кошти, які знаходяться на його рахунках, є коштами концерну Укроборонпрому та мають цільове призначення. Проте, належних доказів на підтвердження цієї обставини відповідача не надав.

Додані до заяви про відстрочку роздруківки з сайту про проведені тендери не свідчать про наявність виняткових обставин, що перешкоджають вчасному виконанню відповідачем рішення суду у цій справі. Інших доказів, підтверджуючих скрутне матеріальне становище відповідач, відсутність у нього коштів та майна, не надав.

До того ж, лише одне посилання на введення в Україні воєнного стану не може свідчити про неможливість відповідача виконати рішення суду від 18.05.2021 без подання відповідних доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2019 у справі №2-54/08 зазначив, що відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (справа «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Сгеесе), від 19 березня 1997 року, пункт 40, ReportsofJudgmeNtsaNdDecisioNs 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (справа «ІммобільяреСаффі» проти Італії», № 22774/93, пункт 74, ЕСНR 1999-V), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), Вищий господарський суд України вважає, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

У свою чергу довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, господарський суд дійшов висновку, що обставини, на які останній посилається в її обґрунтування, не є тими обставинами, з якими закон пов`язує можливість вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду.

Крім того, відповідач не довів суду, як того вимагає стаття 331 Господарського процесуального кодексу України, що в даному випадку мають місце виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, а також, що у відповідача як юридичної особи є такі обставини, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду від 18.05.2021 у справі № 920/1176/20 до закінчення воєнного стану в Україні.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан строком па 30 діб.

У подальшому строк воєнного стану був продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 (затверджено Законом № 2119-ІХ від 15.03.2022) на 30 діб, від 18.04.2022 № 259/2022 (затверджено Законом № 2212-1Х від 21.04.2022) на 30 діб, від 17.05.2022 № 341/22 (затверджено Законом № 2263-ІХ від 22.05.2022) на 90 діб.

Водночас ураховуючи, що наразі повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України триває, існують підстави вважати, що строк воєнного стану буде продовжений й надалі. Тобто, на сьогодні неможливо встановити конкретну дату закінчення воєнного стану в Україні.

З огляду на зазначене, відстрочка виконання рішення суду від 18.05.2021 у цій справі з формулюванням «до закінчення воєнного стану в Україні» без визначення конкретної дати призведене до грубого порушення прав позивача, який має законні сподівання на своєчасне виконання судового рішення, постановленого на його користь.

У постанові від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 Верховний Суд зробив такий висновок, ГПК України передбачає, що за заявою сторони суд. який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення... Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини перша і п`ята статті 331).

Із зазначеною правовою позицією погодився Верховний Суд у постанові від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19.

При застосуванні положень частини п`ятої статті 331 ГПК України в частині строку відстрочення виконання судового рішення має враховуватись дата ухвалення такого рішення, а не набрання ним законної сили.

До того ж, визначений зазначеними положеннями строк для відстрочення виконання судового рішення (один рік) є присічним та чинним законодавством не передбачена можливість його поновлення чи продовження.

Рішення у цій справі ухвалено судом 18.05.2021, натомість відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання зазначеного рішення 11.07.2022, тобто після спливу одного року з дня його ухвалення.

Отже, з огляду на те, що відповідач звернувся із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 18.05.2021 після спливу одного року з дати його ухвалення, враховуючи, що відповідно до чинного законодавства відстрочка виконання рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

На підставі вищевикладеного, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гумотехсервіс» (40030, м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 49, кв. 50, ідентифікаційний код 32602240) від 08.07.2022 б/н (вх. № 1449 від 11.07.2022) про відстрочення виконання рішення у справі № 920/1176/20 за її необґрунтованістю.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гумотехсервіс» (40030, м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 49, кв. 50, ідентифікаційний код 32602240) від 08.07.2022 б/н (вх. № 1449 від 11.07.2022) про відстрочення виконання рішення у справі № 920/1176/20.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 13 вересня 2022 року.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

4. Надіслати копію ухвали учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 19 вересня 2022 року.

Суддя Ю.А. Джепа