Рішення

від 18.09.2022 по справі 640/30265/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року м. Київ № 640/30265/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» доДержавної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській областіпро визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України (надалі - відповідач-1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1663973/41677499 від 24.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.06.2020 ТОВ «Агротехпромзапчасть»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.06.2020 датою її фактичного подання, а саме 15.06.2020.

В якості підстав позову позивач зазначає, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, та таким, що підлягає скасуванню. Зокрема позивач зазначає, що між ТОВ «Агрофірма «Подолівська» та ТОВ «Агротехпромзапчасть» укладено договір купівлі-продажу № 190809-П-А-т від 09.08.2019, за яким позивач придбав трактор колісний марки Case Ih Magnum 310, заводський номер НОМЕР_1 , та трактор колісний марки Case Ih Magnum 310, заводський номер НОМЕР_2 , про що складено та підписано акт приймання-передачі до договору № 190809-П-А-т від 09.08.2019, видаткову накладну № 16 від 09.08.2019 та виставлено рахунок на оплату № 171 від 09.08.2019; позивачем здійснено оплату за придбані трактори у розмірі 624 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 246 від 09.08.2019; в подальшому, ТОВ «Агротехпромзапчасть» та ФГ «Ковалівське» досягли усної домовленості про поставку товару, найменування, кількість, асортимент, номенклатура та ціна якого визначаються у видатковій накладній, а оплата за фактичну поставку цього товару здійснюється на підставі виставленого рахунку на оплату в якості 100% передоплати; вилучений згідно із наказом № 1 від 22.01.2020 двигун із трактора колісного марки Case Ih Magnum 310, заводський номер НОМЕР_1 , був реалізований контрагенту Фермерське господарство «Ковалівське» за усним договором поставки товару, про що свідчить рахунок на оплату № 40 від 01.06.2020 на суму 189 000,00 грн. з ПДВ, належним чином складена та підписана видаткова накладна № 37 від 02.07.2020 на суму 189 000,00 грн. з ПДВ, а також платіжне доручення № 267 від 02.06.2020 про оплату за двигун на суму 189 000,00 грн.; однак, 15.06.2020 ТОВ «Агротехпромзапчасть» отримало квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 02.06.2020 № 1 в ЄРПН, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8408 відсутні в таблиці даних платника податку як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивач акцентував увагу на тому, що ним на виконання п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку № 520 18.06.2020 засобами електронного зв`язку направлено повідомлення № 2 про надання пояснень та копій документів, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 1 від 02.06.2020; однак, не зважаючи на подані документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, позивачу було надіслано рішення від 24.06.2020 № 1663973/41677499 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.06.2020; в оскаржуваному рішенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області не відкреслило які документи не надано та взагалі не вказало конкретного переліку документів, яких бракує для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач звернув увагу на те, що в порушення вимог чинного законодавства України оскаржуване рішення містить лише загальні твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які на думку ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надано.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

22.12.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/30265/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

02.02.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача-2 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначає, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з тощо, що позивачем не надано документ, на підставі якого виписано податкову накладну (банківський документ, накладна); позивачем виписано податкову накладну на реалізацію двигуна Cummins, але надано документи на придбання двох тракторів марки Case Ih Magnum 310, проте технічних документів щодо походження двигунів (акти розбору тракторів, перелік деталей (кількість і складові), які було вилучено з трактору в процесі розбирання транспортних засобів) підприємством не надано; відсутні також документи щодо наявності у ТОВ «Агротехпромзапчасть» інструментів, обладнання та механізмів необхідних для розбирання техніки.

Від представника ТОВ «Агротехпромзапчасть» до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що доводи відповідача-2 про те, що відсутній документ, на підставі якого виписано податкову накладну (банківський документ, накладна) невірні, оскільки позивач надавав відповідачу-2 належним чином складену та виписану видаткову накладну № 37 від 02.06.2020 на суму 189 000,00 грн. з ПДВ, а також платіжне доручення № 267 від 02.06.2020 про оплату за двигун; твердження відповідача-2 про відсутність технічних документів щодо походження двигунів також не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ «Агротехпромзапчасть» надавало наказ № 1 від 22.01.2020 та акт розбору техніки № 1 від 22.01.2020.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 23.10.2017 за № 12241020000083054.

Видами діяльності ТОВ «Агротехпромзапчасть» є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подолівська» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» (Покупець) укладено договір № 190809-П-А-т від 09.08.2019, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар, номенклатура та ціна якого перелічені у п. 3.1 цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору № 190809-П-А-т від 09.08.2019 номенклатура та ціна товару: 1) трактор колісний марки Case Ih Magnum 310, рік випуску 2008, заводський номер НОМЕР_1 . Ціна товару разом з ПДВ 286 000,00 грн.; 2) трактор колісний марки Case Ih Magnum 310, рік випуску 2008, заводський номер НОМЕР_2 . Ціна товару разом з ПДВ 338 000,00 грн.

ТОВ «Агрофірма «Подолівська» виставила ТОВ «Агротехпромзапчасть» рахунок на оплату № 171 від 09.08.2019 за товар відповідно до договору № 190809-П-А-т від 09.08.2019 на суму 624 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 104 000,00 грн.

09.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подолівська» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» (Покупець) складено акт приймання-передачі до договору № 190809-П-А-т від 09.08.2019, відповідно до якого Продавець належним чином передав, а Покупець прийняв товар: 1) трактор колісний марки Case Ih Magnum 310, рік випуску 2008, заводський номер НОМЕР_1 ; 2) трактор колісний марки Case Ih Magnum 310, рік випуску 2008, заводський номер НОМЕР_2 .

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подолівська» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» (Покупець) оформлено видаткову накладну № 16 від 09.08.2019 на суму 624 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 104 000,00 грн.

09.08.2016 ТОВ «Агротехпромзапчасть» оплатило на користь ТОВ «Агрофірма «Подолівська» плату за трактори згідно договору № 190809-П-А-т від 09.08.2019 у розмірі 624 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 104 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 246 від 09.08.2019.

Поряд з цим, ТОВ «Агротехпромзапчасть» та ФГ «Ковалівське» досягли усної домовленості про поставку товару, найменування, кількість, асортимент, номенклатура та ціна якого визначається у видатковій накладній.

01.06.2020 ТОВ «Агротехпромзапчасть» виставило ФК «Ковалівське» рахунок № 40 на оплату двигуна Cummins на суму 189 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31 500,00 грн.

ФГ «Ковалівське» здійснило оплату на користь ТОВ «Агротехпромзапчасть» у розмірі 189 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 267 від 02.06.2020.

02.07.2020 ТОВ «Агротехпромзапчасть» (Постачальник) передало, а ФГ «Ковалівське» (Покупець) прийняло двигун Cummins загальною вартістю 189 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 37 від 02.07.2020.

На підставі продажу позивачем двигуна Cummins, а саме за фактом отримання оплати, ТОВ «Агротехпромзапчасть» виписано податкову накладну № 1 від 02.06.2020, реєстрація якої в ЄРПН була зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8408 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

18.06.2020 позивачем подано письмові пояснення та копії документів по зупиненій податковій накладній № 1 від 02.06.2020.

Комісією регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1663973/41677499 від 24.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.06.2020 ТОВ «Агротехпромзапчасть», оскільки позивачем не надано копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на момент зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 02.06.2020 (квитанція від 15.06.2020) визначено Порядком з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі за текстом - Порядок № 1165).

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток № 3 до Порядку № 1165) ризиковими є операції, якщо виявлено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Разом із тим, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказаний вичерпний перелік копій документів, які необхідно надати позивачу до податкового органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Верховний Суд у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (адміністративне провадження № К/9901/7590/19), від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19 (адміністративне провадження № К/9901/242/20) акцентував увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

У постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18) Верховний Суд зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентується Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі за текстом - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. п. 9-11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Зі спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.06.2020 вбачається, що підставою для прийняття рішень стало ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Зважаючи на сукупний аналіз норм, які викладені вище, суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не містять конкретної інформації, щодо причин та підстави для прийняття такого рішення, а лише містять загальну фразу про ненадання платником податків копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні не зазначено конкретних документів, яких, на думку відповідача-2, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, хоча у податкового органу існує обов`язок підкреслити документи, які не надано платником податків, що прямо випливає із форми рішення, яка затверджена Додатком до Порядку № 520.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкової накладної № 1 від 02.06.2020 (пояснення від 18.06.2020).

З урахуванням положень вищевказаних норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Всі надані з поясненнями документи, відображають дійсність операцій за податковою накладною № 1 від 02.06.2020, і складені без порушення чинного законодавства, проте комісією регіонального рівня такі документи і пояснення не враховано при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд переконаний, що платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій.

Серед іншого, суд бажає надати окрему оцінку позиції відповідача-2 стосовно того, що ТОВ «Агротехпромзапчасть» не надано документ, на підставі якого виписано податкову накладну (банківський документ, накладна). Таке твердження податкового органу є необ`єктивним, оскільки як вбачається з матеріалів справи податкова накладна № 1 від 02.06.2020 була складена та відправлена на реєстрацію до ЄРПН на підставі отриманої від ФГ «Ковалівське» оплати за двигун Cummins у розмірі 189 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 267 від 02.06.2020. До того ж, в матеріалах справи наявні додатки, які додавались позивачем до письмових пояснень щодо заблокованої податкової накладної, серед яких є банківські виписки, які підтверджують вказану оплату.

Щодо тверджень контролюючого органу про те, що позивачем не надано технічних документів щодо походження двигунів (акти розбору тракторів, перелік деталей (кількість і складові), які було вилучено з трактору в процесі розбирання транспортних засобів), то варто зазначити, що ТОВ «Агротехпромзапчасть» надавало акт внутрішнього огляду сільськогосподарської техніки № 1 від 22.01.2020 та наказ № 1 від 22.01.2020, відповідно до якого прийняте рішення вилучити з трактора колісного марки Case Ih Magnum 310, заводський номер НОМЕР_1 , двигун Cummins.

Таким чином, суд доходить висновку, що відмова у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.06.2020 за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність прийнятого рішення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.06.2020.

Суд принагідно підкреслює, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У постанові від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18 (адміністративне провадження № К/9901/25973/19) Верховний Суд зазначив, що у разі відмови платнику податку на додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, зобов`язання відповідний контролюючий орган вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН № 1663973/41677499 від 24.06.2020 є протиправним та підлягає скасуванню, натомість спірна податкова накладна № 1 від 02.06.2020 підлягає реєстрації у ЄРПН.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке, як і наведені вище рішення ЄСПЛ, згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ «Агротехпромзапчасть» № 1 від 02.06.2020.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписами ч. ч. 3, 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, у матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 08.10.2020, укладений між адвокатом Сербіновою Аліною Андріївною та ТОВ «Агротехпромзапчасть».

Відповідно до п. 1 договору про надання правової допомоги від 08.10.2020 у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору у зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення, здійсненням досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розглядом кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських справ.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання правової допомоги від 08.10.2020 за надання правової допомоги відповідно до умов цього Договору, сплачується гонорар Адвокату за домовленістю Сторін, виходячи з конкретного випадку або обсягу необхідної допомоги.

Відповідно до додаткової угоди від 08.10.2020 до договору про надання правової допомоги від 08.10.2020 встановлено гонорар Адвоката за оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 24.06.2020 № 1663973/41677499 у розмірі 6 000,00 грн.

Платіжним дорученням № 126 від 24.11.2020 підтверджується сплата ТОВ «Агротехпромзапчасть» суми 6 000,00 грн. за правову допомогу адвоката згідно договору про надання правової допомоги від 08.10.2020.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ «Баришевський проти України» від 26.02.2015, «Двойних проти України» від 12.10.2006, «Меріт проти України» від 30.03.2004 зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на надання правничої допомоги, суд вважає, що розмір витрат на оплату гонорару адвокату Сербіновій А.А. у заявленому розмірі 6 000,00 гривень є співмірним із фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (виконаних робіт). Відтак, відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати у формі судового збору у розмірі 2 102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 107 від 28.10.2020.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то наявні правові підстави для стягнення судових витрат з відповідача-1 та віповідача-2 на користь позивача у розмірі 2 102,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1663973/41677499 від 24.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.06.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 42, прим. 3, ідентифікаційний код 41677499, адреса для листування: 03058, м. Київ, вул. Миколи Голего, буд. 5, оф. 542).

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.06.2020 датою її фактичного подання, а саме 15.06.2020.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 09600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ідентифікаційний код 43145015) шляхом їх безспірного списання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 42, прим. 3, ідентифікаційний код 41677499, адреса для листування: 03058, м. Київ, вул. Миколи Голего, буд. 5, оф. 542) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) шляхом їх безспірного списання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 42, прим. 3, ідентифікаційний код 41677499, адреса для листування: 03058, м. Київ, вул. Миколи Голего, буд. 5, оф. 542) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 42, прим. 3, ідентифікаційний код 41677499, адреса для листування: 03058, м. Київ, вул. Миколи Голего, буд. 5, оф. 542) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 09600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ідентифікаційний код 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромзапчасть» (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 42, прим. 3, ідентифікаційний код 41677499, адреса для листування: 03058, м. Київ, вул. Миколи Голего, буд. 5, оф. 542) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя К.С. Пащенко