Постанова

від 18.09.2022 по справі 363/1170/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 363/1170/20 Головуючий у суді першої інстанції: Баличева М.Б.

Номер провадження: 22-ц/824/5387/2022 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Коцюрби О.П.,

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

розглянув у порядку письмового провадження в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хміль В`ячеслав Миколайович, на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Золотий колос» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся в Вишгородський районний суд Київської області із вказаним позовом та з врахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Золотий колос» (далі - відповідачі, ТОВ «Агрофірма «Золотий колос») у частці, відповідно до ступеня їхньої вини, різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у сумі 76 979,23 грн.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 01.07.2019 року на 20 кілометрі автодороги Київ-Овруч сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю належного йому автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

В результаті ДТП, його автомобіль, отримав механічні пошкодження та потребував відновлювального ремонту.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

З метою збереження чинності гарантії на автомобіль, він, після настання ДТП, звернувся до Дочірного підприємства «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ» (далі - ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ») для здійснення ремонтних робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ» від 21 жовтня 2019 року № 1155467_ВН_147819, відновлювальний ремонт автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 коштував 176 979, 23 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП була забезпечена Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (далі - ПАТ «Страхова група «ТАС», СГ «ТАС») згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.07.2018 року, серія АМ № 7404179 (далі - поліс).

Після проведення експертом автотоварознавецем огляду автомобіля, СГ «ТАС» визнала ДТП страховим випадком та сплатила на його користь максимально передбачену полісом суму страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн. Оскільки сума виплаченого страхового відшкодування не покриває в повній мірі фактично завданої шкоди його транспортному засобу, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 76 979, 23 грн., тому він вважає, що відповідачі є відповідальними за відшкодування йому завданої майнової шкоди.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26.11.2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» про відшкодування шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 76 979, 23 грн. та судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Хміль В.М. оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, необгрунтованість і безпідставність судового рішення, просив рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26.11.2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що Вишгородський районний суд Київської області при розгляді справи безпідставно взяв до уваги витяг з ЄРДР кримінального провадження № 12021255360000235 та постанову начальника Сектору дізнання (дізнавача) Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області) Лівшун А.М. від 20.03.2021 року, які не мають жодного відношення до даної цивільної справи, також зазначив, що у справі відсутні обвинувальний акт та вирок суду відносно ОСОБА_1 .

Вказує, що суд не взяв до уваги те, що в день дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Агрофірма «Золотий колос», де був директором, а відповідач - ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» приховало та не надало суду пакет документів, що підтверджують трудові відносини з ОСОБА_1 .

Звертає увагу на те, що жодних доказів проведення службового розслідування у ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» по факту використання ОСОБА_3 транспортного засобу марки «ВАЗ 212140 д.н.з. НОМЕР_2 не в робочий час та для власних потреб суду не було надано, судом не перевірено та не встановлено усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою ОСОБА_3 та збитками і його виною.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» доводи апеляційної скарги заперечило, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Позивач ОСОБА_2 , у наданому суду відзиві, доводи, наведені в апеляційній скарзі заперечує, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 листопада 2021 року за наслідками розгляду апеляційної скарги просить залишити без змін.

За правилами ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення матеріальної шкоди у розмірі 76 979, 23 грн.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку, судове засідання не проводиться.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_3 , як з винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням.

Відмовляючи в частині позовних вимог до ТОВ «Агрофірма «Золотий колос», Вишгородський районний суд Київської області вказав на те, що підстави для солідарної відповідальності за заподіяну шкоди відсутні, так як суду не надано належних та допустимих доказів того, що на момент вчинення ДТП, ОСОБА_1 виконував трудові обов`язки, зокрема суду не надано наказів про закріплення транспортного засобу за ОСОБА_3 , наказу про відрядження, подорожнього листа.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

В ч. 3 ст. 988 ЦК України зазначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Правилами ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 18.02.2017 року є власником транспортного засобу - автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до гарантійної та сервісної книжки, автомобіль Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 перебував на гарантійному обслуговуванні з дати початку гарантійного обслуговування - з 14.02.2017 року по дату закінчення гарантійного терміну обслуговування - 13.02.2020 року.

З матеріалів цивільної справи також вбачається, що 01 липня 2019 року близько о 05 год. 20 хв. на 20 км автодороги Київ-Овруч, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем «ВАЗ 212140» державний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Агрофірма «Золотий колос», допустив зіткнення з автомобілем «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого, транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27.08.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КПАП України, призначено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент настання ДТП була забезпечена ПАТ «Страхова група «ТАС», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.07.2018 року № AM 7404176.

Як зазначено в трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_4 , він був прийнятий на посаду директора ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» 07.03.2019 року та звільнений з займаної посади 31.03.2020 року.

Також, 09.07.2019 року експертом-автотоварознавцем Волошиним А.А. був складений протокол огляду колесного транспортного засобу та встановлений перелік та характер пошкоджень транспортного засобу Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 .

ПАТ «Страхова група «ТАС» виплатило ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн.

З рахунку фактури № 1155467_РФ_100466 від 09.07.2019 року, складеного ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ» на замовлення ОСОБА_2 вбачається, що вартість відновлювальних робіт та деталей транспортного засобу Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 199 402,03 грн.

З рахунку фактури № 1155467_РФ_109011 від 18.10.2019 року, складеного ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ» на замовлення ОСОБА_2 , доплата за обслуговування автомобіля «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1 складає 91 979,23 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № 1155467_ВН_147819 від 21.10.2019 року, складеного ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ» на замовлення ОСОБА_2 , вартість відновлення автомобіля «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1 складає 176 979,23 грн.

Згідно квитанції про оплату № 34328396 від 23.08.2019 року, ОСОБА_2 перерахував кошти на рахунок ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ» у розмірі 85 000,00 грн., з призначенням платежу: доплата за обслуговування від ОСОБА_2 .

Квитанцією про оплату № 37388915 від 18.10.2019 року підтверджується факт того, що ОСОБА_2 перерахував кошти на рахунок ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ» у розмірі 91 979,23 грн., з призначенням платежу: оплата від ОСОБА_2 за ремонт автомобіля.

В подальшому, 04.11.2019 року ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 був направлений лист-претензія для досудового врегулювання спору, що підтверджується накладною УКРПОШТИ № 0103326528238 та фіскальним чеком від 04.11.2019 року.

Відповідно до Витягу ЄРДР кримінального провадження № 12021255360000235 від 20.03.2021 року, до Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - Уманське РУП ГУНП в Черкаській області) надійшли матеріали звернення ТОВ "Агрофірми "Золотий колос" за фактом вчинення працівником даного товариства - ОСОБА_1 самоправства при використанні, в період часу: з 29 по 30 червня 2021 року, без відповідного дозволу, у позаробочий час, не будучи у службовому відрядженні, службового автомобіля.

Постановою начальника сектору дізнання (дізнавач) Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Лівшун А.М. (далі - СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області), від 20.03.2021 року, ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» визнано потерпілим в кримінальному провадженні № 12021255360000235 від 20.03.2021 року.

Таким чином, встановивши, що фактичний розмір заподіяної позивачу шкоди, внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_1 , як володільця джерела підвищеної небезпеки становить 176 979,23 грн., ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування у розмірі 100 000 грн., тому, суд першої інстанції вірно виходив із того, що відповідно до положень ст.1194 ЦК України, з ОСОБА_1 , з вини якого завдана шкода, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням в розмірі 76 979,23 грн.

Зазначене підтверджується правовим висновком, викладеним Верховним Судом Касаційного цивільного суду у постанові від 15.10.2020 року при розгляді справи № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20), в якому звернуто увагу судів на те, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідає вимогам закону і висновок Вишгородського районного суду Київської області про відсутність підстав для солідарного стягнення шкоди із відповідачів, оскільки за приписами ст. 81 ЦПК України, правові підстави, передбачені ст. 1172 ЦК України, для стягнення шкоди із ТОВ «Агрофірма «Золотий колос», в судовому засіданні не підтвердились.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що Вишгородський районний суд Київської області при розгляді справи, безпідставно прийняв до уваги витяг з ЄРДР кримінального провадження № 12021255360000235 та постанову начальника СД (дізнавача) Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Лівшун А.М. від 20.03.2021 року, які не мають жодного відношення до даної цивільної справи, і у справі відсутні обвинувальний акт чи вирок суду відносно ОСОБА_1 є безпідставними, так як вказані письмові докази підтверджують висновки суду про недоведеність тієї обставини, що на час заподіяння шкоди, ОСОБА_1 під час керування автомобілем марки ВАЗ 212140 державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Агрофірма «Золотий колос», виконував трудові (службові) обов`язки.

Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не перевірено та не встановлено усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між його протиправною поведінкою, збитками та виною, є необгрунтованими, оскільки судом встановлено що вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27.08.2019 року, збитками, завданими позивачу і їх розміром, що між протиправною поведінкою ОСОБА_3 і розміром заподіяної позивачу шкоди існує прямий причинний зв`язок, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують, на законність і обгрунтованість рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26.11.2021 року не впливають.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хміль В`ячеслав Миколайович, залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: О.П.Коцюрба

Судді: І.М.Білич

Т.А. Слюсар