Ухвала

від 12.09.2022 по справі 380/8482/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8482/22

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13 вересня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Савки В.А.,

за участі:

представника позивача Цапа М.П., згідно договору,

представника відповідача Паращича В.П., згідно наказу,

розглянувши в м. Львові за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію обтяжень, скасування державної реєстрації обтяжень,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради (далі - Управління державної реєстрації, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Корнєєвої Євгенії Юріївни, Львівське міське управління юстиції, Львівська область, щодо державної реєстрації обтяження у вигляді арешту нерухомого майна вчиненої на підставі заяви про реєстрацію прав та їх обтяження, серія та номер 17.07.2014, видавник: Головне управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, слідче управління, супровідний; ухвали суду, серія та номер: справа 461/8096/14-к, виданої 15.07.2014, видавник: Галицький районний суд м. Львова;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Корнєєвої Євгенії Юріївни, Львівське міське управління юстиції, Львівська область, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14518258 від 17.07.2014 15:32:39;

- скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на земельну ділянку за кадастровим номером 4623681800:03:001:0039, що належить ОСОБА_2 , номер запису обтяження 6370496 від 17.07.2014 15:28:45;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Корнєєвої Євгенії Юріївни, Львівське міське управління юстиції, Львівська обл. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14519733 від 17.07.2014 15:56:50;

- скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на земельну ділянку за кадастровим номером 4623681800:03:001:0040, що належить ОСОБА_2 , номер запису обтяження 6371135 від 17.07.2014 15:48:51;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Корнєєвої Євгенії Юріївни, Львівське міське управління юстиції, Львівська обл. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14520792 від 17.07.2014 16:14:29;

- скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на земельну ділянку за кадастровим номером 4623681800:03:001:0041, що належить ОСОБА_2 , номер запису обтяження 6371667 від 17.07.2014 16:08:12.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини. Спадкове майно включає в тому числі земельні ділянки в селі Кугаїв Пустомитівського району Львівської області за кадастровими номерами: 4623681800:03:001:0039 (Державний акт від 14.10.2009 ЯЕ 545640); 4623681800:03:001:0040 (Державний акт від 14.10.2009 ЯЕ 545641); 4623681800:03:001:0041 (Державний акт від 14.10.2009 ЯЕ 545639). Позивач виявила намір успадкувати зазначене майно. Однак, 15.12.2021 листом №1227/02-14 в.о. завідуючого Першою львівською державною нотаріальною конторою Кутельмах О.Ф. повідомлено, що у зв`язку з оформленням спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на три земельні ділянки в селі Кугаїв Пустомитівського району Львівської області за кадастровими номерами: 4623681800:03:001.0039, 4623681800:03:001.0040, 4623681800:03:001:0041 при підготовці документів для видачі свідоцтв про право на спадщину на ці земельні ділянки 13.10.2021 була отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про наявність обтяжень (арештів) на вищезазначені земельні ділянки. Також згідно цієї ж інформації, цільове призначення та площа земельних ділянок з цими ж кадастровими номерами інші, ніж в наданих ОСОБА_1 правовстановлюючих документах та в інформації з Державного земельного кадастру. Таким чином, оформлення спадщини можливе тільки після зняття арешту з цих земельних ділянок і виправлення помилок щодо їх цільового призначення та площі. Позивач зазначає, що підставою для державної реєстрації обтяження нерухомого майна її батька у вигляді арешту слугувала ухвала Галицького районного суду м. Львова у справі 461/8096/14-к від 15.07.2014. Так, згідно даної ухвали суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф. ухвалив накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, на земельні ділянки, які розташовані на території Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, а саме: на земельну ділянку площею 0,1193 га на території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯД №512250, зареєстрований 14.11.2008; площею 0,2097 га на території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯД №512521, зареєстрований 14.11.2008; площею 0,2500 га на території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯЛ №200579, зареєстрований 30.12.2010; площею 0,2600 га на території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯД №512523, зареєстрований 14.11.2008; площею 0,7474 га на території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯД №512522, зареєстрований 14.11.2008. Відповідно на підставі вказаної вище ухвали Галицького районного суду м. Львова у справі 461/8096/14-к від 15.07.2014 державний реєстратор Львівського міського управління юстиції ОСОБА_4 17.07.2014 прийняла оспорювані: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 14518258 від 17.07.2014 15:32:39, вид обтяження: арешт нерухомого майна, земельна ділянка, кадастровий номер 4623681800:03:001:0039, площа 0,1193 га; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 14520792 від 17.07.2014 16:14:29, вид обтяження: арешт нерухомого майна, земельна ділянка, кадастровий номер 4623681800:03:001:0040, площа 0,2097 га; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 14519733 від 17.07.2014 15:56:50, вид обтяження: арешт нерухомого майна, земельна ділянка, кадастровий номер 4623681800:03:001:0041, площа 0,7474 га. ОСОБА_1 вважає, що вказані в рішеннях державного реєстратора кадастрові номери ділянок присвоєні ділянкам її померлого батька, право власності на які підтверджено державними актами від 14.10.2009 ЯЕ №545640, від 14.10.2009 ЯЕ №545641, від 14.10.2009 ЯЕ №545639. І в ухвалі суду Галицького районного суду м. Львова у справі 461/8096/14-к від 15.07.2014 про накладення арешту вказані державні акти відсутні. Згідно інформації з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, а саме копій державних актів земельних ділянок: від 14.10.2009 №ЯЕ 545640, від 14.10.2009 № ЯЕ 545641, від 14.10.2009 №ЯЕ 545639. тобто тих актів, земельні ділянки за якими належать батькові ОСОБА_1 і вказаним земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери 623681800:03:001:0039, 4623681800:03:001:0040, 4623681800:03:001:0041. В супереч ухвалі суду Галицького районного суду м. Львова у справі 461/8096/14-к від 15.07.2014 державний реєстратор наклав арешт не на майно ОСОБА_3 , а на майно її батька, ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вважає, що державним реєстратором при накладенні обтяження порушено його права, свободи та інтереси. А саме право на прийняття спадщини за законом, право на вільне користування та розпорядження своїм майном. Крім того, державним реєстратором порушено порядок вчинення реєстраційних дій, передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». А саме, всупереч приписам законодавства державний реєстратор, очевидно, не здійснив ряд дій передбачених чинним законом, зокрема, в тому числі не використав відомості Державного земельного кадастру, що є порушенням в частині нездійснення належної перевірки відомостей стосовно наявності підстав для обтяження нерухомого майна ОСОБА_2 , що свідчить про протиправність такого рішення державного реєстратора. Державний реєстратор не врахував, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі 461/8096/14-к від 15.07.2014 накладено арешт на майно ОСОБА_3 , зокрема, на земельні ділянки права на які підтверджуються Державним актом ЯД №512250 від 14.11.2008, Державним актом ЯД №512521 від 14.11.2008, Державним актом ЯД №200579 від 30.12.2010; Державним актом ЯД №512523 від 14.11.2008; Державним актом ЯД №512522 від 14.11.2008, а не на майно ОСОБА_2 , права власності на ділянки якого підтверджуються Державним актом від 14.10.2009 ЯЕ №545640, Державним актом від 14.10.2009 ЯЕ №545641, Державним актом від 14.10.2009 ЯЕ №545639. Також державний реєстратор не врахував, що кадастровий номер 4623681800:03:001:0039 присвоєний ділянці згідно Державного акту від 14.10.2009 ЯЕ №545640; кадастровий номер 4623681800:03:001:0040 присвоєний ділянці згідно Державного акту від 14.10.2009 ЯЕ №545641; кадастровий номер 4623681800:03:001:0041 присвоєний ділянці згідно Державного акту від 14.10.2009 ЯЕ №545639. Тобто має місце повна невідповідність ухвалі Галицького районного суду м. Львова у справі 461/8096/14-к від 15.07.2014. Дії реєстратора призвели до ухвалення рішень, які не відповідають реквізитам правовстановлюючих документів в частині адреси, площі, цільового призначення, власника ділянок. Крім того, дії реєстратора призвели до ухвалення рішень, які не відповідають даним, які містяться в Державному земельному кадастрі в частині адреси, площі, цільового призначення, власника ділянок. На думку позивача, державний реєстратор не врахував, що в Державному земельному кадастрі за вказаними кадастровими номерами ділянок наявний лише один власник - ОСОБА_2 , права якого підтверджуються доданими документами і ухвалою суду на його майно арешт не накладався. Враховуючи наведене є всі підстави для заявления вимоги про визнання протиправними дії державного реєстратора та про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою від 20.06.2022 позовну заву залишено без руху.

Ухвалою від 29.06.2022 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

08.07.2022 за вх. № 46166 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.

11.07.2022 за вх. № 46400 від позивача надійшла відповідь на відзив.

19.07.2022 за вх. № 47783 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

19.07.2022 за вх. № 47785 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. У своєму клопотанні Управління державної реєстрації зазначає, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останні відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. У постановах від 04.09.2018 у справі №823/2042/18, 04.04.2018 у справ №817/1048/17, від 18.04.2018 у справі №804/1001/16 Верховний Суд дійшов висновку, що позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи. Тому такий спір є спором про цивільне право незалежно від того чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства. Крім того, відповідач покликається на судову практику, де Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала відступлення від своїх попередніх позицій тим, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час реєстраційних дій не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише під час розгляду справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою. Велика Палата Верховного Суду в правовідносинах щодо оскарження реєстраційних дій висловила позицію, згідно якої якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, те визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Крім того, у додаткових пояснення від 09.09.2022 вх. № 13683ел представник відповідача зазначив, що Кримінально-процесуальним кодексом України передбачений чіткий порядок скасування арешту майна.

Від представника позивача 06.09.2022 за вх. № 57377 надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. Зазначає, що судова практика в аналогічних спорах визначає цей спір як спір адміністративної юрисдикції. Крім того, ЄДРСР не містить відомостей про судове рішення про обтяження майна ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є позивач в даній справі. Тобто вказує, що даному спору притаманний публічно-правовий характер.

У підготовчому засіданні 13.09.2022 суд поставив на обговорення клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив, просив у задоволенні даного клопотання відмовити.

Представник відповідача підтримав подану заяву про закриття провадження у вказаній справі, просив задовольнити.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися дана справа, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У свою чергу, п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас, за приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.06.2018 у справі № 819/362/16, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2018 у справі № 826/27224/15, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Поряд з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З матеріалів справи видно, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи щодо прийняття рішень про державну реєстрацію обтяжень земельних ділянок, вид обтяження: арешт нерухомого майна.

Як випливає з матеріалів справи і не заперечується сторонами у справі, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . В зв`язку з чим ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини. Спадкове майно включає в тому числі земельні ділянки в селі Кугаїв Пустомитівського району Львівської області за кадастровими номерами: 4623681800:03:001:0039 (Державний акт від 14.10.2009 ЯЕ №545640), 4623681800:03:001:0040 (Державний акт від 14.10.2009 ЯЕ №545641), 4623681800:03:001:0041 (Державний акт від 14.10.2009 ЯЕ №545639). Водночас, 15.12.2021 листом №1227/02-14 в.о. завідуючого Першою Львівською державною нотаріальною конторою Кутельмах О.Ф. повідомлено позивача, що у зв`язку з оформленням спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на три земельні ділянки в селі Кугаїв Пустомитівського району Львівської області за кадастровими номерами: 4623681800:03:001.0039, 4623681800:03:001.0040, 4623681800:03:001:0041 при підготовці документів для видачі свідоцтв про право на спадщину на ці земельні ділянки 13.10.2021 була отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про наявність обтяжень (арештів) на вищезазначені земельні ділянки. Крім того, згідно цієї інформації цільове призначення та площа земельних ділянок з цими ж кадастровими номерами інші, ніж в наданих ОСОБА_1 правовстановлюючих документах та в інформації з Державного земельного кадастру. Таким чином, оформлення спадщини можливе тільки після зняття арешту з цих земельних ділянок і виправлення помилок щодо їх цільового призначення та площі.

В той же ж час, підставою для державної реєстрації обтяження нерухомого майна ОСОБА_2 у вигляді арешту слугувала ухвала Галицького районного суду м. Львова у справі кримінальній справі 461/8096/14-к від 15.07.2014. Так, згідно даної ухвали суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф. ухвали накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема на земельні ділянки, які розташовані на території Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, а саме: на земельну ділянку площею 0,1193 га на території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯД №512250, зареєстрований 14.11.2008; площею 0,2097 га на території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯД №512521, зареєстрований 14.11.2008; площею 0,2500 га на території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯЛ №200579, зареєстрований 30.12.2010; площею 0,2600 га на території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯД №512523, зареєстрований 14.11.2008; площею 0,7474 га па території Вовківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт ЯД №512522, зареєстрований 14.11.2008".

Відповідно на підставі вказаної вище ухвали Галицького районного суду м. Львова у справі 461/8096/14-к від 15.07.2014 державний реєстратор Львівського міського управління юстиції ОСОБА_4 17.07.2014 прийняла оспорювані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номера: №14518258 від 17.07.2014 , №14520792 від 17.07.2014, № 14519733 від 17.07.2014 15:56:50.

Таким чином, позивач вважає, що державним реєстратором при накладенні обтяження порушено її права, свободи та інтереси. А саме - право на прийняття спадщини за законом, право на вільне користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином, на думку суду, в даній справі позивач в такий спосіб, як визнання протиправними дії державного реєстратора Корнєєвої Євгенії Юріївної щодо державної реєстрації обтяження у вигляді арешту нерухомого майна земельних ділянок, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на земельні ділянки фактично хоче захистити своє майнове право, як власника земельної ділянки шляхом звільнення майна з-під арешту.

Тобто, спір обумовлений порушенням або загрозою порушення майнового приватного права та інтересу.

Вказана позиція суду також підтверджується висновками, відкладеними у постанові від 21.08.2019 у справі № 911/1247/18. Так, Велика Палата Верховного Суду вирішила, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, ст. 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції.

Слід також зазначити таке.

Як випливає з відповіді Першої львівської державної нотаріальної контори від 15.12.2021 №1227/02-14, з отриманої 13.10.2021 інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна випливає, що цільове призначення та площа земельних ділянок, які ОСОБА_1 виявила намір успадкувати, є іншими, ніж в наданих ОСОБА_1 правовстановлюючих документах та в інформації з Державного земельного кадастру.

Таким чином, суд вказує, що зняття обтяження з цих земельних ділянок не зможе в повній мірі захистити майнові права позивача, оскільки не надасть їй право успадкувати такі земельні ділянки через наявність розбіжностей у їх цільовому призначенні та площі.

Підсумовуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що спір, який розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Враховуючи, що в цій справі оспорюється правомірність обтяження у вигляді арешту нерухомого майна земельних ділянок, які позивач виявила намір успадкувати, суд дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд, урахувавши суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Також слід звернути увагу на те, що відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №826/1906/17 реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора. Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії.

Зважаючи на предмет позову, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу про право на звернення до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства з урахуванням правил територіальної підсудності.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 239, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію обтяжень, скасування державної реєстрації обтяжень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.09.2022.

СуддяПотабенко В.А.