Рішення

від 20.09.2022 по справі 917/844/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2022 Справа № 917/844/22

Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600

до Споживчого товариства «ЛЕОЛ», вул. 1100-річчя Полтави, буд. 12, кв. 15, м. Полтава, 36000

про стягнення заборгованості з орендної плати

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася з позовом до Споживчого товариства «ЛЕОЛ» про стягнення 146 009,09 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 03.02.2015 за період з 05.08.2011 по 13.02.2015.

У позові зазначає, що підставою для звернення до суду стало порушення відповідачем умов договору оренди землі в частині своєчасної сплати орендних платежів.

Відповідач відзив, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

05.09.2022 від позивача надійшла заява про застосування строку позовної давності (вх. № 6151) від 05.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропонував відповідачеві протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, сторони суду не надали.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2015 Кременчуцька міська рада Полтавської області та Споживче товариство «ЛЕОЛ» (далі - відповідач) уклали договір оренди землі для експлуатації та обслуговування будівлі ресторану «Колос» та допоміжних будівель по проспекту Полтавському, 31 в м. Кременчуці, кадастровий номер 5310436100:04:003:1192, загальною площею 2896 кв. м.

14.02.2015 проведено державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі від 03.02.2015, про що зроблено запис № 8801202. Наведене підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.02.2015 за № 33923596.

У пункті 8 договору передбачено, що договір укладено терміном на 15 (п`ятнадцять) років.

Згідно з пунктом 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2896 кв. м станом на 15.10.2014 становить 1 625 727,52 грн (561,37 грн за 1 кв. м).

За 2014 рік коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі складає 1,249.

У пункті 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 101 526,68 грн за рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 10 договору).

Відповідно до абзацу 2 пункту 31 договору, орендар зобов`язався в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки:

-нарахувати та сплатити плату за фактичне використання земельної ділянки за період з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці - 05.08.2011 до дня прийняття рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.09.2014 «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в м. Кременчуці»;

-нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі за період з дня прийняття рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.09.2014 «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці» до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

27.08.2021 на адресу Споживчого товариства «ЛЕОЛ» з метою досудового врегулювання спору направлено лист-претензію про сплату заборгованості.

Проте відповідач заборгованість не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Станом на день подання позовної заяви та розгляду справи відповідач не виконав умови договору оренди землі, викладені в абзаці 2 пункту 31 договору, що є порушенням його умов.

Разом з цим, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 267 зазначеного Кодексу передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, як це визначено частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

Виходячи з вимог статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц.

Суд враховує, що порушення відповідачем зобов`язань мало місце.

Як встановив суд, позивач просить суд стягнути заборгованість з орендної плати за період з 05.08.2011 по 13.02.2015, проте з цим позовом позивач звернувся до суду лише 19.07.2022.

Отже, вимоги про стягнення 146 009,09 грн заборгованості з орендної плати за період з 05.08.2011 по 13.02.2015 заявлені позивачем після спливу загальної позовної давності.

Отже, вимога позивача про стягнення 146 009,09 грн заборгованості задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро СІРОШ