Рішення

від 20.09.2022 по справі 500/2884/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2884/22

21 вересня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про стягнення податкового боргу.

Позов Головне управління ДПС у Тернопільській області мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується

заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 16 086,42 грн.

(основний платіж - 5 886,42 грн., штрафна санкція 10 200,00 грн.) в т.ч. по платежах:

по податку на додану вартість - 5 886,42 грн. (основний платіж);

по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення

норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 10 200,00 грн. (штрафні санкції).

Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Ухвалою від 15.08.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» (далі - ТОВ «Надія», платник, відповідач) (код ЄДРПОУ 13621376) зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов`язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

За відповідачем, згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 16 086,42 грн. (основний платіж - 5 886,42 грн., штрафна санкція 10 200,00 грн.) в т.ч. по платежах:

по податку на додану вартість - 5 886,42 грн. (основний платіж);

по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення

норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 10 200,00 грн. (штрафні санкції).

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,

послуг) виникла у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань нарахованих

платником самостійно згідно податкової декларацій з податку на додану вартість

№9057660014 від 20.03.2021р. за лютий 2021 року в сумі 7 044,00 грн., однак враховуючи переплату 1 157,58 грн., заборгованість становить 5 886,42 грн.

Заборгованість по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг виникла в результаті несплати платником узгоджених грошових зобов`язань нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями від 23.04.2021 року:

№00063270709, винесеного на підставі акта перевірки №2238/08/01/07/09/13621376 від 29.03.2021 року, яким зокрема встановлено факт порушення п.11 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі Закон України №265/95-ВР), а саме: встановлено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості та на підставі пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.7 ст.17 Закону України №265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 5 100,00 грн.;

№00063290709, винесеного на підставі акта перевірки №2237/08/01/07/09/13621376 від 29.03.2021 року, яким зокрема встановлено факт порушення п.11 ст.З Закону України №265/95-ВР, а саме: встановлено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості та на підставі пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.7 ст.17 Закону України №265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 5 100,00 грн.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11. ст. 56 ПК України).

Зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов`язання визначені в них, вважаються узгодженими.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.202.1, ст.202 ПК України звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.

Податкова декларація по податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1. ст. 203.ПКУ).

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2. ст. 203.ПК України).

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Відповідачу виставлялась податкова вимога №22665-13/829 від 15.04.2021 року, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 29921,11 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (код ЄДРПОУ 13621376) що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «Надія» кошти у розмірі податкового боргу в сумі - 16086 (шістнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 42 коп., в т.ч. по платежах:

-по податку на додану вартість - 5 886,42 грн.;

-по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 10 200,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

відповідач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Сліпого Кардинала, 7,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 13621376);

третя особа:

- (місцезнаходження/місце проживання: код ЄДРПОУ/РНОКПП ) .

Головуючий суддяПодлісна І.М.