Постанова

від 30.07.2010 по справі 2а-3511/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                             № 2а-3511/10/2370

30.07.2010 р.                                                                                м. Черкаси  

                12 год. 45 хв.                                                                                                            

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді     Чалої А.С.,

при секретарі                 Журавлі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Петровського  про стягнення простроченої заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Петровського заборгованість зі сплати страхових внесків, пені та штрафної санкції в сумі 12749 грн. 14 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що управлінням Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області було проведено перевірку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Петровського, щодо правильності обчислення, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2010 року по 01.07.2010 року. При перевірці було встановлено, що відповідачем було подано звітність до Пенсійного фонду  за січень-травень 2010 року, загальна сума страхових внесків, що належить до сплати становить 12749 грн. 14 коп. з урахуванням часткової сплати в сумі 338 грн. 57 коп., залишок боргу склав 12410 грн. 57 коп., проте зазначена сума не сплачена в установлений законом термін.

Позивач в судове засідання представника свого не направив, проте надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач також представника свого не направив в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Петровського є платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, ідентифікаційний код 03792036.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі –«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною 1 статті 1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –«Закон № 1058-IV»).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень-травень 2010 року, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті.

Згідно вказаних розрахунків відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування за січень 2010 року в сумі 2672 грн. 96 коп., за лютий 2010 року в сумі 2796 грн. 97 коп., за березень 2010 року в сумі 2682 грн. 09 коп., за квітень 2010 року в сумі 2298 грн. 56 коп., за травень 2010 року в сумі 2298 грн. 56 коп., всього на загальну суму 12749 грн. 14 коп., з яких сплачено 338 грн. 57 коп.

Вказані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у визначені Законом терміни відповідачем сплачені не були.

На підставі ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV, згідно якої територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

    У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни на його адресу позивачем, на підставі статті 106 Закону № 1058-IV, направлялася вимога про сплату боргу від 02.06.2010 року № 51.

      Корінець зазначеної вимоги направлений відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та отриманий уповноваженою особою.

      Вимога відповідачем не оплачена та не оскаржена у передбаченому законодавством порядку.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до п. 2 цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-ІV за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 21.12.2010 року до 20.01.2010 року, було винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків № 22 від 04.02.2010 року, згідно якого до  відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 260 грн. 44 коп. та нарахована  пеня в сумі 78 грн. 13 коп. Вказане рішення отримано уповноваженою особою відповідача 11.02.2010 року.

Отже, станом на 01.07.2010 року за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 12749 грн. 14 коп., а саме з них: недоїмка –12410 грн. 57 коп., штрафна санкція –260 грн. 44 коп. та пеня 78 грн. 13 коп., про що свідчить розрахунок недоїмки, штрафної санкції та пені по сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю імені Петровського.

Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 і ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив.

Так як в установлений строк  відповідач  борг не сплатив, то відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеного боргу в судовому порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Петровського (19052, Черкаська область, Канівський район, с. Таганча, вул. Федоренка, 100, ідентифікаційнтй код 03792036) на користь управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. 206-ї Дивізії, 10а, ідентифікаційний код 21366716) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені  в розмірі 12749 (дванадцять тисяч сімсот сорок дев’ять) грн. 14 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                    А.С. Чала