Рішення

від 20.09.2022 по справі 591/1774/22

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/1774/22

Провадження № 2/591/1590/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Сидоренко А.П.,

з участю секретаря судового засідання Чмуневич М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу № 591/1774/22 за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Попович Юлії Олександрівни до Комунального підприємства «ІНФОСЕРВІС» Сумської міської ради про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Попович Ю.О. звернувся до суду з вказаним позовом, обгрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до наказу директора КП «ІНФОСЕРВІС» Сумської міської ради №03-ОС від 01 лютого 2017 року він прийнятий на посаду адміністратора системи.

27 січня 2022 року відповідно до наказу відповідача № 03-ОС від 26 січня 2022 року ОСОБА_1 звільнений за ч. 3 ст. 38 КЗпП України в зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про працю та умов колективного договору в частині несвоєчасної виплати заробітної плати з посади начальника відділу серверного обслуговування.

01 грудня 2021 року ОСОБА_1 доведено до відома наказ №62 про внесення змін до штатного розпису та скорочення штатів працівників підприємства, цього ж дня вручено попередження про скорочення штатних одиниць та зміну штатного розпису з 02 лютого 2022 року, також директором КП «ІНФОСЕРВІС» СМР було рекомендовано позивачу написати заву на відпустку.

З 02 грудня 2021 року по 16 січня 2022 року позивач перебував у відпустці.

26 січня 2022 року позивач подав відповідачу заяву про звільнення відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України.

В Комунальному підприємстві «ІНФОСЕРВІС» Сумської міської ради позивач працював з 01 лютого 2017 року по 26 січня 2022 року, за весь період роботи відповідачем систематично порушувались умови колективного договору та законодавства про працю в частині несвоєчасної виплати заробітної плати.

Ні в день звільнення, ні станом на дату подання позовної заяви позивачу не була виплачена вихідна допомога.

В порушення ст. ст. 44, 116 КЗпП України відповідачем не було нараховано та виплачено позивачу вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Середньоденна заробітна плата позивача за період вересень-жовтень (фактично відпрацьовані дні) 2021 року, з урахуванням 41 фактично відпрацьованих дня ( 22 у вересні та 19 у жовтні), становить 594,59 грн. ( 11741,10 грн.+12637,06 грн./41 днів).

Середньомісячна заробітна плата за вказаний період з урахуванням 22 робочих днів у вересня та 19 робочих днів у жовтні 2021 року становить 12189,10 грн. (594,59 грн.*41 робочих днів/2).

Сума тримісячного середнього заробітку позивача, яка підлягає йому до виплати на підставі ст. 44 КЗпП України, становитиме 36567,30 грн. (12189,10 грн.*3 міс.).

Посилаючись на вказані обставини, просить суд стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 36567, 30 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 27 січня 2022 по день винесення рішення у справі та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2022 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 03 серпня 2022 року, о 10 год. 00 хв.

03 серпня 2022 року представником позивача надано суду розрахунок тримісячної заробітної плати та клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.71).

03 серпня 2022 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 21 вересня 2022 року 08 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, відсутністю відомостей про його належне сповіщення про час та місце розгляду справи.

В зазначене судове засідання сторони не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Представник позивача надала заяву, в якій просить суд розглядати справу без її участі, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Зі згоди позивача, викладеної в письмовій заяві представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи встановлено, що наказом №03-ОС від 26 січня 2022 року Комунального підприємства «ІНФОСЕРВІС» Сумської міської ради ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням з займаної посади начальника відділу серверного обслуговування з 27 січня 2022 року відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Доручено головному бухгалтеру провести розрахунок та виплатити компенсацію за 3 дні невикористаної щорічної основної відпустки (а.с. 9).

15 лютого 2022 позивач звертався до відповідача із заявою, а його представник із адвокатським запитом щодо виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні (а.с. 44, 45). Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на заяву та адвокатський запит.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених упункті 6 статті 36тапунктах 1,2і6 статті 40цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38і39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених упункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Судом встановлено, що позивача було звільнено із займаної посади у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, що передбачає виплату звільненому працівникові вихідної допомоги у розмірі не меншому, ніж тримісячний середній заробіток. З копії наказу про звільнення а також розрахункового листка за січень 2022 року вбачається, що така допомога позивачу не була виплачена у день звільнення. Будь-яких пояснень або заперечень з цього приводу відповідачем не надано. Доказів виплати вихідної допомоги позивачеві у період з дати звільнення по день розгляду справи також не надано. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.

При розрахунку розміру вихідної допомоги суд виходить з того, що за клопотанням позивача судом було витребувано у відповідача довідку про середньомісячний та середньоденний заробіток. Однак такі докази відповідачем надані не були. У зв`язку з ненаданням посадовими особами відповідача вказаної довідки, при розрахунку середнього заробітку суд вважає необхідним керуватись відомостями, які зазначені у наданих позивачем розрахункових листах та наданим ним розрахунокм (а.с. 34-40, 71), оскільки інша інформація щодо розміру виплат позивачеві у матеріалах справи відсутня.

Оскільки відзив на позовну заяву відповідач не надав, зазначена сума заборгованості по заробітній платі позивача відповідачем не спростована.

Відповідно до п. 1 «з», п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду. Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України у редакції, чинній на час звільнення позивача, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП Українив редакції, яка діяла на час звільненні позивача, передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку виникають передбаченістаттею 117 КЗпП Україниправові підстави для застосування матеріальної відповідальності.

Судом встановлено, що відповідачем всупереч вимог ст. 116 КЗпП України позивачеві не було виплачено у день звільнення усі належні йому суми, оскільки не здійснено виплати тримісячного середнього заробітку, передбаченого ст. 44 КЗпП. Докази проведення цих виплат у період з 27 січня 2022 по дату розгляду справи також відсутні. За таких обставин, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивачем надано суду розрахунок, відповідно до якого його середньоденна заробітна плата за період вересень-жовтень (фактично відпрацьовані дні) 2021 року, з урахуванням 41 фактично відпрацьованих дня (22 у вересні та 19 у жовтні), становить 594 грн. 59 коп. (11741,10 грн.+12637,06 грн./41 днів).

Середньомісячна заробітна плата за вказаний період з урахуванням 22 робочих днів у вересні та 19 робочих днів у жовтні 2021 року становить 12189 грн. 10 коп. (594,59 грн.*41 робочих днів/2).

Розмір тримісячного середнього заробітку позивача, яка підлягає йому до виплати на підставі ст. 44 КЗпП України, становить 36567 грн. 30 коп. (12189,10 грн.*3 міс.).

Середньоденний заробіток позивача становить 594 грн. 59 коп.

Період, за який необхідно стягнути середній заробіток, виходячи з заявлених позовних вимог, з 27 січня 2022 року по 21 вересня 2022 року, складає 170 робочих днів, тому розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 101080 грн. 30 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави 992 грн. 40 коп. судового збору, від сплати якого при подачі позову до суду позивач був звільнений за вимогою про стягнення вихідної допомоги, а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивачем також заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., понесення яких підтверджується договором про надання правової допомоги, описом виконаних робіт та квитанцією про сплату коштів (а.с. 57-59). Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлено. На переконання суду заявлені витрати підтверджені відповідними належними доказами, а тому також підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 206, 256, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ІНФОСЕРВІС» Сумської міської ради про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «ІНФОСЕРВІС» Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 36567 грн. 30 коп. вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, 101080 грн. 30 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 січня 2022 року по 21 вересня 2022 року, судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.

При виплаті суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснити утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунального підприємства «ІНФОСЕРВІС» Сумської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство«ІНФОСЕРВІС» Сумськоїміської ради,місцезнаходження:м.Суми,вул.Нижньохолодногірська,буд.8, код ЄДРПОУ 30698617.

Суддя А.П.Сидоренко