Рішення

від 18.09.2022 по справі 640/14616/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/445

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року м. Київ № 640/14616/20

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Онсайт" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онсайт" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1551284/42818458 від 05.05.2020 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 254 від 17.09.2019 року датою її подання.

Ухвалою суду від 10.07.2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27.07.2020 року надійшли відзиви на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онсайт" (03083, м. Київ, проспект Науки, 50, код ЄДРПОУ 42818458), зареєстроване як юридична особа 13.02.2019 року; перебуває на обліку у Головному управління ДПС у м. Києві (ДПІ у Голосіївському районі м. Києва); 73.11 Рекламні агентства (основний).

01 квітня 2019 року між Приватним акціонерним товариством "ІНДУСТРІАЛЬНІ ТА ДИСТРИБУЦІЙНІ СИСТЕМИ" (код ЄДРПОУ 24364528) та ТОВ "ОНСАЙТ" було укладено договір № 542 про надання послуг.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. зазначеного договору, ПрАТ "ІНДУСТРІАЛЬНІ ТА ДИСТРИБУЦІЙНІ СИСТЕМИ" (або Замовник) доручає, а ТОВ "ОНСАЙТ" (або Виконавець) зобов`язується впродовж терміну дії цього Договору за плату від свого імені надавати маркетингові послуги, пов`язані зі збутом Продукції, перелік якої зазначено у Додатку №2 даного Договору. Умови надання послуг та порядок визначення їх вартості визначається Сторонами в Додатку №3 даного Договору.

Згідно із п. 1 Додатку № 3 до даного Договору, Сторони визначили наступні умови та вартість надання послуг: 1) Послуги з забезпечення наявності асортименту позицій Продукції - послуги з забезпечення присутності на постійній основі продукції Замовника в Торгових точках, зазначених у Додатку № 1 до Договору, протягом строку дії Договору. Розмір плати за послуги становить 20% щоквартально від вартості Продукції відвантаженої безпосередньо в Торгову точку через авторизованих Дистриб`юторів Замовника без урахування вартості продукції, що була повернена. 2) Послуги з розміщення інформації про Продукцію Замовника - послуги з забезпечення розміщення інформації у меню чи іншому носії, на якому зазначена інформація про Продукцію Замовника, протягом дії даного Договору. Розмір плати за послуги становить 115 719,27 грн., з ПДВ. Оплата здійснюється одноразово за весь термін дії договору на підставі рахунків-фактури в 30-денний термін з моменту підписання Сторонами даного Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Виконавець зобов`язується надавати послуги за переліком та на умовах визначених у Додатку №3 до Договору.

Відповідно до п. 3.2.2. Замовник зобов`язується без затримок оплачувати послуги Виконавця, згідно умов даного Договору.

Згідно із п. 4.2. Договору, за надані послуги визначені у п. 2.1 Договору Замовник виплачує Виконавцю плату за послуги, що визначається згідно із Додатком №3 до Договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору, оплата Замовником послуг визначених у п. 2.1.

Договору здійснюється щоквартально на підставі рахунку-фактури Виконавця, підписаного Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та звіту про виконання послуг згідно Додатку №4. Сторони домовились, що рахунок-фактура за надані послуги виставлятиметься на умовах зазначених у Додатку № 3. Оплата здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, з дати отримання рахунку-фактури, а також підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг та звіту про надання послуг згідно Додатку №4.

Згідно п. 6.2. Договору, строк дії цього Договору встановлюється з дати його підписання та діє; до дати встановленої у Додатку №3 Договору.

Як зазначено у п. 5 Додатку №3 до даного Договору, Договір діє протягом одного року з дати його підписання.

На виконання зазначених умов договору, Виконавець надав Замовнику послуги з розміщення інформації про Продукцію Замовника передбачені Додатком №3 до Договору та виставив Замовнику рахунок №62 від 17.09.2019 року на сплату наданих послуг в сумі 115 719,27 грн. (сто п`ятнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень 27 копійок), в тому числі ПДВ 19 286,05 грн.

17 вересня 2019 року між Сторонами Договору було складено та підписано акт про надання послуг (додається), відповідно до якого Виконавцем надано, а Замовником прийнято послуги з розміщення інформації про Продукцію Замовника. Загальна вартість наданих послуг становить 115 719,27 грн., в тому числі ПДВ 19 286,05 грн.

17 вересня 2019 року ТОВ "ОНСАЙТ" складено податкову накладну №254, яку подано для реєстрації в ЄРПН 15.10.2019 року.

16 жовтня 2019 року ТОВ "ОНСАЙТ" отримано квитанцію, відповідно до якої реєстрацію податкової накладної зупинено. В квитанції зазначено: "Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.09.2019 № 254 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних."

На виконання умов Договору та на підставі рахунку № 62 від 17.09.2019 року, Замовник 28 лютого 2020 року сплатив Виконавцю 96 430,23 грн., в т. ч. ПДВ 16 071,71 грн., що підтверджується банківською випискою.

Як вбачається з наданих 29.04.2020 року ТОВ "ОНСАЙТ" пояснень та документів, позивач надав Комісії необхідні пояснення та копії всіх документів на підтвердження реальності операції, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520 та необхідні для проведення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Таким чином, ТОВ "ОНСАЙТ" було надано пояснення, що позивач як суб`єкт господарювання самостійно надає послуги, зазначені в Договорі та не придбає ці послуги у третіх осіб, а реальність надання послуг підтверджується зазначеним вище договором, актом наданих послуг іншими первинними бухгалтерськими документами. На підставі наданих пояснень та документів до них, ТОВ "ОНСАЙТ" просило Комісію прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Проте, 05 травня 2020 року ТОВ "ОНСАЙТ" отримало Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.05.2020 №1551284/42818458, відповідно до якого прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою прийняття такого рішення зазначено: "ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)".

12 травня 2019 року позивачем подано скаргу на оскаржуване рішення, яку залишено без задоволення рішенням від 09 червня 2019 року № 20976/42818458/2.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНСАЙТ" - вважає вказане рішення протиправним та просить суд його скасувати, оскільки ним було надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкової накладної від 17.09.2019 року №254.

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечило, зазначивши, що позивачем не надано всіх необхідних документів відповідно до чинного законодавства, на підтвердження реальності господарської операції.

Відповідач - Державна податкова служба України - проти задоволення позовних вимог заперечило, зазначивши, що позивачем не надано всіх необхідних документів відповідно до чинного законодавства, на підтвердження реальності господарської операції.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно підпунктів "а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок № 1246; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пункт. 192.1 статті 192 та пункт. 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 1165, Порядок зупинення реєстрації ПН/РК, Порядок розгляду скарги, відповідно).

Згідно п. 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 10 та п. 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абз.2 п. 25 Порядку № 1165). Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (п. 2 Порядку № 1165).З огляду на положення п. 2, п. 25 Порядку № 1165, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та відмову у реєстрації податкової накладної в даному разі прийнято Комісією регіонального рівня - Головного управління ДПС у м. Києві. Станом на час формування п/н, подання п/н для реєстрації (вересень 2019), діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (Порядок № 117; втратив чинність 01.02.2020).

Пунктом 6 Порядку № 117 визначалося, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 10 Порядку 117 було передбачено, що Критерії ризиковості платника податку, на які посилаються відповідачі, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Пунктом 21 цього Порядку визначалося, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій визначали у певні періоди листами ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, від 07.08.2019 р. N 1962/99-99-29-01-01.

Під час розгляду справи та, власне, під час зупинення реєстрації податкових накладних, відповідачі не довели наявності обставин, які визначені у п. 1.6. цих листів (наявності "критеріїв" для зупинення вищезгаданої п/н).

Слід зазначити, що ще листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 Державна регуляторна служба України доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту Порядку № 117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, за відсутності визначення вказаних критеріїв Кабінетом Міністрів України, зазначені у вищезгаданому листі ДФС України "тези" щодо критеріїв ризиковості не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 КАС України, не можуть встановлювати обов`язкових правил поведінки, не є обов`язковими для виконання та, відповідно, такого роду листу не підлягають виконанню та застосуванню.

Вказані висновки відповідають висновкам судів у судових рішеннях у справі 826/12108/18.

Так, рішенням ОАС м. Києва від 05.06.2019, яке набрало законної сили 10.12.2019, визнано протиправними та нечинними п. 10 (щодо Критеріїв), п. 20, п. 21 Порядку № 117.

Суд акцентує увагу на тому, що за змістом ч. 1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки так звані "критерії" ризиковості затверджені листом ДФС України, їх не можна вважати законодавством, а їх застосування, як і існування, призводило до свавільного порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним для реєстрації податкових накладних та одночасно призводило до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності формування п/н.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що зупинення реєстрації п/н на підставі "критеріїв" є протиправним, що є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність похідних від цих дії - рішень про відмову у реєстрації вищезгаданих п/н, оскільки відповідачем не доведено власне правомірності зупинення реєстрації п/н.

Більш того, навіть в умовах застосування відповідачами вказаних критеріїв, а саме п. 1.6., який у свою чергу містить кілька окремих критеріїв, визначених листами, у даному випадку податковим органом не вказано у квитанціях про зупинення реєстрації конкретних документів, які позивач мав би подати.

Між тим, зупиняючи реєстрацію п/н, контролюючий орган має у відповідній квитанції визначити конкретний критерій (підкатегорію), що дає можливість платнику ПДВ визначитись у розрізі Критеріїв з конкретним переліком матеріалів, які слід надати, що однак, у даному випадку не вчинено контролюючим органом, що, відповідно, унеможливлює виконання позивачем вимог щодо надання певного переліку документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приписами п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Позивач скористався своїм правом та подав до контролюючого органу повідомлення з поясненнями щодо суті господарської операції та копії документів, які підтверджують правомірність виписки податкової накладної.

Незважаючи на виконання позивачем вказаних вимог законодавства, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Однак, контролюючий орган не взяв до уваги пояснення позивача, що підставою для виписки податкових накладних став факт підписання актів надання послуг.

В оскаржуваних рішеннях контролюючий орган не вказав конкретних документів, яких на його думку не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Отже, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції, а також неврахування пояснень позивача та наданих ним документів на підтвердження суті господарської операції та підстав для формування податкової накладної ГУ ДПС у м. Києві необґрунтовано прийняло рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення відповідача не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Окремо суд зазначає, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідача як контролюючого органу).

Згідно п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України), заява № 29979/04, Судом проаналізовано поняття "належне урядування", а саме.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119) (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-107088).

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності рішення про відмову реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання таких рішень протиправним та скасування.

Також, визнаючи протиправним та скасовуючи оскаржувані рішення, суд вважає вірним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - шляхом зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір виник внаслідок протиправних рішень ГУ ДПС у м. Києві, зважаючи, що Державна податкова служба України є відповідачем лише з причин наявності в останньої виключних повноважень реєструвати податкові накладні після оскарження рішень про відмову в реєстрації таких, всі судові витрати, що підлягають розподілу слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 травня 2020 року №1551284/42818458.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8, код 43005393) зареєструвати податкову накладну №254 від 17 вересня 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Онсайт" (03083, м. Київ, проспект Науки, 50, код ЄДРПОУ 42818458) в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онсайт" (03083, м. Київ, проспект Науки, 50, код ЄДРПОУ 42818458) 4 394,00 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 19.09.2022 р.