Ухвала

від 19.09.2022 по справі 160/3181/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2022 року

м. Київ

справа №160/3181/21

адміністративне провадження № К/990/23251/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чумаченко Т. А.,

суддів - Васильєвої І. А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року в справі №160/3181/21 за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Макаренка Володимира Вікторовича про скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року в справі №160/3181/21.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи від 29 серпня 2022 року зазначену скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.

13 вересня 2022 року суддями Єзеровим А.А., Кравчуком В.М., Стародубом О.П. заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою, у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, без врахування спеціалізації.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2022 року задоволено заяви суддів Єзерова А.А., Кравчука В.М., Стародуба О.П. про самовідвід. Відведено суддів Єзерова А.А. Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі в справі №160/3181/21. Передано матеріали до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2022 року зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі головуючої судді Чумаченко Т.А., суддів -Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року в адміністративній справі №160/3181/21 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції даної постанови. В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року залишено без змін.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

З аналізу наведених норм вбачається, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для нього.

Оцінивши посилання скаржника на існування обставин передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не містять достатніх обґрунтувань, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Посилання на наявність обставин, що передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній, можливо віднести до випадків, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року в справі №160/3181/21.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Т. А. Чумаченко І. А. Васильєва В.П. Юрченко