Постанова

від 19.09.2022 по справі 280/12345/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 280/12345/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року (суддя Семененко М.О., повний текст рішення складено 10.05.2022) в адміністративній справі

за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль»

до Запорізької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Приватне мале виробничо-комерційне підприємство «Ассоль» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів від 18.10.2021 № UА112100/2021/000004/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112100/2021/00007 від 18.10.2021.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між Приватним малим виробничо-комерційним підприємством «Ассоль», Україна (Покупець) та ТОВ «Торговий дім «Каток», Росія (Постачальник) укладено Контракт від 27.07.2021 № 99-ТД, за умовами якого Постачальник продає, а Покупець сплачує товар: запасні частини до інженерної техніки у кількості та в асортименті, що уточнюються сторонами в узгоджених Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту. Порядок розрахунків погоджується сторонами у специфікаціях, валютою Контракту є російський рубль. Товар придбається на умовах FCA м. Челябінськ, згідно з Інкотермс 2010. Загальна сума Контракту на дату підписання становить 5950000 рублів 00 копійок, ПДВ 0%.

Згідно зі Специфікацією № 1 від 27.07.2021 позивачем придбано товар - запасні частини до тракторів та бульдозерів в асортименті відповідно до переліку загальною вартість 5393239,00 руб., згідно зі Специфікацією № 2 від 29.07.2021 запасні частини до екскаваторів в асортименті відповідно до переліку загальною вартістю 221570,00 руб.

Додатковою угодою № 1 від 26.08.2021 до Контракту сторони змінили умови оплати товару, а саме: Покупець зобов`язався внести передплату не менше 50% протягом 10-ти робочих днів з дати виставлення рахунку на оплату, інші 50% - протягом 12-ти робочих днів з дати відвантаження (дати, вказаної в графі «С» митної декларації).

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 03.09.2021 до Контракту сторонами змінено умови Специфікації № 1 від 27.07.2021, а саме: змінено кількість товару, який поставляється, умови оплати за товар, який поставляється, та загальну суму за Специфікацією № 1 від 27.07.2021.

На адресу позивача надійшли товари: колесо натяжне, кат.номер - КАТ-21-306СП, кіл-ть - 5 шт.; колесо натяжне, кат.номер - КАТ-21-305СП, кіл-ть -5 шт.; складальна сталева механічно оброблена деталь візка гусениці трактора/бульдозера Т-10, Т-170, встановлюється в ходовій частині трактора/бульдозера, призначена для натягу гусениці та передачі їй визначеного напрямку та підтримки гусениці в натягнутому стані і недопущення її провисання; каток однобортний, кат.номер - КАТ-21-169СП, кіл-ть - 34 шт.; каток двобортний, кат.номер - КАТ-21-170СП, кіл-ть - 40 шт.; складальна сталева одиниця трактора/бульдозера Т-10, Т-170, механічно оброблений сталевий виріб, що встановлюється на візку трактора/бульдозера та призначений для опори трактора/ бульдозера на бігову доріжку гусениці; каток підтримуючий, кат.номер - КАТ-21- 416СП, кіл-ть - 8шт.; складальна сталева механічно оброблена одиниця візка гусениць трактора/бульдозера Т-10, Т-170, встановлюється на гусеничний хід трактора та призначений для підтримки верхньої частини гусеничної стрічки; клапани контролю силових пневматичних систем приводу трансмісії бульдозеру Б10М, екскаватору: розподілювач РЭП-1-1-20, кат.номер - 03820.00.-01, кіл-ть - 2 шт.

Для здійснення митного оформлення товару позивач було подано до митного органу митну декларацію № UA112100/2021/000283 від 13.10.2021.

Митна вартість імпортованих товарів була заявлена декларантом за ціною Контракту.

