Постанова

від 18.09.2022 по справі 640/18209/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18209/18 Головуючий у І інстанції - Федорчук А.Б.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «АНТЛІЯ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «АНТЛІЯ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «АНТЛІЯ» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати

податкові повідомлення-рішення від 19.10.2018 № 5312615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов`язаннями на 76 786, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 38 393, 00 грн, № 5302615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на 53 410, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 26 705, 00 грн та № 5322615147, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за травень 2016 року в розмірі 283, 00 грн, за червень 2016 року - 687, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач жодних вимог податкового законодавства, на які вказує контролюючий орган, не порушував, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують реальність здійснюваних ним господарських операцій з контрагентами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що виписані первинні документи від імені контрагента на адресу позивача, не відповідають вимогам Податкового Кодексу та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV щодо їх законності, а також свідчить про відсутність правових підстав вважати їх належними первинними документами, що підтверджують факт реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС», рахунки та документи якого використовувались лише для прикриття незаконної діяльності.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на протиправність проведеної перевірки, оскільки ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення перевірки не може бути підставою для проведення перевірки податковим органом, тим більше, ця ухвала скасована в апеляційному порядку.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, при цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №12015000000000630 позапланових документальних перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства України ряду суб`єктів господарювання, у тому числі, ТОВ «Інженерна компанія «АНТЛІЯ», при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин, зокрема з ТОВ «Профбудкомплекс» (код 40028021) за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, за результатами якої складено акт від 04.10.2018 № 245/26-15-14-07-03-10/38526951, яким зафіксовано, що перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

1) п. 44.1., п. 44.2. ст.. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст.. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на 53 410, 00 грн;

2) п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3, п. 198.6. ст.. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) всього в сумі 970, 00 грн., в тому числі: травень 2016 року - 283, 00 грн, червень 2016 року - 687, 00 грн, та занижено суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до державного бюджету на загальну суму 76 786, 00 грн, у тому числі у періодах: травень 2016 року - 24 348, 00 грн, червень 2016 року - 32 009, 00 грн, липень 2016 року - 20 429, 00 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.10.2018:

1) № 5312615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов`язаннями на 76 786, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 38 393, 00 грн;

2) № 5302615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на 53 410, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 26 705, 00 грн;

3) № 5322615147, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за травень 2016 року в розмірі 283, 00 грн, за червень 2016 року - 687,00 грн.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з нормами п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п. 75.1 цієї статті документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з нормами п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

За встановленими обставинами справи, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інженерна компанія «АНТЛІЯ» призначена відповідно до вимог п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України на виконання ухвали слідчого судді Солом`янскього районного суду м. Києва від 01.08.2016, якою надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №12015000000000630 позапланових документальних перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства України ряду суб`єктів господарювання, у тому числі, ТОВ «Інженерна компанія «АНТЛІЯ».

Разом з тим, вказану ухвалу слідчого судді скасовано в подальшому ухвалою Київського апеляційного суду від 19.12.2018 з підстав, що звернення до слідчого судді місцевого суду з клопотаннями про призначення податкових перевірок слідчими або прокурорами в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, розгляд таких клопотань та ухвалення рішень за результатами їх розгляду слідчими суддями не передбачено КПК України.

Винесення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у податкового органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.

У свою чергу, скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного суду від 11.11.2021 у справі № 826/9297/18.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, беручи до уваги наведений правовий висновок та враховуючи те, що підстава для проведення перевірки позивача була визнана такою, що не відповідає вимогам закону, колегія суддів приходить до висновку, що перевірка ТОВ Інженерна компанія «АНТЛІЯ», результати якої відображені у акті від 04.10.2018 №245/26-15-14-07-03-10/38526951, призначена без достатніх правових підстав, що свідчить про незаконність такої перевірки та нівелює її правові наслідки у вигляді прийнятих податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладені обставини справи, на переконання колегії суддів рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Зі змісту ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1 841, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.11.2018 № 1002 (а.с. 3) та 4 415, 94 грн за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.12.2021 № 4806-0963-4791-7120 та від 17.01.2022 № 6082-3697-6329-2146, загалом 6 256, 94 грн, які йому мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 289, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «АНТЛІЯ» - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «АНТЛІЯ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від від 19.10.2018 № 5312615147, № 5302615147, № 5322615147.

Стягнути з Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код: 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «АНТЛІЯ» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 7; ідентифікаційний код: 38526951) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 256, 94 (шість тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 94 копійки).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова