Ухвала

від 18.09.2022 по справі 420/4470/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2022 року

м. Київ

справа №420/4470/22

адміністративне провадження № К/990/23479/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства (ПП) «Йєлоу Трейн» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022, позов ПП «Йєлоу Трейн» задоволено; здійснено розподіл судових витрат.

29.08.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).

Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №420/4470/22 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що підставою для відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 7 від 31.07.2021 на постачання послуг з оренди тепловоза за липень 2021 року вартістю 478278,00 грн (в тому числі ПДВ 79713,00 грн), отримувач - ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс», направленої для реєстрації ПП «Йєлоу Трейн», контролюючий орган у відповідному рішенні вказав ненадання копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано не підкреслені).

Разом з тим, в електронній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, тоді як позивач стверджував у позовній заяві (і цей довід знайшов підтвердження в судовому процесі), що ним були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження операції з постачання, на яку була виписана податкова накладна, реєстрація якої була зупинена.

ГУ ДПС у касаційній скарзі наводить доводи, що ця справа є справою значної складності, з огляду на необхідність визначення правильного застосування норми матеріального права та унікальністю позовних вимог.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини першої статті 257 КАС.

Суд першої інстанції не порушив норми пункту 20 частини першої статті 4, частин першої, четвертої статті 257 КАС при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

ГУ ДПС наводить довід, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, у зв`язку з неоднозначним трактуванням законодавства.

Вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. Суб`єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб`єкта правозастосування, не обов`язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2022 (справа №520/15348/2020) виснував, що в разі коли рішення суб`єкта владних повноважень не покладає на особу певного обов`язку, несприятливі правові наслідки за невиконання такого рішення для особи не можуть наставати.

Посилання на значний суспільний інтерес справи та на виняткове значення справи для особи, яка подає касаційну скаргу (підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС), відповідачем не обґрунтовані.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко І.А. Васильєва В.В. Хохуляк