Постанова

від 19.09.2022 по справі 320/10806/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10806/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Керімова К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ 2016" на рішення Київського окружного адміністративного суду від "11" листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ 2016" до Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ 2016" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

1) визнати протиправною бездіяльність і зобов`язати Броварську міську раду Київської області прийняти рішення щодо зменшення розміру ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до 0,1% розміру мінімальної заробітної плати за 1 метр квадратний площі об`єкта оподаткування на строк до 31.12.2020 включно для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ 2016», а саме:

нежитлового приміщення загальною площею 658,1 кв.м., розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 316 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 525103532106);

нежитлового приміщення загальною площею 1795,3 кв.м., розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 314 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1117122732106);

нежитлового приміщення загальною площею 2917,7 кв.м., розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 316 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1116360032106);

нежитлового приміщення загальною площею 2835,3 кв.м., розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 316 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1116331632106);

нежитлового приміщення загальною площею 20837,2 кв.м., розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 316 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1116537032106);

нежитлового приміщення загальною площею 15695,7 кв.м., розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 316/2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1124833032106);

нежитлового приміщення загальною площею 15915,4 кв.м., розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 316/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1116234332106);

нерухомого майна, розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 316 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1117204632106);

2) визнати протиправною бездіяльності та зобов`язати Броварську міську раду Київської області прийняти рішення щодо зменшення розміру ставок земельного податку до 0,1% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок на строк до 31.12.2020 включно на земельні ділянки, що знаходяться у власності ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016», а саме: земельні ділянки з кадастровим номером 3210600000:01:032:0024; 3210600000:00:032:0527; 3210600000:00:032:00526; 3210600000:00:032:0533; 3210600000:01:032:1521; 3210600000:01:032:0026; 3210600000:01:032:0025; 3210600000:00:032:0511.

Позов мотивовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо розгляду заяв позивача про зменшення розміру ставок податку на нерухоме майно, яке перебуває у власності позивача, на строк до 31.12.2020, чим порушено права та законні інтереси позивача, що призвело до значного погіршення фінансового стану позивача, який зазнав негативного впливу через введені на території України карантинні обмеження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від "11" листопада 2021 р. в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання Броварської міської ради Київської області прийняти рішення щодо зменшення розміру ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до 0,1% розміру мінімальної заробітної плати за 1 метр квадратний площі об`єкта оподаткування на строк до 31.12.2020 включно для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ 2016», є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Броварської міської ради Київської області суд зазначив, що з огляду на відсутність у відповідача повноважень встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів, а також з огляду на пряму законодавчо встановлену заборону вчиняти такі дії, Броварською міською радою правомірно не виносилось до порядку денного сесії питання щодо зменшення позивачу ставок місцевих податків за його клопотаннями від 04.05.2020 №04 та №04-1.

Позивач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача у правовідносинах з ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016», адже розгляд питання про надання пільг з податку для об`єктів нежитлової нерухомості, власники яких зазнали збитків через введення карантину в Україні, до порядку денного пленарного засідання сесії Київської міської ради не включалося, рішення з приводу цього прохання Броварською міською радою не приймалося. Водночас, згідно з пунктом 28 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.

Також скаржник зазначив, що висновок суду про неможливість винесення питання на пленарне засідання міської ради про зменшення ставок податку на нерухоме майно та ставок земельного податку також є необґрунтованим, оскільки Податковим кодексом України передбачена можливість зменшення ставок податку на нерухоме майно у 2020 році.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ 2016», ідентифікаційний код 41017733, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 50, зареєстровано як юридична особа 09.12.2016, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №13551360000008614.

Згідно з доданими до позовної заяви витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» є власником наступної нерухомості: нежитлове приміщення (будівля, гаражі-бокси з вбудованою авто мийкою) загальною площею 658,1 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316; нежитлове приміщення (придорожнє кафе) загальною площею 1795,3 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 314; нежитлове приміщення (гуртожиток для персоналу «Аквапарк») загальною площею 2917,7 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316; нежитлове приміщення (гуртожиток) загальною площею 2835,3 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316; нежитлове приміщення (Аквапарк «Термінал») загальною площею 20837,2 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316; нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 15695,7 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316/2; нежитлове приміщення (торгівельно-розважальний комплекс, II - черга) загальною площею 15915,4 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316/1; нежитлове приміщення (торгівельно-розважальний комплекс) розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316; земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:01:032:0024 площею 2,2586 га; земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:00:032:0527 площею 2,3645 га; земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:00:032:0526 площею 1,506 га; земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:00:032:0533 площею 0,4971 га; земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:00:032:1521 площею 0,0479 га; земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:01:032:0026 площею 0,2131 га; земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:01:032:0025 площею 0,4867 га; земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:00:032:0511 площею 0,4933 га.

Позивач звернувся до Броварської міської ради Київської області із листами від 04.05.2020 №04 та №04-1, в яких просив на строк до 31.12.2020 включно зменшити розмір орендної плати з 7% відповідно до укладених між орендодавцем (Броварська міська рада Київської області) та орендарем (ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016») договорів до 3% на земельні ділянки, що знаходяться в оренді у ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016», та зменшити розмір ставок податку для об`єктів житлової нерухомості до 0,1%, що перебувають у власності ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016».

Вважаючи протиправною бездіяльність Броварської міської ради Київської області щодо розгляду заяв позивача про зменшення розміру ставок податку на нерухоме майно, яке перебуває у власності позивача, на строк до 31.12.2020, в зв`язку із введенням на території України карантину, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Положеннями підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно зі статтею 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок, а до місцевих зборів: збір за місця для паркування транспортних засобів і туристичний збір.

Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно зі статтею 12 Податкового кодексу України Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (підпункт 12.1.2 пункту 12.1.).

Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (пункт 12.3).

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1 пункту 12.3).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт 12.3.2 пункту 12.3).

Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення (підпункт 12.3.3 пункту 12.3).

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3).

Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (підпункт 12.3.7 пункту 12.3).

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом (підпункт 12.4.1 пункту 12.4); визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу (підпункт 12.4.2 пункту 12.4); прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (підпункт 12.4.1 пункту 12.4).

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов`язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів або про внесення змін до таких рішень. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає (пункт 12.5).

Відповідно до Конституції України, народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5). В Основному Законі України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 140).

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).

Згідно з частиною першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Водночас, положеннями статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Отже, аналіз наведених положень Податкового кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави для висновку про належність до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад повноважень щодо затвердження ставок податку на нерухоме майно в межах визначених законодавством граничних ставок такого податку, що є дискреційним повноваженням органів місцевого самоврядування.

Тож, суд першої інстанції правильно зазначив, що не може втручатись у такі повноваження та зобов`язувати відповідний орган місцевого самоврядування приймати рішення про зменшення розміру ставок податку на нерухоме майно.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Броварської міської ради від 20.06.2019 №1485-57-07 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території м. Бровари на 2020 рік» встановлено ставки податків до об`єктів нежитлової нерухомості та ставки податку на земельні ділянки.

Так, ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового)року за 1 кв. метр бази оподаткування (пункт 2.3.2. Рішення).

Відповідно до пункту 5.1 Рішення, ставку податку за земельні ділянки встановлено у наступному розмірі: за земельні ділянки, зайняті житловим фондом (в тому числі житловим фондом об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжно-житлових комплексів), автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами - 0,03 відсотки від їх нормативної грошової оцінки (пункт 5.1.1); за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) - у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки (пункт 5.1.2); за інші земельні ділянки - 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки (5.1.3); за один гектар лісових земель - 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 5.1.4).

Зазначене рішення є нормативно-правовим актом, приписи якого, зокрема, змінюють для позивача права та обов`язки, є способом реалізації владних управлінських функцій Броварською міською радою як суб`єктом владних повноважень відповідно до комплексного правового регулювання в межах розсуду цього органу, з урахуванням інтересів членів територіальної громади та кожного члена цієї громади, а також згідно з приписами підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України. Дане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов`язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.

Крім того, згідно з положеннями підпункту 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині зобов`язання Броварської міської ради Київської області прийняти рішення щодо зменшення розміру ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до 0,1% розміру мінімальної заробітної плати за 1 метр квадратний площі об`єкта оподаткування на строк до 31.12.2020 включно для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ 2016», є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Броварської міської ради Київської області, оскільки, враховуючи відсутність у відповідача повноважень встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів, а також пряму заборону вчиняти такі дії, Броварська міська рада правомірно не вносила до порядку денного сесії питання щодо зменшення позивачу ставок місцевих податків за його клопотаннями від 04.05.2020 №04 та №04-1.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ 2016" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від "11" листопада 2021 р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2022 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків