ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-3240/10/2370
23.07.2010 р. м. Черкаси
11 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Чалої А.С.,
при секретарі –Журавлі В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до приватного підприємства «Старк-2»про стягнення заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси звернулося до суду з позовною заявою до приватного підприємства «Старк-2»про стягнення заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені на загальну суму 924 грн. 49 коп.
В обґрунтування своїх позовних позивач стверджує, що в зв’язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 457 грн. 80 коп. та нарахована пеня в сумі 466 грн. 69 коп., які позивач просить стягнути в судовому порядку.
Відповідач заперечень на позов не надав, представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідач, приватне підприємство «Старк-2», ідентифікаційний код 31489332, є платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі –«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Частиною 1 статті 1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –«Закон № 1058-IV»).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.
Судом встановлено, що відповідачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у визначені Законом терміни сплачені не були.
Частиною 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до п. 2 цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Так, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-ІV за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20 травня 2009 року по 23 вересня 2009 року, рішенням № 2286 від 26.10.2009 року до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 457 грн. 80 коп. та нарахована пеня в сумі 466 грн. 69 коп. Вказане рішення отримано уповноваженою особою відповідача 26.10. 2009 року.
Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 і ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив та визначену у ньому суму фінансових санкцій та пені не сплатив.
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеного боргу в судовому порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «Старк-2»(18036, м. Черкаси, вул. Сурікова, 12 А, ідентифікаційний код 31489332) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 21367650) заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі на загальну суму 924 (дев’ятсот двадцять чотири) грн. 49 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.С. Чала
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2010 |
Оприлюднено | 02.02.2011 |
Номер документу | 10635601 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Чала А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні