Рішення

від 20.09.2022 по справі 640/26459/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2022 року м. Київ № 640/26459/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївської міської ради провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, 01044, м. Київ-44, вул. Хрещатик, 36), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо порушення строків розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 №532/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва;

- зобов`язати Київську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 №532/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звернувся до Київської міської ради з клопотанням про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва, до якого було додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Проте, відповідачем протиправно не прийнято у місячний строк рішення по суті піднятого в клопотанні позивача питання щодо дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

При цьому, позивач зауважив, що в силу вимог чинного законодавства за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність має бути прийняте відповідне рішення. Проте, Київською міською радою жодного рішення за результатами розгляду його клопотання прийнято не було, що на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Київська міська рада проти позовних вимог заперечила, у відзиві на позовну заяву вказала, що відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України клопотання позивача було розглянуто Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради та враховуючи те, що на зазначену земельну ділянку відсутній затверджений детальний план або план зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та невідповідність заявленої ініціативи містобудівній документації за функціональним призначенням, керуючись статтями 9, 118 Земельного кодексу України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» був розроблений проект рішення «Про відмову у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність на бульв. Перова у Дніпровському районі міста Києва». Наразі, даний проект рішення перебуває на розгляді Постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із клопотанням №532/07/21-Р від 27.07.2021 про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

До вказаного клопотання позивачем додані, зокрема, графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:169:0030).

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на день подання цього позову від Київської міської ради не надходило жодного рішення, за результатом розгляду клопотання №532/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не належного розгляду по суті клопотання, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктами «а» та «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами третьою та четвертою статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм земельного законодавства дає підстави стверджувати, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 20.01.2021 у справі № 360/1590/16-а, від 08.09.2020 у справі № 812/1450/17, які в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом у спірних правовідносинах.

Разом із тим, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічні правові позиції викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 815/5987/14, а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 та від 12.06.2020 у справі № 808/3187/17.

Крім того, у постанові від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

З урахуванням викладеного, надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проєкт землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проєкту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом, зокрема, у разі невідповідності місця розташування ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів та ін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 509/4722/16-а.

Положеннями п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

За приписами ч. 5 ст. 60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Стаття 59 цього Закону визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Київська міська рада.

Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності врегульовано Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, що затверджений рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463 (далі - Порядок).

У пункті 2.1 Порядку встановлено, що зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв`язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів.

Згідно з пунктом 2.5 Порядку Департамент земельних ресурсів, керуючись даними міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, аналізує подані матеріали клопотання на відповідність меж земельної ділянки, її заявленого функціонального призначення даним містобудівного кадастру та протягом не більше семи робочих днів готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає до секретаріату Київської міської ради у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради. Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради обов`язково має містити інформацію щодо: правового статусу земельної ділянки;- правового статусу об`єкта нерухомого майна (за наявності); особи заявника та іншу наявну інформацію, що має значення для прийняття рішення Київської міської ради.

До справи-клопотання обов`язково додаються: витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану з ПК «Кадастр» про земельну ділянку; матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради; матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради (за наявності), або на вимогу депутатів Київської міської ради.

Департамент земельних ресурсів несе відповідальність за достовірність і повноту інформації, зазначеної вище.

З вищенаведених правових норм слідує, що Департамент земельних ресурсів уповноважений щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки . За результатами розгляду заяви про надання у користування (оренду) земельної ділянки приймається відповідне рішення про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у власність) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки в користування (у власність).

Як було зазначено судом вище, позивач 27.07.2021 звернувся до Київської міської ради із клопотанням про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Таким чином, Департамент земельних ресурсів зобов`язаний був підготувати проект рішення Київської міської ради про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за наслідками його розгляду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Департаментом земельних ресурсів було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність на бульв. Перова у Дніпровському районі міста Києва» та пояснювальну записку до нього №300100841 від 21.09.2021, що свідчить про порушення строку підготовки відповідного проекту рішення, передбаченого пунктом 2.5 Порядку.

Відповідно до пункту 2.7 Порядку проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується та приймається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався рішенням від 07.07.2016 № 579/579 «Про Регламент Київської міської ради» (далі - Регламент).

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 4 Регламенту Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.

За правилами частини 1 статті 30 Регламенту постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким: 1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його; 2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка «із зауваженнями» або «з рекомендаціями»; 3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка «відхилено» із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.

У відзиві на позов представник Київської міської ради зазначив, що Департаментом земельних ресурсів було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність на бульв. Перова у Дніпровському районі міста Києва», який станом на дату подання відзиву перебуває на розгляді постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.

У той же час, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів на підтвердження того, що за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на пленарному засіданні ради було прийнято відповідне рішення.

Суд зазначає, що неприйняття Київською міською радою будь-якого рішення за клопотанням позивача від 27.07.2021 ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує конституційні права позивача щодо розгляду його звернення органом місцевого самоврядування.

Щодо доводів відповідача у відзиві на позов, що неприйняття Київською міською радою рішення у встановлений термін про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою не порушує права позивача, оскільки позивач не позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Вказаною нормою закріплено принцип «мовчазної згоди», згідно якого позивач має право розпочати виготовлення проекту землеустрою після спливу місячного терміну з моменту отримання органом місцевого самоврядування відповідного клопотання.

В той же час, існування цього принципу у межах спірних відносин не означає відсутність у позивача законного права отримати відповідне рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду заявленого клопотання навіть після сплину місячного строку, та не може свідчити про правомірність бездіяльності Київської міської ради щодо не розгляду такої заяви протягом встановленого законодавством строку.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17 та від 12.09.2019 у справі №826/3163/16 зазначивши, що цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради щодо порушення строків розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 №532/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

З метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Київську міську раду розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 №532/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва у порядку визначеному ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України та з урахуванням висновків суду.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо порушення строків розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 №532/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Зобов`язати Київську міську раду розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 №532/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва, у порядку визначеному ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа