Рішення

від 20.09.2022 по справі 189/1085/22

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1085/22

2/189/328/22

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2022 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження»про стягнення орендної плати, -

встановив:

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «Відродження» про стягнення орендної плати. В обґрунтування поданого позову зазначив, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ЯБ №875397 від 14.02.2006 року, ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки, площею 5,050 га, яка розташована на території Олександрівської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:0744, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 16.07.2011 року між нею та ТОВ «Відродження» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5.050 га, яка розташована на території Олександрівської селищної ради, Покровського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був зареєстрований 12.11.2012 року у відділі Держкомзему у Покровському районі Дніпропетровської області за №122428054000108. Строк дії вищевказаного договору до 31 грудня 2021 року. 19.06.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого за кожен рік використання землі орендар нараховує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 12050,00 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. В разі неврожаю з природних причин, строк видачі орендної плати може бути подовжено Орендарем до 31 квітня наступного року, але не звільняє Орендаря від обов`язку сплати орендної плати за даний період. Відповідно до умов Договору Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату. Проте, Орендар (відповідач) порушив умови вищевказаного договору землі, оскільки не виконує покладені на нього обов`язки щодо виплати орендної плати. А саме, відповідачем не сплачено орендну плату позивачкі за користування землею за 2021 рік. В зв`язку з чим, просить стягнути з ТОВ «Відродження» на її користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2021 рік за користування земельною ділянкою, площею 5,050 га, яка розташована на території Олександрівської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:0744 за договором оренди земельної ділянки від 16.07.2011 року та штрафні санкції у загальній сумі 14 486.43 грн., що складається з заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 12050,00 грн; 3 % річних у сумі 250,57 грн.; інфляційних збитків у сумі 1282,86 грн.; стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору 992,40 гривень та витрат на правничу допомогу 5000,00 гривень.

Розгляд справи здійснювався на підставі ст. ст. 274, 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст.ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно. Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ЯБ №875397 від 14.02.2006 року, являється власником земельної ділянки, площею 5,050 га, яка розташована на території Олександрівської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:0744, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12-13).

16.07.2011 року між нею та ТОВ «Відродження» був укладений договір оренди земельної ділянки площею, площею 5.050 га, яка розташована на території Олександрівської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був зареєстрований 12.11.2012 року у відділі Держкомзему у Покровському районі Дніпропетровської області за №122428054000108. Строк дії вищевказаного договору до 31 грудня 2021 року (а.с. 15-16).

19.06.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого за кожен рік використання землі орендар нараховує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 12050,00 грн.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним Кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі». Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом статті 1 вказаного Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Згідно ст.24 ч. 1 Закону України « Про оренду плати землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначає орендну плату за землю як платіж, який орендатор вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, судом достовірно встановлено, що відповідно до умов Договору Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Однак, відповідачем належним чином не виконуються взяті зобов`язання за договором оренди, у зв`язку з чим, ТОВ «Відродження» має перед позивачкою заборгованість із виплати орендної плати за 2021 рік. Доказів зворотного (повної або часткової сплати орендної плати) відповідачем суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, сума відсотків по заборгованості з невиплати орендної плати за 2021 рік складає 250.57 грн.

Сума орендної плати з урахуванням податків відповідно умовам договору становить: 12 050,00 грн. (сума боргу) х 118,115% (сукупний індекс інфляції) / 100 % - 12 050,00 (сума боргу) = 2 182,86 грн.

Таким чином, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (Постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 552/2145/16-ц).

За матеріалами справи витрати на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 підтверджуються договором про надання правової допомоги від 29.07.2022 року; додатковою угодою №1 від 01.08.2022 року до договору про надання правничої допомоги від 29.07.2022 року, в яких є посилання щодо надання правової допомоги та послуг представництва у даній справі та згідно з яким загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 5000 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати позивачки на професійну правничу допомогу на суму 5000 грн. є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Так, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір в розмірі 992,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 549,625,628,629 ЦК України, ст.ст.1,2,13,21,24,141 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст.4,11,76,81,133,137,141,263,264,265-269 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ - 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість зі сплати орендної плати за 2021 рік за користування земельною ділянкою, площею 5,050 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:001:0744 за договором оренди земельної ділянки від 16.07.2011 року, який був зареєстрований 12.11.2012 року у відділі Держкомзему у Покровському районі Дніпропетровської області за №122428054000108 та штрафні санкції у загальній сумі 14483,43 грн., що складається з заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 12050,00 грн.; 3% річних в сумі 250,57 грн.; інфляційних збитків в сумі 2 182,86 грн.

Стягнути з ТОВ «Відродження», код ЄДРПОУ 30699186, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., Покровський район, смт. Покровське, вул. Центральна, 17-А, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 992,40 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

21.09.2022