Разом з митною декларацією позивачем для митного оформлення товару було надано (графа 44): Сертифікат якості № 62 від 22.09.2021; Пакувальний лист № 123/124 від 30.09.2021; Рахунки-фактури (інвойси) № 123, № 124 від 30.09.2021; Автотранспортна накладна № 1220108 від 30.09.2021; Декларації про походження товару № 123, №124 від 20.09.2021; Заявка на трансп. № 29/09/2021 від 29.09.2021; Платіжні доручення № 42 від 29.07.2021, № 44 від 10.08.2021, № 52 від 08.09.2021, № 58 від 12.10.2021, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № св-0000032 від 05.10.2021; Платіжне доручення № 3093 від 11.10.2021; Довідка про трансп. витрати № 03 від 05.10.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 99-ТД від 27.07.2021; Додаткові угоди № 1 від 26.08.2021, № 2 від 03.09.2021; Специфікації № 1 від 27.07.2021, № 2 від 29.07.2021; Договір (контракт) про перевезення № 30/11/2020 від 30.11.2020; Листи № 11/08.1 від 11.08.2021, № ВЕД-1847 від 12.10.2021; Рахунки на оплату № 098 від 27.07.2021, № 101 від 10.08.2021; Копія митної декларації країни відправлення № 10511010/300921/0160315 від 30.09.2021.

Під час митного контролю митний орган дійшов висновку, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: згідно з п. 3 пп. 3.1.1 Контракту № 99-ТД від 27.07.2021 «Поставщик обязан письменно (по факсимальной связи) уведомить покупателя о готовности товара к отгрузке и указать в уведомлении срок, к которому должен быть представлен автомобиль под погрузку». Лист до митного оформлення не був наданий, що не дає можливості відстежити строки поставки товару та часові терміни оплати за товари. Враховуючи зазначене, у митниці є сумніви, що заявлена митна вартість товарів не ґрунтується на «дійсній вартості», про що повідомлено декларанта та запропоновано надати додаткові документи протягом 10 днів.

Позивач повідомив про неможливість подання додаткових документів у встановлений термін, що стало підставою для прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товарів з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар був випущений у вільний обіг згідно з митною декларацією № UA112100/2021/000290 від 18.10.2021 з гарантією відстрочення платежів до 16.01.2022.

Незгода позивача з прийнятими рішеннями стало підставою для звернення 10.12.2021 до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваних рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Митний орган на підтвердження обґрунтованості прийнятих рішень зазначає, що не подання до митного оформлення листа про готовність товару до відвантаження не давало можливості відстежити строки поставки товару та часові терміни оплати за товар, тобто перевірити дійсну вартість товару відповідно до наданих документів, її числові значення та повноти включення складових митної вартості до заявленої ціни.

Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеними висновками апелянта, які також викладені в оскаржуваних рішеннях, адже останні ґрунтуються на умовах Контракту № 99-ТД від 27.07.2021.

При цьому є незрозумілими для перевірки цифрові значення складових митної вартості товару з огляду на різні часові терміни складання документів, необхідних для постачання товару, а також відсутність в цих документах інформації щодо включення до вартості товару пакування та перевезення до митної території України.

Крім того судом першої інстанції не перевірено та не взято до уваги, що відповідно до МД № UA112100/2021/000283 від 13.10.2021 загальна вартість товару складає 1345362,00 руб., відповідно до додаткової угоди № 2 вартість товару за специфікацією № 1 складає 4986630,00 руб., а платіжні доручення подані на загальну суму 5614809,00 руб., що обґрунтовано позбавляло митний орган перевірити правильність обрахунку митної вартості товарів за першим методом.

Додаткові документи з метою перевірки складових митної вартості товару, як того вимагає закон, не були надані декларантом ані під час проведення процедури митних консультацій, ані після випуску товару у вільний обіг.

До суду першої інстанції на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за першим методом позивачем було подано рахунок-фактуру № св-0000030 від 27.08.2021, пакувальний лист № 113/114 від 25.08.2021, лист № ВЕД-1841 від 23.09.2021 та автотранспортну накладну № 1220125 від 25.08.2021, натомість такі документи не можуть бути покладені судом в основу рішення за результатом розгляду справи, адже останні не досліджувалися митним органом та не враховувалися при прийнятті оскаржуваних рішень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару не було надано всі необхідні та достатні документи, що дають можливість визначити всі складові митної вартості товару, та які містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Первинні документи, які були подані позивачем до митного органу, є недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак у відповідача виникли підстави для коригування митної вартості товару та прийняття оскаржуваних рішень, правомірність яких підтверджується судом апеляційної інстанції.

Рішення суду підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Запорізької митниці задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року в адміністративній справі № 280/12345/21 скасувати.

У задоволенні позову Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 20 вересня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 20 вересня 2022 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров