Рішення

від 11.09.2022 по справі 904/1446/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2022м. ДніпроСправа № 904/1446/22За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луговське", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 7 180 177,19 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Канципа Є.С., адвокат

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луговське" заборгованість у розмірі 7 180 177,19 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 7 160 172,00 грн.;

- 3 % річних у розмірі 2 415,46грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 17 589,73грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням ТОВ "Авіас-2000" кредитного договору № 1982 від 12.06.2008 в частині сплати суми кредиту та неналежним виконанням відповідачем умов договору поруки №1982/D від 06.07.2015 в частині виконання зобов`язання забезпеченого порукою.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2022 справу №904/1446/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 задоволено заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З 21.06.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву 08.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 закрито підготовче провадження у справі №904/1446/22 та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 12.09.2022.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Будівельників, буд. 3Г.

Направлені судом на адресу відповідача ухвали суду від 14.06.2022, від 06.07.2022, від 08.08.2022 повернуті підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 102-107, 111-114).

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач у встановленому порядку повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.

Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з їх вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвали суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Також ухвали суду від 14.06.2022, від 06.07.2022, від 08.08.2022 по справі №904/1446/22 в електронному вигляді направлено на електронну адресу відповідача, а саме: lygovske-stov@gmail.com.

Документи доставлено до електронних скриньок, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Пунктом 2 ч.6 ст.242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Таким чином, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У підготовчі засідання 06.07.2022 та 08.08.2022 та судове засідання 12.09.2022 відповідач не з`явився.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 12.09.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 у справі №904/6928/21 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луговське" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 150 000,00 грн. Заборгованості за тілом кредиту, 2 270,00 грн. витрат зі сплати судового збору (а.с. 65-68).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 у справі №904/6928/21, встановлено таке.

12.06.2008 між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Авіас-2000" (позичальник) укладено кредитний договір № 1982.

30.06.2015 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Авіас-2000" (позичальник) було укладено договір про внесення змін до Договору та викладено його у новій редакції.

Згідно з пунктами 1,2 договору про внесення змін до кредитного договору сторони узгодили на дату укладення цього договору заборгованість за договором складає 6 467 377, 68 грн. й цю суму було зменшено на 1 971 457,74 грн. (здійснено реструктуризацію заборгованості).

В розділі А кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 30.06.2015) викладені істотні умови кредитування.

Вид кредиту - не відновлювальна лінія (п. А.1 договору).

Ліміт цього кредитного договору: 4 721 919, 94 грн., у тому числі: у розмірі 4 495 919, 94, 00 грн. на реструктуризацію заборгованості за кредитним договором №1982 від 12.06.2008 року, укладеному між банком та позичальником, у розмірі - на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п., 2.1.5. 2.2.12 цього договору, у розмірі 204,00 гривні 00 копійок для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна, шляхом перерахування за реквізитами зазначеними п. 2.1.1, у розмірі 225 796, 00 грн. на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього договору. Ліміт кредитування на конкретну дату (далі - поточний ліміт) визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися в користуванні позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у додатку №1 до цього договору (п.А.2 договору).

Термін повернення кредиту - згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до кредитного договору). Згідно зі ст.ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у разі порушення позичальником будь-якого з зобов`язань, передбачених в графіку зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до кредитного договору) понад 30 днів: датою погашення заборгованості є 31 день; вся заборгованість по кредиту, починаючи з наступного дня, який слідує за днем повернення кредиту (32-й день) рахується простроченою; позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1 971 457, 74 грн. (п. А.3. договору).

Зобов`язання позичальника забезпечуються: Договором поруки № 1982/DP1 від 30.06.2015 року, Договором поруки № 1982/DP2 від 30.06.2015 року, Договором поруки №1982/DP3 від 06.07.2015 року, Договором поруки № 1982/DP4 від 06.07.2015 року, Договором застави транспортних засобів № 1982-Д31 від 12.06.2008 року, Договором застави обладнання №19852-Д32 від 12.06.2008 року. (п. А.5 Договору, з урахуванням договору в редакції від 06.07.2015 року).

За користування кредитом позивальник сплачує проценти у розмірі 21 (двадцять один) % річних (п. А.6 договору).

У разі порушення позичальником будь-якого з грошових зобов`язань позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,117% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом не сплачуються (п. А.7 договору).

Дата сплати процентів зазначена у Графіку зменшення поточного ліміту (додаток №1 до цього договору), якщо інше не передбачено п. 7.3. У разі несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п. 2.3.2) (п. А.8 договору).

Відповідно до п.1.1 договору банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі згідно з п. А.1 з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини.

Додатком № 1 до кредитного договору "Графік зменшення поточного ліміту" встановлено, що сплата тіла кредиту та відсотків здійснюється позичальником 28 числа кожного місяця, а датою остаточного погашення заборгованості є 27.06.2030 (а.с. 64-67).

Договорами про внесення змін від 08.06.2016, від 28.09.2016, від 27.03.2019 сторони вносили зміни до кредитного договору №1982 від 12.06.2008, зокрема додаток № 1 "Графік зменшення поточного ліміту" викладався в новій редакції.

Відповідно до п. 5.4. кредитного договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбаченої п.п. 5.1, 5.2, 5.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане позичальником.

Відповідно до п. 5.7. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 30.06.2015) терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів за кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15 років.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором (п. 6.1 договору).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором ТОВ Фірма "Авіас-2000" має заборгованість перед АТ КБ "Приватбанк", яка станом на 28.07.2021 становить 7 315487,18 грн. і складається з наступного: 3735708, 74 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 299782, 93 грн. заборгованість за процентами, 3279955,51 грн. неустойка. Наявність вищенаведеної заборгованості підтверджується виписками по рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .

06.07.2015 між Публічним акціонерним товариством КБ "Приватбанк" (кредитор) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Луговське" (поручитель) було укладено договір поруки №1982/DР4 (далі - договір поруки).

Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Авіас-2000" (боржник), зобов`язань за кредитним договором № 1982 від 12.06.2008 (кредитний договір), згідно якому кредитор надав боржнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 4721919, 94 грн., у тому числі:

- у розмірі 4495919,94 грн. на реструктуризацію заборгованості за кредитним договором №1982 від 12.06.2008 року, укладеному між кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Авіас-2000";

- у розмір - на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п., 2.1.5. 2.2.12 цього договору; у розмірі 204,00 (сто дві) гривні 00 копійок для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна, шляхом перерахування за реквізитами зазначеними п. 2.1.1;

- у розмірі 225 796,00 на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього договору, а боржник зобов`язаний: повернути кредит в строк згідно із Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до кредитного договору), з кінцевим терміном повернення кредиту 27.06.2030, у відповідності до умов п.п. А.2.1, А.3 кредитного договору, сплачувати за його користування відсотки у розмірі 21 % річних у порядку, що зазначений у п. А.8 кредитного договору, а у випадку порушення строків повернення кредиту - сплачувати пеню у розмірі та порядку, що зазначений у п. А.7 кредитного договору, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі. Якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором з розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п. 1.1. договору поруки).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку смерті або банкрутства боржника за кредитним договором та/або заміни боржника внаслідок правонаступника та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим поручитель надає поруку перед кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за кредитним договором у розмірі і порядку, визначеному умовами кредитного договору. При цьому, будь-які додаткові узгодження з поручителем не потрібні.

Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п. 1.3. договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. договору поруки).

Згідно п. 1.6 договору поруки поручителем надані всі наявні документи, що стосуються повноважень керівника та інших органів управління поручителя на укладання цього договору (протоколи загальних зборів), на момент укладання цього договору в господарському суді не мається заяв кредиторів про визнання поручителя банкрутом.

У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання (нь). Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2. договору поруки).

Поручитель має право у випадку виконання поручителем зобов`язань боржника за кредитним договором вимагати від кредитора передачі всіх прав кредитора за кредитним договором і договором (ами) застави (іпотеки), укладеними забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (п. 2.2.1. договору поруки).

Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п.2.1.2 п.2.1 цього договору (п. 2.4.1. договору поруки).

У випадку невиконання поручителем зобов`язань боржника за кредитним договором згідно вимоги кредитора, зазначеної в п.п.2.1.2 п.2.1 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1 (один) % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов`язань за цим договором (п. 3.1. договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору, У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (п. 4.1. договору поруки).

Відповідно до п. 4.2 договору поруки зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін.

Дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін (п. 4.3. договору поруки).

Сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років (п. 5.1. договору поруки).

Зі змісту цього рішення вбачається, невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Авіас-2000" своїх зобов`язань за кредитним договором, прострочена заборгованість за кредитом складає 7315487, 18 грн.

Станом на дату ухвалення рішення забезпечене порукою за договором поруки від 06.07.2015 №1982/DР4 зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Авіас-2000" не припинилося, передбачених ч. 1 ст.559 ЦК України підстав для припинення поруки за цим договором немає.

Визначені ч. 4 ст. 559 ЦК України підстави для припинення поруки, також відсутні, адже встановлений п. 4.2. договору поруки від 06.07.2015 №1982/DР4 п`ятнадцятирічний строк поруки не закінчився.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021, яке набрало законної сили 16.11.2021 видано наказ №904/6928/21.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду рішення господарського суду від 25.10.2021 у справі №904/6928/21 відповідачем не виконано.

Разом із цим, 03.03.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №904/904/20 за заявою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АВІАС-2000 про визнання банкуртом; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на суму 10 725 825,70 грн - 4 черга задоволення; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію) згідно ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 20.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2020 у справі №904/904/20 Господарський суд Дніпропетровської області визнав грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ фірми "АВІАС- 2000" на суму 45 712 977,33грн - вимоги, забезпечені заставою майна боржника, які - вносяться до реєстру окремо, на суму 25 224,00грн (судовий збір) та на суму 42 507,00грн (авансування винагороди арбітражному керуючому) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 52 941 021,29 грн - вимоги з виконання основного зобов`язання, не забезпечені заставою - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 64 054 811,76грн - вимоги з оплати неустойки (штрафу, пені) - 6 черга задоволення.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі №904/904/20 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Фірму "АВІАС-2000" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 06.08.2021; строк виконання всіх грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АВІАС-2000" вважати таким, що настав 06.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі №904/904/20 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АВІАС-2000"; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "АВІАС-2000"; згідно з ч.7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вважати погашеними вимоги кредиторів, що не погашені у зв`язку з недостатністю майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АВІАС-2000".

Під час ліквідаційної процедури в погашення боргу АТ КБ "Приватбанк" надійшло 3 531 943,83грн., з яких: 507 388,82грн. частково погашено заборгованість за кредитним договором №1982 від 12.06.2008.

На час звернення позивача до суду заборгованість за кредитним договором №1982 від 12.06.2008 складає 7 160 172грн. (7 817 560,82грн. (сума визнаних кредиторських вимог банку) - 507 388,82грн. (сума, погашена за рахунок реалізації заставного майна) - 150 000,00грн. (частина тіла кредиту, раніше стягнута з поручителя.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача залишку заборгованості за кредитним договором, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Укладений між банком та ТОВ "Авіас-2000" договір, який за своєю правовою природою відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Водночас сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст.ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, виконання зобов`язання може забезпечуватися згідно ст. 546 ЦК України, зокрема порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Припинення поруки врегульовано статтею 559 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 559 ЦК України (в редакції, чинній на день укладення договору від 06.07.2015) визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Між тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 за №2478-VIII (далі - Закон №2478-VIII) частина 4 статті 559 Цивільного кодексу України викладена в новій редакції, згідно з положеннями якої порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

З огляду на викладені приписи, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений її строк договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб`єктивне право кредитора.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції Закону №2478-VIII) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Частиною 3 статті 554 Цивільного кодексу України (в редакції Закону №2478-VIII) передбачено, що особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Закон №2478-VIII введений в дію з 4 лютого 2019 року та застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону (п.п. 1, 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2478-VIII).

Дослідивши надані учасниками справи докази, суд вбачає невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Авіас-2000" своїх зобов`язань за кредитним договором.

Як встановлено судом у справі №904/6928/21, за укладеним 06.07.2015 між Публічним акціонерним товариством КБ "Приватбанк" (кредитор) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Луговське" (поручитель) договором поруки № 1982/DР4 поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Станом на дату ухвалення рішення забезпечене порукою за договором поруки від 06.07.2015 №1982/DР4 зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Авіас-2000" не припинилося, передбачених ч. 1 ст.559 ЦК України підстав для припинення поруки за цим договором немає.

Визначені ч. 4 ст. 559 ЦК України підстави для припинення поруки, також відсутні, адже встановлений п. 4.2. договору поруки від 06.07.2015 №1982/DР4 п`ятнадцятирічний строк поруки не закінчився.

З урахуванням викладеного, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Авіас-2000" зобов`язань за кредитним договором у встановлений строк, встановивши, що розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам, і на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не представлено, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 7 160 172,00грн заборгованість за тілом кредиту.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, статей 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Виходячи із змісту зазначеного, враховуючи те, що сплата процентів за ст. 625 ЦК України є відповідальністю боржника, яка виникає з факту правопорушення грошового зобов`язання та у свою чергу набуває характеру охоронного грошового зобов`язання, вимагають з`ясування питання про судове рішення як підставу виникнення та припинення зобов`язання.

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Як установлено судом, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 у справі №904/6928/21 станом на час розгляду справи не виконано відповідачем.

У зв`язку з невиконанням рішення суду у справі №904/6928/21 , позивачем нараховані три відсотки річних та втрати від інфляції на загальну суму 152 270,00грн. за період з 16.11.2021 по 27.05.2022, з яких: основне зобов`язання у розмірі 150 000,00грн., сума відшкодування сплати судового збору 2 270,00грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних та втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає сума 7 180 177,19грн, з яких: основний борг у сумі 7 160 172,00грн., 3% річних у сумі 2 415,46грн, втрати від інфляції у сумі 17 589,73грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 107 702,66грн, що підтверджується платіжними дорученнями №PROM1BBU4M від 01.06.2022 на суму 100 000,00грн., № №PROM1BBU4N від 01.06.2022 на суму 7 702,66 (а.с. 75-76).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом повністю, судовий збір покладається на відповідача у сумі 107 702,66грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луговське" про стягнення 7 180 177,19 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луговське" (51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, б. Будівельників, будинок 3Г; ідентифікаційний код 30010353) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість у розмірі 7 180 177 (сім мільйонів сто вісімдесят тисяч сто сімдесят сім)грн. 19коп., з яких: основний борг у розмірі 7 160 172 (сім мільйонів сто шістдесят тисяч сто сімдесят дві)грн. 00коп., 3 % річних у розмірі 2 415 (дві тисячі чотириста п`ятнадцять)грн. 46коп., інфляційні втрати у розмірі 17 589 (сімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять)грн. 73коп. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 107 702 (сто сім тисяч сімсот дві)грн. 66коп., видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.09.2022

Суддя Н.М. Євстигнеєва