Вирок

від 21.09.2022 по справі 133/1392/22

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/1392/22

ВИРОК

Іменем України

21.09.22

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Козятині обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020230000144 від 14.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Козятина, Вінницької області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою спеціальною освітою, працює у відокремленому підрозділі «Козятинська дистанція колії» регіональної філії «Південно Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» монтером колії, не судимий, громадянин України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшов обвинувальнийакт укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12022020230000144 від 14.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а саме - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до вказаного обвинувального акту кримінальне правопорушення було вчинено за таких обставин.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 у квітні 2022 року, точну дату події під час досудового слідства встановити не вдалось, перебуваючи в м. Козятин Вінницької області, переслідуючи мету мати холодну зброю з метою подальшого її використання без мети збуту, не маючи ні дійсного, ні уявного права на зберігання холодної зброї, у порушення вимог п. З, 4 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 (із змінами) та п. 2.1 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 (із змінами), знайшов на одній з вулиць в м. Козятин, Вінницької області ніж, виготовлений саморобним способом, по типу мисливських ножів. В подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що придбаний ним ніж являється холодною зброєю, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні та негативні наслідки своїх дій, почав носити придбаного ножа при собі без передбаченого законом дозволу.

14.05.2022 о 21:15 год., ОСОБА_4 був затриманий працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Хмільницького РВ поліції ГУНП у Вінницькій області за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП. Під час складання протоколу АА № 113628 про адміністративне затримання, проведення особистого огляду та огляду речей, у відповідності до ст. 264 КУпАП, у затриманого ОСОБА_4 всередині наплічного рюкзака виявлено та вилучено ніж із ручкою чорного кольору без будь-яких маркувань, якого останній носив при собі.

Відповідно до висновку судової експертизи холодної зброї № СЕ-19/102-22/6463-ХЗ від 20.05.2022, ніж, виявлений під час затримання у ОСОБА_4 , являється холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення.

Такими чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, тобто носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

12.07.2022 між прокурором у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно із Угодою про визнання винуватості, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 263 КК України. Обвинувачений визнає свою винуватість в повному обсязі та зобов`язується беззастережно визнати винуватість в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 призначено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, 2 роки обмеження волі, із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, із покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно з ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, є нетяжким злочином.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Отже, у кримінальномупровадженні, внесеному до Єдиного реєструдосудових розслідуваньза № 12022020230000144 від 14.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, може бути укладена Угода про визнання винуватості.

Суд вважає, що вона містить усі необхідні відомості, які передбачені ст. 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення Угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, наслідком обіцянок, тощо, та обвинуваченому роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджуються з його формулюванням, визнав свою винуватість в інкримінованому йому правопорушенні, вказав, що його волевиявлення на укладення угоди є вільним, до нього не застосовувався жодний примус, обіцянки чи вмовляння, він цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.3ст. 474 КПК України, що укладення угоди обмежує його у цих правах, зміст угоди, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 473 КПК України, зокрема щодо обмеження прав на оскарження вироку, і погодився на призначення йому узгодженого покарання.

Суд зазначає, що Угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та закону, адже дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 263 КК України, а саме - носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами, відповідно до норм ст. 50 КК України.

Відтак , загалом суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Погоджене в угоді покарання ОСОБА_4 відповідає вимогам Загальної та Особливої частин КК України, адже визначене в межах санкцій ч. 2 ст. 263 КК України, та з огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Судом встановлено, що Угода про визнання винуватості відповідає інтересам суспільства, які полягають в забезпеченні оперативного судового провадження, процесуальної економії часу для розгляду складніших кримінальних проваджень, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 2ст. 124 КПК України,у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Матеріалами справи, а саме - реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022020230000144, відповідним експертним висновком та довідкою про витрати на проведення судової експертизи встановлено, що по даному кримінальному провадженню проведена судова експертиза холодної зброї № СЕ-19/102-22/6463-ХЗ від 20.05.2022; її вартість 686 гривень 48 копійок.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Підстав для обрання заробіжного заходу ОСОБА_4 немає.

Керуючись ст. ст. 314,373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.07.2022 між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020230000144 від 14.05.2022 за обвинувачення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки із застосуванням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислювати з дати постановлення вироку - 21.09.2022.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 (сорок вісім) копійок судових витрат за проведення судової кспертизи у даному кримінальному провадженні.

Арешт речових доказів у цьому кримінальному провадженні, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2022, скасувати.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні, а саме - ніж, який являється холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення, що передано на зберігання до відділу УЛМТЗ ГУНП у Вінницькій області - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку з підстав, передбаченихст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію повного вироку вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 21.09.2022