Постанова

від 28.07.2010 по справі 2а-14365/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2010 р. спр ава № 2а-14365/10/0570

Приміщення суду за адре сою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвард ійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.4 5

Донецький окружний адміні стративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєс тнова О. Ю.

при секретарі Окрибелашві лі В.О.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд ових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії , 17 адміністративну справу

за позовом Державного підп риємства «Сніжнеантрацит»

до Державної податкової ін спекції у місті Сніжне Донец ької області

про визнання недійсним под аткового повідомлення-рішен ня № 0001861540/0 від 27.05.2010р.

за участі представника поз ивача Дурнєвої І.М.

представника відпо відача Шевченко І.П.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприєм ство «Сніжнеантрацит» зверн увся з адміністративним позо вом до відповідача - Державно ї податкової інспекції у міс ті Сніжне Донецької області про визнання недійсним подат кового повідомлення-рішення № 0001861540/0 від 27.05.2010р. про застосуван ня штрафних (фінансових) санк цій у розмірі 5287,50 грн. за несвоє часну сплату податкових зобо в' язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається н а те, що ним були самостійно сп лачені податкові зобов' яза ння з ПДВ із зазначенням у пла тіжних документах періоду їх виникнення. Позивач зазнача є, що він вправі вільно розпор яджатися належними йому кошт ами, тому висновки відповіда ча щодо сплати підприємством податкового боргу, а не визна чених позивачем зобов' язан ь, є неправомірними. Відповід ач, за твердженням позивача, н е вправі самостійно визначат и зобов' язання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми, тому з посила нням на Закон України «Про по рядок погашення зобов' язан ь платників податків перед б юджетами та державними цільо вими фондами», Господарський кодекс України позивач прос ить визнати недійсним податк ове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкц ій за несвоєчасну сплату под аткових зобов' язань з ПДВ. У судовому засіданні представ ник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольни ти їх з підстав, наведених у по зовній заяві.

Відповідач проти зад оволення позовних вимог запе речує за тих підстав, що тверд ження позивача про наявність у нього права самостійно виз начати черговість оплати под аткових зобов' язань не відп овідає чинному законодавств у. З посиланням на норми Конст итуції України, Закону Украї ни «Про систему оподаткуванн я», Закону України «Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами» відповідач зазнача є, що податковий борг погашає ться пропорційно погашенню п одаткових зобов' язань, які не є податковим боргом, у поря дку календарної черговості й ого виникнення. У відповідно сті з цим приписом відповіда ч визначив, які податкові зоб ов' язання сплачені позивач ем, та встановив факт порушен ня строків сплати узгодженої суми податкових зобов' язан ь більш, ніж на 90 днів. У зв' язк у з цим, відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. відповідач застосував до п озивача штрафні санкції у ро змірі 5287,50 грн. за спірним подат ковим повідомленням-рішення м. Представник відповідача у судовому засіданні проти за доволення позову заперечува в з підстав, наведених у запер еченнях від 18.06.10р.

Розглянувши матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представників сторін суд встановив:

Позивач, Державне під приємство «Сніжнеантрацит» є суб' єктом підприємницько ї діяльності - юридичною ос обою, зареєстрований виконав чим комітетом Сніжнянської м іської ради Донецької област і 02.09.2003р., ідентифікаційний код 31906124, свідоцтво про державну ре єстрацію серії А00 №292270.

Відповідачем проведе на невиїзна документальна пе ревірка позивача з питання с воєчасності сплати узгоджен ої суми податкового зобов' я зання з податку на додану вар тість нарахованого 23.04.2009р. та сп лаченого за період з 09.04.2010р. по 13. 04.2010р. Результати перевірки ві дображені у акті №375/15-31906124 від 19.05.20 10р. (надалі - акт перевірки). За змістом цього акту відповід ач встановив, що у порушення п .п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Пр о порядок погашення зобов' я зань платників податків пере д бюджетами та державними ці льовими фондами» платником п одатку несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових з обов' язань з податку на дод ану вартість у сумі 10575,00 грн.

На підставі акту пере вірки 27 травня 2010 року відпові дачем було прийняте податков е повідомлення - рішення № 000 1861540/0, відповідно до якого на під ставі п.17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов ' язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ ві д 21.12.2000р. (надалі - Закон «Про по рядок погашення…») за затрим ку на 355 календарний день узго дженої суми податкового зобо в' язання з ПДВ до позивача з астосований штраф у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, що складає 5287,50 грн.

Як вбачається з акту п еревірки відповідач виходив з того, що несвоєчасно сплаче ні податкові зобов' язання в иникли на підставі уточнюючо ї деклараціїз податку на дод ану вартість №5200 від 23.04.2009р.

Позивач надав суду ко пії платіжних доручень, за як ими відбулася сплата податко вих зобов' язань з ПДВ № 9/1 від 09.04.2010р. на суму 13000,00грн. та №197/1 від 1 3.04.2010р. на суму 10000,00 грн. та виписку руху грошових коштів із зазн аченням цих платіжних доруче нь. Усі надані платіжні доруч ення зазначені у акті переві рки та були враховані відпов ідачем у картці особового ра хунку позивача з ПДВ.

Суд враховує, що причи ною виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами податкового боргу, який пози вач погашав протягом 2010 року. С уд дійшов висновків, що позов ні вимоги підлягають задовол енню виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конститу ції України встановлено, що о ргани державної влади та орг ани місцевого самоврядуванн я, їх посадові особи зобов'яза ні діяти лише на підставі, в ме жах повноважень та у спосіб, щ о передбачені Конституцією т а законами України. В Україні визнається і діє принцип вер ховенства права (ст. 8 Конститу ції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Зако ну України «Про державну под аткову службу в Україні» дер жавні податкові інспекції, д о яких відноситься відповіда ч, здійснюють контроль за сво єчасністю, достовірністю, по внотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язко вих платежів). Крім того, на ни х покладена функція із забез печення застосування та своє часного стягнення сум фінанс ових санкцій, передбачених ц им Законом та іншими законод авчими актами України за пор ушення податкового законода вства.

Здійснюючи ці повноваженн я відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-ріше ння, яким застосував до позив ача штрафні санкції на підст аві п. 17.1.7 ст. 17 Закону «Про поряд ок погашення…». Згідно із заз наченою нормою у разі коли пл атник податків не сплачує уз годжену суму податкового зоб ов'язання протягом граничних строків, визначених цим Зако ном, та якщо така затримка скл адає більш 90 календарних днів , наступних за останнім днем г раничного строку сплати узго дженої суми податкового зобо в'язання, вказаний платник по датку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти ві дсотків погашеної суми подат кового боргу.

З цієї норми Закону виплива є, що для її застосування обов ' язковим є встановлення бор гу, який був погашений.

Погашення податкового бор гу відповідно до ст. 7 Закону « Про порядок погашення…» може бути самостійним з боку плат ника податків (п. 7.1 ст. 7) або за р ішенням органу стягнення (п. 7. 2 ст. 7).

Джерелом самостійного пог ашення податкового боргу пла тника податків є будь-які вла сні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок пога шення…». Коштами у складі май на суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК Украї ни є гроші у національній та і ноземній валюті, призначені для здійснення товарних відн осин цих суб'єктів з іншими су б'єктами, а також фінансових в ідносин відповідно до законо давства. Вони також входять д о визначення майна у розумін ні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК Україн и встановлено, що суб'єкт госп одарювання, який здійснює го сподарську діяльність на осн ові права власності, на свій р озсуд володіє, користується і розпоряджається належним й ому майном.

Тобто платник податків, яки й є суб' єктом господарюванн я, має право розпоряджатися н алежним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власні стю гарантоване також статте ю 41 Конституції України.

Розпорядження коштами пол ягає у їх переказі із застосу ванням платіжних інструмент ів, які передбачені Законом У країни «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» . Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розра хунковий документ, який міст ить доручення платника банку або іншій установі - члену пла тіжної системи, що його обслу говує, здійснити переказ виз наченої в ньому суми коштів з і свого рахунка на рахунок от римувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про п латіжні системи та переказ к оштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закон у форми розрахункових докуме нтів та їх реквізити встанов люються Національним банком України.

Так, постановою Правління Н аціонального банку України в ід 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції Укра їни 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затвер джена Інструкція про безготі вкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доруч ення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення пл атежу». Згідно з п.3.8 зазначено ї Інструкції реквізит "Призн ачення платежу" платіжного д оручення заповнюється платн иком так, щоб надавати повну і нформацію про платіж та доку менти, на підставі яких здійс нюється перерахування кошті в отримувачу. Повноту інформ ації визначає платник з урах уванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквіз иті платіжного доручення "Пр изначення платежу".

Таким чином, якщо перерахув ання коштів відбувається за допомогою платіжного доруче ння, воля власника коштів щод о визначення підстав їх пере рахування відображається у р еквізиті «Призначення плате жу» цього документу.

Як вбачається з наданих поз ивачем платіжних доручень на перерахування податку на до дану вартість, у реквізиті «П ризначення платежу» ним вказ ані «договір про реструктури зацію податкового боргу № 2/24 в ід 30.03.2006р.» та «рішення про розс трочення (відстрочення) пода ткових зобов' язань (боргу) № 2/24 від 30.03.2006р.»

Як встановлено у судовому з асіданні, 30.03.2006р. між відповіда чем та позивачем був укладен ий договір про реструктуриза цію податкового боргу строко м з 30.03.2006р. до 30.03.2016 р. На підставі в казаного договору відповіда чем було прийняте відповідне рішення №2/24 від 30.03.2010р. Зобов' я зання за договором та рішенн ям були сплачені платіжними дорученнями № 197/1 від 13.04.2010р. та №9/ 1 від 09.04.2010р.

Це відрізняється від подат кових періодів (уточнюючий р озрахунок № 5200 від 23.04.2009р.), з яких виходив відповідач при засто суванні штрафних санкцій за спірним податковим повідомл енням-рішенням.

Зважаючи на це, висновки акт у перевірки зроблені відпові дачем без урахування приписі в Конституції України, Госпо дарського кодексу України, З акону України «Про порядок п огашення…» та інших наведени х вище нормативно-правових а ктів. У зв' язку з цим прийнят е на підставі цього акту пода ткове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підля гає визнанню недійсним.

Суд не приймає до уваги поси лання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону «Про порядок погаш ення…», відповідно до якого п одатковий борг погашається п опередньо погашенню податко вих зобов'язань, які не є подат ковим боргом, у порядку кален дарної черговості його виник нення, а в разі одночасного йо го виникнення за різними под атками, зборами (обов'язковим и платежами) - у рівних пропорц іях.

Як вже зазначалося, органи д ержавної влади зобов'язані д іяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України. Наведена нор ма не може бути застосована я к обмеження права платника п одатків самостійно розпоряд жатися власними коштами, оск ільки спосіб такого обмеженн я законами України не встано влений. Обов' язковість вста новлення способів обмеження права власності саме закона ми України випливає з п.7 ст. 92 К онституції України, відповід но до якого виключно законам и України визначається право вий режим власності, а також ч .3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації пр ава власності у сфері господ арювання визначаються цим Ко дексом і законом.

Відповідно до ст. 94 КАС Украї ни з Державного бюджету Укра їни на користь позивача підл ягають стягненню судові витр ати з судового збору.

Враховуючи наведене вище, к еруючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинс тва України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприєм ства «Сніжнеантрацит» до Дер жавної податкової інспекції у місті Сніжне Донецької обл асті про визнання недійсним податкового повідомлення-рі шення № 0001861540/0 від 27.05.2010р. задоволь нити.

Визнати недійсним податко ве повідомлення-рішення Держ авної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької об ласті №0001861540/0 від 27.05.2010р. про заст осування штрафу у розмірі 5287,50 грн. за несвоєчасну сплату по даткових зобов' язань з пода тку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь Держа вного підприємства «Сніжнеа нтрацит» (86500, м. Сніжне, вул. Лені на, 13, ЄДРПОУ 34301714) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Донецького апеляційного ад міністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня с кладання постанови в повном у обсязі заяви про апеляційн е оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляці йної скарги, з подачею її копі ї до апеляційної інстанції а бо в порядку ч.5 ст. 186 КАС Україн и.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, якщо таку зая ву не було подано. У разі подан ня заяви про апеляційне оска рження, але не подання апеляц ійної скарги у строк, встанов лений ст.186 КАС України, постан ова набирає законної сили пі сля закінчення цього строку. У випадку подання апеляційн ої скарги постанова, якщо її н е скасовано, набирає законно ї сили після закінчення апел яційного розгляду справи.

Постанова прийнята у нарад чій кімнаті, вступна та резол ютивна частина проголошена у судовому засіданні 28 липня 2010 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 30 липня 2010 рок у.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.