ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.07.10
Справа №2а-8781/10/14/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю сторін:
від позивача - Федорова, представник за дов.,
від відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Прогрес - 2007»
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим
про визнання протиправною відмову та спонукання до виконання певних дій
Суть спору: Приватне підприємство «Прогрес - 2007» (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними відмови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим №7/1-4427 від 10.08.09р. щодо видачі позивачу дозволу на виконання будівельних робіт по реконструкції нежитлового приміщення по вул. Київська,128 в м. Сімферополі; зобов’язання відповідача видати Приватному підприємству «Прогрес - 2007» дозвіл на виконання будівельних робіт по реконструкції нежитлового приміщення по вул. Київська,128 в м. Сімферополі.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.07.2010 року було відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, направив на адресу суду заперечення, у яких проти позову заперечував. Пояснив, що позивач не надав необхідного для надання дозволу на виконання будівельних робіт документу, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою під розміщення додаткового входу за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська,128. Таким чином, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим діяла виключно у межах закону та у спосіб визначений їм, права позивача не порушила. Тому вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі ч.1 та 2 ст.29 Закону України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 р. №1699-III дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.1.1 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України “Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт” від 05.12.2000р. N273 дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів.
Положення Про інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, яке затверджене Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №28 від 24.02.2009 р. визначає Інспекцію, як територіальний орган ДАБІ України, що віднесений до сфери її управління, підзвітній і підконтрольний їй.
Таким чином, Інспекція є державним органом виконавчої влади з визначеними законодавчо повноваженнями, у тому числі щодо надання дозволів на виконання будівельних робіт, і реалізуючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами є суб’єктом владних повноважень, тому відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Прогрес - 2007» зареєстровано Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 26.10.1999р. як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію; ЄДРПОУ 30535183.
Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим від 28.11.08р. №2975 Приватному підприємству «Прогрес 2007» дозволено виконувати протягом 1 року реконструкцію нежитлових приміщень по вул. Київської ,128 з пристроєм додаткового входу для розміщення магазину.
Рішенням виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя АР Крим №471 від 10.11.09р. продовжений договір оренди нежитлового приміщення, розташованого по вул. Київська,128 Приватному підприємству «Прогрес – 2007» для розміщення торгівельного об’єкту строком на 12 місяців.
Комунальне підприємство Житлове-експлуатаційного об'єднання Київського району м. Сімферополя 13.11.07р. з позивачем уклали додаткову угоду до договору оренди №210 від 13.11.07р. нежитлових приміщень, у якому продовжений строк оренди нежитлового приміщення, розташованого у м. Сімферополі по вул. Київська,128 під розміщення торгівельного об’єкту.
Позивачнем було замовлено проектну документацію у фірми «Рапід» (ліцензія № 206346). Вказаною фірмою було розроблено робочий проект реконструкції нежитлових приміщень по вул. Київскькой – 128 в м. Сімферополі з пристроєм додаткового входу. Даний проект було узгоджено згідно до висновку № 53 від 7.07.2009 року комитета архітектури та містобудування Сімферопольського міського виконавчого кимитету Сімферопольської міської ради.
Також, позивачем було визначено осіб, які будуть здійснювати авторський та техничний нагляд за проведенням будівельних робіт відповідно до вимог діючого знаконодавства.
16.03.09р. Приватне Підприємство «Прогрес – 2007» звернулося до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим з заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт по реконструкції нежитлового приміщення по вул. Київська,128 у м. Сімферополі.
10.08.09р. відповідач листом №7/1-4427 відмовив у наданні дозволу на виконання будівельних робіт по реконструкції нежитлового приміщення по вул. Київська,128 в м. Сімферополі, тому, що у позивача відсутній документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" №1699-III від 20.04.2000 р. дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі:
- проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством;
- документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову;
- рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
- документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.
Частиною 8 ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій" комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури.
Отже позивачем дотримано приписи ст. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" і отримані всі передбачені законодавством України дозвільні документи по реконструкції спірної будівлі.
Відповідно до ч.6 ст.319 Цивільного кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності, тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.
Суд вважає, що вимоги відповідача про необхідність надання договору оренди земельної ділянки, наданої для реконструкції будівлі, є необґрунтованими зважаючи на наступне.
Відповідно до преамбули Закону України "Про планування і забудову територій" від 20 квітня 2000 року № 1699-III - цей закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.
Стаття 1 вищезазначеного закону передбачає, що територія це частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами.
Пункт 2 частини 3 статті 29 цього ж закону встановлює, що у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову.
Підпунктом “в” п. 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000р., передбачено, що для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування.
Згідно ст. 1 Закону України від 16.11.1992 р. № 2780-XII “Про містобудування”, містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Також, згідно п.п. 3.1.3 Правил визначення вартості будівництва Державних будівельних норм України, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174 (зі змінами), до будівельних робіт, крім іншого, відносяться: роботи зі зведення будівель і споруд: земляні; улаштування збірних і монолітних залізобетонних і бетонних, цегляних, блокових, металевих, дерев'яних та інших будівельних конструкцій, підлог, покрівель; опоряджувальні роботи.
Таким чином, з аналізу зазначених правових норм суд вбачає, що надання документів, підтверджуючих право користування або власності на земельну ділянку для отримання дозволу на виконання будівельних робіт необхідно тільки у випадку, коли йдеться мова про нове будівництво на вільній земельній ділянці, на якій немає будівель, будинків та споруд.
Більш того, суд заначає, що відповідно до ст. 42 ЗК земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цим будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Згідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України (абз. 4 п.9 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ") при приватизації громадянами одно- або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з п.5 ст. 10 Закону від 19 червня 1992 року № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду" здійснюється в порядку використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визнається співвласниками. Якщо в жилому будинку приватизовано частину квартир, питання про користування прибудинковою територією вирішується відповідно до положень ч. 3 ст. 88 ЗК, тобто шляхом отримання в користування її частині, що відповідає частці приватизованих квартир та інших приміщень у вартості будинку і споруд.
Таким чином, суд зазначає, що порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Згідно до ч.2 ст.377 ЦК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Аналогічний законодавчий припис міститься і в ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України.
Відповідно до п.6.5 Постанови Верховної Ради АР Крим “Про затвердження Регіональних правил забудови та використання території в Автономній Республіці Крим”№241-3/02 від 18.09.2002р., на виконання будівельних робіт з капітального ремонту, реставрації, реконструкції, якщо вона виконується в межах діючої забудови, замовник надає документацію згідно з п. 6.2, за виключенням документів, підтверджуючих право власності земельною ділянкою (власності на неї).
Суд вважає, якщо нежитлове приміщення будинку №128 по вул. Київська, у м. Сімферополі, якє орендує позивач, перебуває у комунальній власності, знаходиться на балансі КП ЖЕО Київського району, тому оформлення права власності (користування) на земельну ділянку за позивачем, у зв’язку з проведенням реконструкції нежитлового приміщення по вул. Київська,128 в м. Сімферополі, не вимагається.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно витребовував у позивача документи, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, при зверненні позивача для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень з улаштуванням додаткового входу для розміщення магазину в м. Сімферополі по вул. Київський у цоколі будунку № 128.
Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо, а тому суд знаходить вказану відмову противоправною, такою, що порушує права позивача, які підлягають судовому захисту.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, оцінюючи наведені сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що наявні достатні підстави для задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Прогрес – 2007» про визнання протиправною відмови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим у видачі дозволу на реконструкцію нежитлового приміщення по вул. Київська,128 в м. Сімферополі, з пристроєм додаткового входу під розміщення торгівельного об’єкту та зобов’язання Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим вирішити питання щодо надання Приватному підприємству «Прогрес – 2007» дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення по вул. Київська,128 в м. Сімферополі з пристроєм додаткового входу.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.94,160-163,167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2.Визнати протиправною відмову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим у наданні Приватному підприємству «Прогрес – 2007» дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення по вул. Київська,128 у м. Сімферополі.
3. Зобов’язати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим надати Приватному підприємству «Прогрес – 2007» дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення по вул. Київська,128 в м. Сімферополі з пристроєм додаткового входу.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Прогрес – 2007» судового збору у розмірі 3,40 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кірєєв Д.В.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2010 |
Оприлюднено | 06.08.2010 |
Номер документу | 10634391 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кірєєв Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні