Постанова

від 12.04.2010 по справі 1-88/10

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-88/10

П О С Т А Н О В А

12 квітня 2010 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Новака А.В.

при секретарі Чорнобай Т.В.,

з участю прокурора Куца О.О.,

та захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта: повна вища, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2002 та 2005 років народження, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 333 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що, у 2004 році ОСОБА_2, займаючи посаду директора приватного підприємства «Міжнародний центр встановлення та розвитку зв'язків» (далі ПП МЦВРЗ) «Арана» (м. Київ, Комінтерну, 13/135, код ЄДРПОУ 22965904), звернувся до керівництва концерну «Міжрегіональний агротехнічний сервіс» (далі - «Матс») (м. Львів) з пропозицією щодо демонстрації на виставці в Ісламській Республіці Іран виставкового макету радіолокаційної станції міліметрового діапазону (далі - РЛС «УО-1»), розробником якої був концерн «Матс».

З цією метою, у червні 2004 року концерн «Матс» подав до Державної служби експортного контролю (далі - ДСЕК) України заявку на отримання дозволу на право проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо тимчасового вивезення виставкового макету РЛС «УО-1» на виставку в Іран.

Листом № 12/1/2-4036 від 20.12.04 р. ДСЕК України, посилаючись на п. 8-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1998 № 125 «Про затвердження Положення про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання» повідомила концерн «Матс» про те, що проводити переговори та тимчасово вивозити макет пристрою виявлення «УО-1» до Ірану необхідно через ДП «Укрспецекспорт».

Відповідно до п. 8-1 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1998 року, переговори щодо експорту та імпорту товарів військового призначення та подвійного використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які не мають відповідних повноважень на здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення та товарів, які є матеріальними носіями інформації, що віднесена до державної таємниці, проводяться виключно через Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт».

Про вказане рішення ДСЕК керівництво концерну «Матс» повідомило ОСОБА_2

Однак, з невідомих причин до ДП «Укрспецекспорт» з приводу проведення переговорів та тимчасового вивезення до Ірану виставкового макету РЛС «УО-1» ні концерн «Матс», ні ПП МЦВРЗ «Арана», не звертались.

В подальшому, в березні 2006 року, ОСОБА_2 достовірно знаючи, що вивезення макету РЛС «УО-1» можливо лише з дозволу (висновку) ДСЕК, не зважаючи на рекомендацію ДСЕК України щодо проведення переговорів та тимчасового вивезення макету РЛС «УО-1» до Ірану через ДК «Укрспецекспорт» вирішив самостійно вивезти за межі України вказаний макет РЛС військового призначення під виглядом іншої РЛС цивільного призначення без отримання на вказаний макет дозволу (висновку) ДСЕК.

З цією метою, ОСОБА_2 та технічний директор ПП МЦВРЗ «Арана» ОСОБА_5, який не був обізнаний про його наміри, підготували технічне завдання на РЛС попередження зіткнень міліметрового діапазону «Біна-1», назву якої вигадав ОСОБА_2

З цим завданням 13.03.2006 ОСОБА_2 звернувся до Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту (далі - ЛНДРТІ) для його затвердження нібито на розробку та виготовлення інститутом РЛС міліметрового діапазону «Біна-1» цивільного призначення.

Отримавши затверджене керівництвом ЛНДРТІ технічне завдання на РЛС «Біна-1», ОСОБА_2 подав його до ДСЕК України, для отримання дозволу на вивезення вказаної РЛС, яка ще не була розроблена, на виставку в Іран.

На підставі наданого ОСОБА_2 технічного завдання ДСЕК України було віднесено РЛС «Біна-1» до товару цивільного призначення, для вивезення якого за межі України спеціального дозволу ДСЕК не потрібно, про що листом № 5/12-1372 від 11.05.06 р. було повідомлено ОСОБА_2

Отримавши вказаний лист ДСЕК, ОСОБА_2 припинив співпрацю з ЛНДРТІ і 15.09.2006, не звертаючись до ДСЕК для проведення попередньої експертизи макета РЛС «УО-1», уклав з ВП «Матс-Спецтех» концерну «Мате» договір № 1-В-06 щодо демонстрації макета РЛС на виставці «Шираз Електронік Виставка - 2006», яка повинна була відбутись у жовтні-грудні 2006 року в м. Кашан (Іран).

Крім того, з метою приховання факту вивезення макету РЛС «УО-1» до Ірану під виглядом РЛС «Біна-1», ОСОБА_2 попросив співробітника ВП «Матс-Спецтех» ОСОБА_7, не повідомляючи останнього про свої злочинні наміри, перейменувати РЛС «УО-1» на РЛС «Біна-1», що останній і зробив.

22.11.2006 дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_8, за його вказівкою, не будучи обізнаною про його злочинні наміри, заявила до митного оформлення в режимі "експорт" на Київську регіональну митницю РЛС попередження зіткнень міліметрового діапазону «Біна-1». Як підставу для митного оформлення вказаного товару митному органу ОСОБА_8 надана наступні документи: інвойс № 026-06 від 07.11.2006, договір № 2-В-06 від 15.09.2006, укладений між ПП МЦВРЗ «Арана» та підприємством «Тагап Те]агаІ КазЬап» (м. Кашан, Іран), доповнення до договору № 1, замовлення-запрошення № 138/11 від 01.11.2006, посвідчення № 1905/00/2007 від 21.04.2005, лист ДСЕК України № 5/12-1372 від 11.05.2006, щодо віднесення РЛС «Біна-1» до товару цивільного призначення та ВМД № 100000004/6/990644.

В ході перевірки, проведеної Київською регіональною митницею, було встановлено, що заявлений до митного оформлення товар не є радіолокаційною станцією попередження зіткнень міліметрового діапазону «Біна-1», а є радаром військового призначення, міжнародні передачі якого підлягають державному експортному контролю.

У зв'язку з цим, співробітниками Київської регіональної митниці було складено протокол про порушення митних правил та вилучено радар військового призначення.

Відповідно до висновку комплексної експертизи в галузі державного експортного контролю від 12.07.2007, ПП «Арана» до ДСЕК для проведення попередньої експертизи з метою визначення ідентифікації РЛС (фактично РЛС «УО-1»), технічні характеристики якої вказані в інструкції по експлуатації, яку було подано до митного оформлення, не зверталось. Заявлений до Київської регіональної митниці макет РЛС «Біна-1» (фактично «УО-1») може бути ідентифікований як товар військового призначення, який відповідає описанню і технічним параметрам товарів, вказаних в п. MLS5 b Списку товарів військового призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003, що підлягають державному експортному контролю і міжнародні, передачі яких повинні здійснюватись з дозволу (висновку) ДСЕК України.

Судом дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 333 КК України як порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 від давання показань на підставі ст. 63 Конституції України відмовивися та заявив клопотання про застосування до нього акту амністії, посилаючись на те, що він має на утриманні неповнолітіх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що вчинене ним діяння є злочином середньої тяжкості. З наслідками застосування амністії ознайомлений.

Зазначене клопотання підтримав захисник підсудного.

Заслухавши думку прокурора, який вважав за можливе задовольнити клопотання про закриття справи внаслідок акта амністії, суд приходить до висновку про те, що відповідно до п. «в» ст. 1, ст.ст. 6, 8 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину, оскільки злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, є злочином середньої тяжкості, підсудний на день набрання чинності вищевказаним Законом мав двох дітей, яким не виповнилося 18 років, раніше не судимий, причин для незастосування акту амністії судом не встановлено.

Міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_2, залишити без змін, підписку про невиїзд з місця проживання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст 248 КПК України, ст. 44 КК України, п.п. «в» ст. 1, ст.ст. 6, 8 Закону України «Про амністію», суд,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 333 КК України, на підставі п.п. «в» ст. 1, ст.ст. 6, 8 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.

На підставі п. 4 ст. 6 КПК України кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, - закрити .

Міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_2, - до вступу постанови в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази у справі інвойс № 026-06 від 07.11.2006, лист ДСЕК

України № 5/12-1372 від 11.05.2006 щодо віднесення РЛС «Біна-1» до товару цивільного призначення та ВМД № 100000004/6/990644 повернути його законному володільцю.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи діб з моменту її оголошення.

Суддя А. Новак