Постанова

від 23.10.2007 по справі 16-27-1-22/359-06-10797

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16-27-1-22/359-06-10797

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" жовтня 2007 р. Справа № 16-27-1-22/359-06-10797

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                 Михайлова М.В.

Суддів:                             Тофана В.М.,

                                         Журавльова О.О.

(на підставі Розпорядження голови суду від 15.10.2007 року № 134 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

При секретарі:               Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився, повідомлений належним чином;

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина"

на рішення  господарського суду Одеської області від  12 вересня 2007 року

у справі № 16-27-1-22/359-06-10797

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріально-метизна спілка", м. Одеса, вул. Михайлівська, 44

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілд", м. Одеса, вул. Михайлівська, 44;

    2) Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", м. Дніпропетровськ, вул. Кротова, 24;

про стягнення 112869,72 грн.,-

                                                             ВСТАНОВИВ:

13.10.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріально-метизна спілка" звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілд", Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" 65626,14 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №620/173/06/П від 02.02.2006р., а також  стягнення з  ВАТ "Дніпрошина" 1246896,65 грн. заборгованості за вказаним договором.  

15.12.2006р. ТОВ "Індустріально-метизна спілка" звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ТОВ "Будбілд" та ВАТ "Дніпрошина"  про стягнення з відповідачів 5171,13  грн. пені  та 3-х відсотків річних, нарахованих за несвоєчасне виконання ВАТ "Дніпрошина" грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №620/173/06/П від 02.02.2006р., а також  стягнення з  ВАТ "Дніпрошина" 98251,38 грн. пені  та 3-х відсотків річних за вказаним договором.  

Ухвалою  від 19.12.2006р. господарським судом Одеської області було порушено провадження у справі № 5/389 –06 –13361  за позовом ТОВ "Індустріально-метизна спілка" до ТОВ "Будбілд" та ВАТ "Дніпрошина" про стягнення 103 422,51 грн.

Ухвалою від 06.02.2007р. господарським судом Одеської області справу № 5/389 –06 –13361  було об'єднано зі справою № 1-22/359 –06 –10797 в одне провадження в межах останньої відповідно до вимог ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ "Будбілд" згідно з відзивом на позовну заяву від 26.02.2007 р. вх. № 4528 просить суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в частині солідарного стягнення з нього заявленої суми заборгованості з тих підстав, що порушення ВАТ "Дніпрошина" грошових зобов'язань перед позивачем відбулося до моменту укладення договору поруки.   

Під час розгляду даної справи ТОВ "Індустріально-метизна спілка" позовні вимоги неодноразово уточнювалися. Згідно з останньою редакцією позову, викладеною у заяві про зміну позовних вимог, що надійшла до господарського суду Одеської області 15.03.2007р., позивач просив суд стягнути на його користь з  ВАТ "Дніпрошина"  107226,23  грн. пені, нарахованої на несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №620/173/06/П від 02.02.2006р., а також  стягнути з  ВАТ "Дніпрошина"  та ТОВ "Будбілд" солідарно  5643,49 грн. пені  за вказаним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаних від ТОВ "Індустріально-метизна спілка"  товарів.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 06.07.2006р. за № 321-р ухвалою від 09.07.2007р. господарським судом Одеської області справу №  27-1-22 / 359 –06 –10797 було прийнято до провадження іншим складом суду, у зв'язку з чим їй було присвоєно № 16 –27 –1 –22  / 359 –06 –10797.

Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в уточненій редакції, викладеній у заяві про зміну позовних вимог, що надійшла до господарського суду Одеської області 15.03.2007р.  Наведена по тексту рішення вище редакція позовних вимог ТОВ "Індустріально-метизна спілка" згідно заяви від  15.03.2007р.  являлась остаточною та була прийнята господарським  судом до розгляду по суті викладених в ній вимог.

