Постанова

від 19.09.2022 по справі 171/2487/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5244/22 Справа № 171/2487/20 Суддя у 1-й інстанції - Хоруженко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м.Кривий Ріг

Справа № 171/2487/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колор»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року, яке ухвалено суддею Хоруженко Н.В. у місті Апостолове Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 28 лютого 2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колор» (надалі - ТОВ «СП «Колор») про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,2425 га, кадастровий номер 1220386600:02:029:0017, що розташована на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

13.06.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СП «Колор» було укладено Договір оренди земельної ділянки, строком на 5 років.

03.12.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СП «Колор» була укладена Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки б/н від 13.06.2014 року, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 16.06.2029 року.

Вказаною додатковою угодою були внесені зміни до п.9 договору «орендна плата», відповідно до якого орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірах: зернові культури - 2,7 тонни, соняшникова олія - 30 л., солома - 1 тонни або, за бажанням Орендодавця, компенсація у розмірі 250,00 грн., оранка огороду 0,2 га. або, за бажанням Орендодавця, компенсація у розмірі 200,00 грн., борошно - 50 кг., цукор - 50 кг., макаронні вироби - 10 кг. Оплата може здійснюватися як в натуральній, так і в грошовій формі. Орендар зобов`язується, у випадку смерті Орендодавця, надати членам родини безповоротну фінансову допомогу на погребіння у розмірі 2500,00 грн. та переоформити договір з Орендарем на спадкоємців за рахунок Орендаря. Орендар перераховує податок з доходів фізичних осіб у місцевий бюджет від імені Орендодавця у встановлений законодавством термін.

Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишаються чинними, без змін та доповнень, і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Відповідно до п.11 Договору про оренду земельної ділянки орендна плата сплачується по договору не пізніше, як у термін від 01.08. до 01.12. кожного року.

Пунктом 13 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, згідно чинного земельного законодавства.

В день підписання вказаного договору оренди, позивачка передала земельну ділянку відповідачеві, про що між сторонами було складено Акт прийому-передачі земельної ділянки.

Станом на день звернення до суду із позовом, відповідачем не сплачена орендна плата за користування земельною ділянкою у 2020 році.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18.06.2020 року по справі № 171/477/20 відмовлено в задоволені її позову до ТОВ «СП «Колор» про розірвання договору оренди, однак в мотивувальній частині зазначеного рішення суду встановлений факт порушення з боку відповідача умов договору, а саме несплата в обумовлений строк орендної плати за 2019 рік.

Наразі, ТОВ «СП Колор» продовжує порушувати права позивачки та не сплачує оренду плату за користування земельною ділянкою у 2020 році.

Відповідач повинен був сплатити орендну плату за 2019 рік в строк до 01.12.2019 року, а за 2020 рік в строк до 01.12.2020 року.

Станом на день звернення до суду відповідач свого обов`язку не виконав, оренду плату не сплатив, тому, на підставі викладеного, позивачка просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та ТОВ «СП «Колор».

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на ухвалення судом рішення виключно на догадках та без урахування доказової бази, що міститься в матеріалах справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах про те, що систематична несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання договору оренди землі. Зазначає, що відповідачем не заперечується факт невиконання обов`язків щодо виплати орендної плати та не доведено відсутності своєї вини у порушенні договірних зобов`язань щодо виплати орендної плати.

У відзиві на апеляційну скаргу, який подано з порушеннями вимог ч. 4 ст. 360 ЦПК України (до відзиву не додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) та не підписано електронним цифровим підписом, відповідач ТОВ СП «Колор» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_1 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника відповідача ТОВ СП «Колор» - Димарьову В.В., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, кадастровий номер 1220386600:02:029:0017, площею 5,2425 га., розташованої на території Михайлівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №173370850 від 10.07.2019 року (а.с.14).

Згідно Договору оренди землі від 13.06.2014 року, ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ «СП «Колор» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Михайлівської сільської ради, загальною площею 5,2425 га., кадастровий номер 1220386600:02:029:0017. Договір укладено строком на 5 років. Земельну ділянку передано орендодавцем орендарю відповідно до акту приймання-передавання земельної ділянки згідно договору (а.с.8-10).

Пунктом 11 Договору про оренду земельної ділянки визначено, що орендна плата сплачується по договору не пізніше, як у термін від 01.08. до 01.12. кожного року.

03 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СП «Колор» укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 13.06.2014 року, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 16.06.2029 року (а.с.11) та знесли зміни до п.9 Договору «орендна плата», відповідно до якого орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірах: зернові культури - 2,7 тонни, соняшникова олія - 30 л., солома - 1 тонни або, за бажанням Орендодавця, компенсація у розмірі 250,00 грн., оранка огороду 0,2 га. або, за бажанням Орендодавця, компенсація у розмірі 200,00 грн., борошно - 50 кг., цукор - 50 кг., макаронні вироби - 10 кг. Оплата може здійснюватися як в натуральній, так і в грошовій формі. Орендар зобов`язується, у випадку смерті Орендодавця, надати членам родини безповоротну фінансову допомогу на погребіння у розмірі 2500,00 грн. та переоформити договір з Орендарем на спадкоємців за рахунок Орендаря. Орендар перераховує податок з доходів фізичних осіб у місцевий бюджет від імені Орендодавця у встановлений законодавством термін.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №177211533 від 13.08.2019 року, 16.06.2014 зареєстровано Договір оренди земельної ділянки б/н від 13.06.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СП «Колор», та 10.07.2019 року зареєстровано Додаткову угоду до вказаного договору оренди строком дії до 16.06.2029 року з правом пролонгації (а.с12-13).

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18.06.2020 року у цивільній справі №171/477/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «СП «Колор» про розірвання договору оренди землі, однак, встановлено, що ТОВ СП «Колор» було несвоєчасно сплачено орендну плату за 2019 рік за Договором оренди землі від 13.06.2014 року.

Згідно квитанції АТ «Укрпошта» від 04.05.2020 року, ТОВ СП «Колор» на користь ОСОБА_1 здійснено переказ коштів у сумі 9599,00 грн. та 4401,00 грн.

Позивачка ОСОБА_1 отримала зазначені кошти 05.05.2020 року, що підтверджується наданими документами АТ «Укрпошта», де міститься підпис позивачки та визнано нею у суді першої інстанції.

Згідно листа директора начальника центру операційно-фінансового супроводу Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» від 20.12.2021 року, адресованого на ім`я директора ТОВ СП «Колор», встановлено, що в письмовому повідомленні обох переказів на ім`я ОСОБА_1 зазначено призначення переказу: «орендна плата за земельну ділянку».

Між сторонами виник спір щодо розірвання Договору оренди землі від 13.06.2014 року, у зв`язку з систематичним порушенням ТОВ «СП «Колор» умов цього Договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «СП «Колор» про розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами, адже відповідачем не було сплачено в обумовлений договором строк орендну плату лише за 2019 рік, що не свідчить про систематичне порушення останнім умов Договору оренди землі від 13.06.2014 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України: «Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Отже, аналіз змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) сформульовано такий правовий висновок: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції.

Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 689/1101/18 (провадження № 61-10292св20), від 27 жовтня 2021 року у справі № 573/1833/20 (провадження № 61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 341/609/20 (провадження № 61-10091св 21), від 24 листопада 2021 року у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 357/452/21 (провадження № 61-7721св21).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачка мотивувала позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачено орендну плату за 2019-2020 роки.

Отже, відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивачки про несплату орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18.06.2020 року у цивільній справі №171/477/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «СП «Колор» про розірвання договору оренди землі, оданк, встановлено, що ТОВ СП «Колор» було несвоєчасно сплачено орендну плату за 2019 рік за Договором оренди землі від 13.06.2014 року.

Орендна плата за 2019 рік сплачена у травні 2020 року, тобто після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт порушення ТОВ «СП «Колор» строків виплати орендної плати за 2019 рік встановлений судовим рішенням.

Пунктом 11 Договору оренди землі від 13.06.2014 року визначено, що орендна плата сплачується по договору не пізніше, як у термін від 01.08. до 01.12. кожного року.

Згідно квитанції АТ «Укрпошта» від 04.05.2020 року, ТОВ СП «Колор» на користь ОСОБА_1 здійснено переказ коштів у сумі 9599,00 грн. та 4401,00 грн., які позивачка отримала 05.05.2020 року.

Згідно листа директора начальника центру операційно фінансового супроводу Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» від 20.12.2021 року встановлено, що в письмовому повідомленні обох переказів на ім`я ОСОБА_1 (04 травня 2020 року на суму 9599,00 грн. та 4401,00 грн.) зазначено призначення переказу: «орендна плата за земельну ділянку».

Отже, орендна плата за 2020 рік була виплачена позивачці ОСОБА_1 у повному обсязі та не пізніше строків, визначених пунктом 11 Договору оренди землі від 13.06.2014 року.

Доводи позивачки ОСОБА_1 про те, що грошові кошти у розмірі 9 599,00 грн. - це премія, яку ТОВ «СП «Колор» сплатило на її користь у якості прострочення виконання грошового зобов`язання, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, адже, у грошовому переказів від 04 травня 2020 року на суму 9599,00 грн., яке отримано позивачкою без застережень, вказано цільове призначення грошового переказу - орендна плата за земельну ділянку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими представником відповідача ТОВ «СП «Колор» доказами спростовано твердження позивачки ОСОБА_1 про неотримання орендної плати за 2020 рік у визначений в договорі оренди строк, а тому відсутні правові підстави для розірвання договору оренди землі у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, як безпідставна та необґрунтована, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2022 року.

Головуючий:

Судді: