Ухвала

від 20.09.2022 по справі 910/9182/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

м. Київ

21.09.2022справа № 910/9182/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «ПОІНТ» (вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-В, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 37267090) про визнання недійсними протоколу загальних зборів від 26.03.2014 і наказу від 27.03.2014, скасування державної реєстрації змін та зобов`язання вчинити дії,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «ПОІНТ» (далі - Товариство) про:

- визнання недійсним протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства від 26.03.2014 про призначення ОСОБА_1 на посаду директора;

- визнання недійсним наказу Товариства від 27.03.2014, яким ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора;

- скасування державної реєстрації змін про призначення директором Товариства ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Товариства та державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення трудових відносин ОСОБА_1 та Товариства з 08.09.2022.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частинами першою та третьою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України до справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів, належать справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Корпоративні права це права, які випливають із права власності на акцію акціонерного товариства або права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або іншої юридичної особи, статутний капітал якої поділений на частки, або права на вклад до статутного капіталу юридичної особи у разі, якщо капітал такої особи не поділений на частки (наприклад, приватних, дочірніх, та інших унітарних підприємств).

Позов мотивовано тим, що:

- 31.05.2021 ОСОБА_1 випадково дізналася, що без її згоди останню було призначено директором Товариства;

- ОСОБА_1 05.11.2021 звернулася із запитом до Центру надання адміністративних послуг Дніпровського району міста Києва для отримання документів, на підставі яких її призначено директором Товариства;

- на відповідний запит позивач отримала документи, а саме: статут Товариства (дата реєстрації 27.04.2012, номер запису 10671050007016049); протокол позачергових загальних зборів учасників Товариства від 26.03.2014 про призначення директора та наказ про призначення директора Товариства від 27.03.2014;

- заяви до Товариства щодо призначення ОСОБА_1 директором позивач не подавала та не підписувала, як і не була присутня на позачергових загальних зборах учасників Товариства; не підписувала жодного документа, в тому числі протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства від 26.03.2014 та наказу про призначення директора від 27.03.2014; вказані документи є підробленими;

- протиправні дії осіб Товариства та державного реєстратора порушують ОСОБА_1 конституційні права та інтереси як громадянки України.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 1 Кодексу законів про працю України передбачено, що цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 2 Кодексу законів про працю України гарантовано, зокрема, право працівників на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Отже, оскільки позивач у справі не є суб`єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем), а спір за своєю правовою природою є цивільно-правовим та не містить ознак корпоративного спору, з огляду на приписи статей 4, 20 ГПК України, подана позовна заява в зазначеному суб`єктному складі не підлягає розгляду у господарських судах України.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивач оскаржує його незаконне призначення на посаду директора Товариства, спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню в загальному суді, а тому у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства про визнання недійсними протоколу загальних зборів від 26.03.2014 і наказу від 27.03.2014, скасування державної реєстрації змін та зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 175 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «ПОІНТ» (вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-В, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 37267090) про визнання недійсними протоколу загальних зборів від 26.03.2014 і наказу від 27.03.2014, скасування державної реєстрації змін та зобов`язання вчинити дії.

2. Матеріали позовної заяви повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набрала законної сили 21.09.2022 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Оксана Марченко