ВАТ "Дніпрошина"  позовні вимоги заперечувало у повному обсязі  з підстав неузгодження ТОВ "Індустріально-метизна спілка"   та  ВАТ "Дніпрошина"  умов договору купівлі-продажу №620/173/06/П від 02.02.2006р., що стосуються пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 вересня 2007 року по справі № 16-27-1-22/359-06-10797 позов задоволено; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" /49600, м. Дніпропетровськ, вул. Кротова, 24, р/р 26009209000100 в ДОД АППБ "Аваль", МФО 305653,  код ЄДРПОУ 05768898/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Індустріально-метизна спілка" /65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44, р/р 26003310993001 в АБ "Південний" м. Одеси, МФО 328209, код ЄДРПОУ 33140602/ 112 869 грн. 72 коп. /сто дванадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн. 72 коп./, 1128 грн. 70 коп. /одна тисяча сто двадцять вісім грн. 70 коп. / - державного мита, 118 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; звільнено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будбілд" /65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 34108533/ від відповідальності за заявленими до  нього позовними вимогами.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Дніпрошина" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від  12 вересня 2007 року по справі № 16-27-1-22/359-06-10797, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілд" та Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", судові витрати по справі покласти на позивача.

23.10.2007 року за вх.№ 2619 Відкрите акціонерне товариство "Дніпрошина" надало доповнення до апеляційної скарги, в якому просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від  12 вересня 2007 року по справі № 16-27-1-22/359-06-10797, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілд" та Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", судові витрати по справі покласти на позивача.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

23.10.2007 року за вх. № 2619 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будбілд" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить розглянути апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" на рішення господарського суду Одеської області від  12 вересня 2007 року по справі № 16-27-1-22/359-06-10797 без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілд", рішення господарського суду Одеської області від  12 вересня 2007 року по справі № 16-27-1-22/359-06-10797 залишити без  змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" без задоволення, оскільки судом першої інстанції не було порушено норм матеріального та процесуального права.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представників сторін.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скаржник наполягає  на  тому,  що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ВАТ "Дніпрошина" про розгляд справи.

З цим твердженням не можна погодитися, оскільки пунктом 2 частини 3 статті 104 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Про місце засідання господарського суду Одеської області ВАТ "Дніпрошина" було повідомлено належним чином, оскільки, по-перше, на адресу скаржника судом першої інстанції було надіслано декілька ухвал, в тому числі про порушення провадження у справі, а також про прийняття справи до свого провадження суддями доповідачами, що підтверджується матеріалами справи, по-друге, представник скаржника з'являвся на всі засідання суду у справі № 16-27-1-22/359-06-10797, окрім останнього, яке відбулося 12.09.2007 р., і на якому було оголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення.

10  вересня  2007  року,  відповідно  до  протоколу  судового засідання  (т.4 а.с.54)  при  розгляді  справи  приймав  участь  представник  ВАТ  "Дніпрошина"  Дробот Є.С. Запис  розгляду  судової  справи  здійснювався  за  допомогою  програмно-апаратного  комплексу  "Діловодство  суду"(Диск № АТМСС61С-В-L2-061117-22:37). Відповідно  до запису  в  судовому  засіданні була  оголошена  перерва  в  судовому  засіданні  до  12  вересня  2007  року  о 12  годин 30  хвилин,  що  відповідає  протоколу  судового засідання  від  12  вересня 2007 року (т.4 а.с.58). Таким чином  скарга  ВАТ "Днірошина"  в  частині  неналежного  повідомлення  є  цілком  необґрунтована, а судом першої  інстанції не було допущено порушення процесуального права в розумінні п. 2 ч. З ст. 104 ГПК України.

Апелянт  посилається  на  порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що виражається у неправильному застосуванні ст. 181 ГПК України. Колегія  суддів  зазначає,  що нарахування пені у розмірі 2-ї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, передбачено п.10.5 Договору, здійснювалося відповідно до протоколу розбіжностей від 27.02.2006 р. до договору купівлі-продажу № 620/173/06/П від 02.02.2006 р. укладеного між ТОВ "Індустріально-метизна спілка" та ВАТ "Дніпрошина" (надалі Договір).

Якщо дослідити цей протокол розбіжностей від 27.02.2006 р. можна констатувати факт погодження редакції позивача з боку ВАТ "Дніпрошина" з наступних підстав:

По-перше, відповідно до п. 4.6 Договору в першій редакції Поставка продукції здійснюється на протязі 5-ти банківських днів з моменту передоплати.

Відповідно до "кінцевої редакції" зазначеної в протоколі розбіжностей вказаний п. 4.6. Договору було змінено на таку редакцію: "Доставка продукції здійснюється на протязі 30 банківських днів з моменту отримання заявки".

Після укладання протоколу розбіжностей оплата здійснювалася ВАТ "Дніпрошина" після поставки ТОВ "ІМС" продукції за договором, що свідчить про виконання договору купівлі-продажу № 620/173/06/П від 02.02.2006 р. в редакції протоколу розбіжностей від 27.02.2006 р.

Колегія суддів  зазначає,  що погодження протоколу розбіжностей з боку ВАТ "Дніпрошина" випливає і з самого протоколу, в якому містяться дві колонки:  перша "Редакція "Покупця" (яка повністю ідентична тексту Договору) та друга колонка "Кінцева редакція "Продавця" (яка і містить у собі змінені та нові умови Договору).

Колегія  суддів  вважає,  що в момент підписання цього протоколу розбіжностей ВАТ "Дніпрошина" повністю усвідомлювало, що підписує "кінцеву редакцію Продавця", оскільки текст протоколу  розбіжностей було надіслано позивачем в такому вигляді в якому він зараз існує, і ВАТ "Дніпрошина" нічого не вписувало та не змінювало в цьому протоколі.

Відповідно  до  ст.10 ГПК  України  спори,  що  виникають  при  укладенні  господарських  договорів,  можуть  бути  подані  на вирішення  господарського  суду.

Відповідно до ч.3 ст.181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденній строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором, що і було зроблено з боку ТОВ "ІМС" при отриманні проекту договору.

Згідно до положень ч. 4 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняти пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Але  апелянт  своїм  правом  не  скористався,  до суду  не  звернувся.

Колегія  суддів  вважає,  що  скаржник таким  чином   не заперечував   проти умов визначених ТОВ "ІМС" у протоколі розбіжностей до Договору та підписав цей протокол,  скріпив  його  печаткою,  та  повернув його позивачу, що в понятті ч. 6 ст. 181 ГК України вважається фактом досягнення сторонами згоди щодо всіх умов зазначених у протоколі розбіжностей.  Тобто  можна однозначно стверджувати про те, що ВАТ "Дніпрошина" погодилося з умовами визначеними ТОВ "ІМС" у протоколі розбіжностей та прийняло його умови.

Враховуючи  те,  що наведений пункт Договору (п. 4.6) виконувався сторонами Договору в редакції ТОВ "ІМС", визначеній у протоколі розбіжностей і стосовно інших змін до договору, викладених у цьому протоколі,  а ВАТ "Дніпрошина" не заперечує до цього часу, можна дійти висновку  про те, що ВАТ "Дніпрошина" погодило усі умови викладені ТОВ "ІМС" у протоколі розбіжностей від 27.02.2006 р.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З  урахуванням наведеного  колегія  суддів  вважає ,  що  рішення  господарського  суду  є  законним  та  обґрунтованим,  судом  не порушені  норми  матеріального  та  процесуального  права,  тому  апеляційна  скарга  не підлягає  задоволенню,  рішення  господарського  суду  слід  залишити  без  змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого  акціонерного товариства  "Дніпрошина", м.Дніпропетровськ,  на рішення господарського суду Одеської області від 12  вересня 2007 року у справі № 16-27-1-22/359-06-10797  залишити  без  задоволення,  рішення  господарського  суду –без  змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

             Головуючий суддя:                                                                            М.В. Михайлов

            Суддя:                                                                                В. М. Тофан

            Суддя                                                                                                   О.О. Журавльов